
- •1.Предмет та методи макроек.Аналізу. Екон.Моделювання.
- •2.Динаміка основних макроек.Показників в Україні.
- •3.Сукупний попит та фактори, що його визначають.
- •4.Номінальний та реальний ввп. Дефлятор ввп та індекс цін.
- •5.Основні макроекономічні теорії сучасної всесвітньої думки.
- •6.Особливості економічної системи України.
- •7.Економічна система як об’єкт макроекономіки. Типи економічних систем.
- •Типи економічних систем
- •8.Система національних рахунків – система взаємопов’язаних показників.
- •9.Взаємозв’язок сукупного попиту та сукупної пропозиції. Рівноважний обсяг виробництва.
- •10.Макроекономічні суб’єкти та їх взаємодія.
- •11.Сукупна пропоз. І фактори, що її визначають. Крива сукупної пропозиції.
- •12.Ринок праці в Україні. Безробіття і його наслідки.
- •13. Методи вимірювання ввп. Виключення подвійного рахунку при підрахунку ввп.
- •14. Мультиплікатор. Парадокс ощадливості.
- •15. Структура сучасної кредитної системи.
- •16.Проблеми збалансованості державного бюджету. Бюджетний дифіцит.
- •17. Політика регулювання доходів. Економічна нерівність. Крива Лоренца.
- •18.Соціальні гарантії та соціальний захист населення.
- •19. Грошовий мультиплікатор та пропозиція грошей.
- •21. Економічна активність держави. Державні доходи та видатки.
- •23. Альт джер інфляції. Інфляц та дефляц розрив.
- •23. Альтернативні джерела інфляції. Інфляційний та дефляційний розрив.
- •24. Суб'єкти, об'єкти та структура національного ринку.
- •25. Сукупний попит та сукупна пропозиція у довго та короткостроковому періоді
- •26. Зміст та чинники економічного зростання
- •27. Дискреційна фіскальна політика та автоматичні стабілізатори.
- •28. Нбу та грошово-кредитна політика в Україні.
- •29. Державний борг та можливості його погашення.
- •30. Пропозиція грошей. Показники грошової маси.
- •31. Інфляція: причини, види та наслідки.
- •32. Кон'юктурні коливання як наслідок порушення макрорівноваги.
- •33. Державне антициклічне регулювання.
- •34. Антиінфляційна політика держави.
- •39.Аналіз моделі ad-as.
- •40. Класична модель рівноваги.
- •41. Кейнсіанська модель макрорівноваги
- •42. Економічне зростання: типи, джерела, фактори.
- •43. Грошовий та депозитний мультиплікатори.
- •44. Причини нестабільності грошово-кредитної системи і заходи щодо стабілізації.
- •45. Інфляційний розрив: причини та наслідки
- •Дефляційний розрив: причини та наслідки.
- •Економічні та соціальні наслідки інфляції.
- •48. Державне регулювання ринку робочої сили і державна система забезпечення зайнятості.
- •49. Економічні та соціальні наслідки кон’юктурного безробіття.
- •50. Особливості валютного режиму в Україні в перехідний період.
- •51.Необхідні умови забезпечення конвертованості національної валюти.
- •52. Модель міжнародного руху капіталів. Модель Манделла -Флемінга.
- •53. Ввп та чистий економічний добробут.Порівняльний аналіз для у.
- •54. Структурний та циклічний бюджетні дефіцити: причини та наслідки для економіки України.
- •55. Модель Кейнсіанського хреста та її застосування для аналізу макрорівноваги.
- •56. Рівновага ринку товарів і платних послуг. Модель is.
- •57. Рівновага ринку грошей та цінних паперів.
- •58. Загальна рівновага нац-го ринку. Графік Хікса-Хансена для нац-го ринку.
- •59. Рівновага ринку товарів та платних послуг і ринку грошей та цінних перів. Модель is-lm.
- •60. Застосування моделі is-lm для аналізу економіки України.
3.Сукупний попит та фактори, що його визначають.
Сукупний попит відображає сукупність тих товарів та послуг (реальний обсяг нац.вир-ва), яку покупці готові придбати за певного рівня цін.
Основними покупцями товарів і послуг є домогос-ва, під-ва, уряд та закордрнний сектор, тому можна виділити 4 основні компоненти сук.попиту:
-
Споживчий попит;
-
Інвестиційний попит під-в;
-
Попит державного сектору;
-
Попит закордонних суб’єктів.
AD=C+I+G+NE=ВВП
Сукупний попит перебуває у оберненій залежності від загального рівня цін.
Отже, як показує графік, між заг.рівнем цін і обсягом нац.вир-ва існує обернена залежність.
Для того, щоб дати характеристику сук.попиту, необхідно визничити, які саме цінові та нецінові чинники впливають на нього.
Цінові чинники визначають траекторію кривої сук.попиту, тобто залежність між рівнем цін та обсягом реального вир-ва. Виділяють такі фактори, які визначають характер впливу на сук.попит:
-
Процентна ставка;
-
Реальні касові залишки;
-
Імпортні закупівлі.
