- •§ 1. Мова як суспільне явище. Основні функції мови
- •§ 2. Місце української мови серед інших мов світу. З історії становлення та розвитку української мови
- •§ 3. Українська національна та літературна мова. Тенденції розвитку української літературної мови на сучасному етапі
- •§ 4. Основні ознаки літературної мови
- •Види літературних мовних норм
- •Способи наближення писемного мовлення до усного
- •Розділ 1
- •Українська мова професійного спілкування в аспекті теорії стилів та культури мовлення
- •§ 1. Стилі сучасної української літературної мови
- •- Відсутність образності, емоційності.
- •§ 2. Культура мови і культура мовлення. Комунікативні ознаки культури мовлення
- •§ 3. Словники як джерело інформації. Роль словників у підвищенні мовної культури
- •Розділ 2 культура усного професійного мовлення
- •§ 1. Основні норми усного професійного мовлення
- •Іменники із суфіксом -к- у формі множині мають, як правило, наголос на кінцевому складі, напр.: книжки, голки, дошки, папки.
- •§ 2. Види і жанри усного професійного мовлення
- •§ 3. Український мовленнєвий етикет
- •Розділ з лексичні норми мови професійного спілкування
- •§ 1. Загальна характеристика лексики сучасної української літературної мови
- •§ 2. Термін у системі професійного мовлення
- •§ 3. Синоніми
- •§ 4. Омоніми
- •§ 5. Пароніми в діловому мовленні
- •§ 6. Абревіатури в діловому мовленні. Правила скорочування слів
- •Правила скорочування слів
- •Розділ 4 морфологічні норми мови професійного спілкування
- •§ 1. Нормативні аспекти граматичних категорій іменника (рід, число, відмінок)
- •3 Вихованець і., Городенська к. Зазнач, праця. - с. 66.
- •§ 2. Прикметник у професійному мовленні
- •Відмінювання прикметників
- •§ 3. Норми вживання числівника в професійному мовленні
- •4 Вихованець і., Городенська к. Зазнач, праця. - с. 176.
- •6 Чак є.Д. Відмінок порядкового числівника в датах // Складні питання граматики та орфографії. - к., 1978.- с. 33-35.
- •7 Див.: Ботвина н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навч. Посібн. - к., 1999. - с. 124; Український правопис. - с. 34, 59.
- •§ 4. Займенник у діловому мовленні
- •§ 5. Дієслово в діловому мовленні
- •9 Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За заг. Ред. І.К. Білодіда. - к., 1969. - с. 417.
- •10 Вихованець і.Р., Городенська к.Г. Зазнач, праця. - с. 291.
- •Розділ 5 синтаксичні норми мови професійного спілкування
- •§ 1. Особливості синтаксису ділового мовлення
- •1 Паламар л. М., Кацавець г. М. Мова ділових паперів: Практ. Посібн. - к., 1998. - с. 225.
- •§ 2. Порядок слів у реченні
- •§ 3. Однорідні члени речення
- •1. Поділ на однорідні члени речення мусить мати одну підставу.
- •2 Залога 3., Карпа а. Реалії економічного зростання економіки України 90-х років // Вісн. Львів, ун-ту. Україна на шляху до ринку. Сер. Екон. - Львів, 1998. - Вип.28. - с. 55.
- •3 Цит. За: Ивин а. А. Искусство правильно мыслить. - м, 1990. - с. 104.
- •2. Члени однорідного ряду мають виключати один одного, тобто однорідний ряд — це видові поняття, об'єднані родовим.
- •3. При побудові однорідного ряду потрібно враховувати важли- вість повноти поділу.
- •§ 4. Координація присудка з підметом
- •4 Кононенко в. І. Сила слова. - к., 1976. - с. 55.
- •§ 5. Складні випадки керування
- •5 Загнітко а. Теоретична граматика української мови. Синтаксис. - Донецьк, 2001. -с. 55 - 58.
- •Розділ 6 документ як основний вид писемного ділового мовлення
- •§ 1. Документ, його функції. Класифікація документів
- •Див.: Ділова українська мова: Посібн. Для студентів вузів / За ред н.Д. Бабич. -Чернівці, 1996. -с. 81.