Ефект процентної ставки відображає залежність між рівнем цін, процентною ставкою і попитом населення на споживчі товари, а фірм – на інвестиційні. Якщо зростають ціни, то процентна ставка за кредитами також зростає. При зростанні процентної ставки покупці та фірми не зацікавлені у кредитах під всокі відсотки, як наслідок, споживчий та інвестиційний попит спадає. Таким чином, відбувається зменшення реального обсягу ВВП.
Ефект реальних касових залишків характеризує збереження цінності грошових заощаджень у період інфляції. Якщо протягом певного часу спостерігається інфляція, то купівельна спроможність заощаджень знижується. Отже, чим вищим є рівень цін, який супроводжує інфляцію, тим меншу к-сть товарів можуть придбати домогос-ва на відкладені для цієї мети гроші. В наслідок цього споживчий попит падає.
Ефект імпортних закупівель полягає в тому, що зростання цін у певній країні порівняно з цінами закордоном спричиняє зниження попиту на всі вітчзняні товари та послуги.Покупці даної країни купуватимуть більше імпортних товарів амість вітчзняних, а іноземці менше купуватимуть товарів цієї країни. В наслідок цього, зменшиться величина чистого експорту і сукупного попиту загалом.
Під дією цінових чинників відбувається зміна сукупного попиту у межах кривої AD.
До нецінових чинників впливу на сукупний попит відносяться:
-
Фіскальна політика держави;
-
Очікування споживачів і виробників;
-
Зміни у державних закупівлях;
-
Змін у видатках на чистий експорт.
Отже, під дією нецінових чинників крива сукупного попиту AD переміщується праворуч і вгору,якщо сук.попит зростає, і ловоруч і вниз, коли сук.попит спадає.
Нецінові фактори.
1) Очікування. Цей фактор породжується звичайною психологією в поведінці ек-них суб'єктів, згідно з якою їхні поточні рішення обов'язково мають враховувати ті зміни в ек-ній кон'юнктурі, які очікуються у майбутньому. Очікування можуть впливати на поточну поведінку як домогосп-в, так і підпр-в.
Зміни в споживчих витратах залежать від прогнозів, які роблять домогосп-ва. Якщо домогосп-ва вважають, що в майб-му їхній реальний доход збільш-ся, вони будуть готові витрачати більшу частку свого поточного доходу. Внаслідок цього витрати на спож-ня зростають, крива сук-го По зміщується вправо. Аналогічний вплив на поточний сук-ний По справляє масове очікування нової хвилі інфляції, оскільки в цьому випадку домогосп-ва збільшать поточні закупки споживчих товарів, випереджаючи зростання цін.
Зміни в витратах на інвестиції залежать від очікувань підпр-в. Так, поява оптимістичних прогнозів щодо отримання високих прибутків від вкладеного капіталу може сприяти збільшенню попиту на інвестиційні товари, що викличе пересування кривої сукупного попиту вправо. Якщо перспективи на отримання високих прибутків від майбутніх інвестиційних програм непереконливі, то інвестиційні виграти будуть зменш-ся, що викличе скорог чення сук-го По і пересування її кривої вліво.
2) Зміни в економічній політиці держави. Збільшуючи держ. закупки, які є одним із компонентів сук-них витрат, уряд збільшує сук-ний По і зміщує його криву вправо. Підвищуючи прибутковий податок з громадян, уряд зменшує безподатковий доход домогосп-в, викликає зменш-ня споживчих витрат і суку-го По, що зміщує його криву вліво. Піднімаючи податки на прибуток підпр-в, уряд викличе зниження очікуваної норми чистого прибутку від інвестицій. Це зменшить інвестиційний компонент сук-го По, що змістить його криву вліво.
Важливим елементом ек-ної політики держави є монетарна політика Нацбанку, зміни в якій теж впливають на сук-ний По. Так, заходи Нацбанку зі збільшення грошової маси в ек-ці підвищують сук-ний По і зміщує його криву вправо. Заходи Нацбанку зі скорочення грошової маси зменш-ть сук-ний По і зміщують його криву вліво.
3) Зміни в світовій економіці. Оскільки на сук-ний По впливає чистий експорт, то це означає, що зміни, які відбуваються в кон'юнктурі міжн. торгівлі, теж впливають на сук-ний По. Вказані зміни можуть відбуватися в кількох напрямках.
1) зростання ек-ної активності у наших торгових партнерів. У цьому випадку у торгових партнерів зростає ВВП, що викликає зростання їхнього По на наші товари і збільш-ня нашого експорту. Це збільшує сук-ний По і зміщує його криву вправо.
2) зміна рівня цін у наших торгових партнерів. Якщо їхні внутрішні ціни зростають, то наші товари стають відносно дешевшими і більш привабливими для них, що збільшує наш експорт і сук-ний По, а його крива зміщується вправо. Аналогічно впливає на сук-ний По зміна курсу валюта наших торгових партнерів, яка може викликатися змінами в кон'юнктурі на валютних біржах.
3) зміни в торговій політиці наших партнерів. Якщо у відносинах з нашою країною акценти у торговій політиці вони зміщують в бік посилення ролі протекціоністських механізмів, то наш експорт падає. Якщо ж перевага надається механізмам вільної торгівлі, то наш експорт збільш-ся. Це впливає на чистий експорт як компонент сук-го По, що зміщує його криву у відповідний бік.