- •1. За способом фіксації інформації:
- •2. За призначенням:
- •4. За походженням:
- •5. За місцем складання:
- •6. За формою:
- •8. За ступенем гласності:
- •9. За стадіями створення:
- •§ 2. Основні реквізити документа, їхня характеристика
- •5 Докладніше про вимоги до виготовлення бланків організаційно-розпорядчих документів див.: Діденко а.Н. Зазнач, праця. - с. 16-23.
- •9. Індекс підприємства зв'язку, поштова й телеграфна адреса, номер телетайпа, телефону, факсу, номер банківського рахунка, електронна адреса.
- •10. Назва виду документа.
- •11. Дата.
- •12. Індекс.
- •14. Місце укладання чи видання.
- •15. Гриф обмеження доступу до документа.
- •16. Адресат.
- •18. Резолюція.
- •19. Заголовок до тексту.
- •20. Відмітка про контроль.
- •21. Текст.
- •22. Відмітка про наявність додатка.
- •26. Печатка.
- •27. Відмітка про засвідчення копії.
- •28. Прізвище виконавця та номер його телефону.
- •29. Відмітка про виконання документа й скерування його до справи.
- •30. Відмітка про перенесення відомостей на машинний носій.
- •31. Відмітка про надходження документа.
- •§ 3. Загальні вимоги до оформлення та особливості мови ділових паперів
- •3. Логічна послідовність.
- •4. Ясність викладу, точність опису.
- •5. Свобода від суперечностей.
- •6. Переконливість.
- •7. Лаконічність.
- •8. Повнота інформації.
- •§ 4. Характеристика найуживаніших документів. Вимоги до їх змісту та оформлення
- •Примітки до оформлення реквізитів.
- •Зразок 1:
- •Примітки до оформлення реквізитів.
- •Зразок 1:
- •Олексій кирилич
- •Зразок 2:
- •Реквізити документа:
- •Зразок 1:
- •Характеристика
- •6. Документ як основний вид писемного ділового мовлення
- •Зразок 2:
- •Зразок рекомендаційного листа:
- •6. Документ як основний вид писемного ділового мовлення
- •Яворська Людмила Миколаївна
- •Заступник директора
- •Доручення
- •Розписка
- •Реквізити:
- •Примітка:
- •Зразок витягу з протоколу:
- •Реквізити:
- •Примітка:
- •Зразок особистої пояснювальної записки:
- •Деканові
- •Пояснювальна записка
- •§ 5. Різновиди наукових робіт
- •Зразок титульної сторінки реферату:
- •Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка
- •Недоліки оподаткування в україні
- •Зразок фрагмента наукової статті: удк 811.161.2'3737
- •Концептуальні основи формування господарсько-фінансових відносин „держава - підприємництво"
- •Сергій Марченко
- •Розділ і
- •Основні статистичні оцінки багатофакторного рівняння регресії §1. Вибіркові похибки коефіцієнтів множинної регресії
- •Зразок титульної сторінки курсової роботи:
- •Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка Економічний факультет
- •Регіональна економічна політика в україні
- •Зразок змісту курсової роботи:
- •§ 2. Випадковість і невизначеність в економічному розвитку 26
- •§ 3. Перевірка адекватності моделей 37
- •§ 4. Етапи економіко-математичного моделювання 45
- •Зразок рецензії:
- •Рецензія
- •Програма курсу українська мова професійного спілкування"
- •Тема 2. Словники: їх роль у збереженні і збагаченні української мови та підвищенні мовної культури
- •Тема 3. Культура усного професійного мовлення
- •Тема 4. Вибір слова у мові професійного спілкування. Лексичні норми
- •Тема 5. Вибір граматичної форми у професійному спілкуванні. Морфологічні норми
- •Тема 6. Особливості вживання в офіційно-діловому стилі займенників, числівників, дієслів
- •Тема 7. Синтаксичні норми сучасної української мови
- •Тема 8. Писемне ділове мовлення. Документ - основний вид писемного ділового мовлення
- •Тема 9. Мовностилістичні та структурні особливості наукових робіт
-
-
6 Чак є.Д. Відмінок порядкового числівника в датах // Складні питання граматики та орфографії. - к., 1978.- с. 33-35.
-
-
Забезпечуючи граматичну правильність кількісно-іменникових словосполучень, варто одночасно подбати про їх смислову точність. Наприклад, вислів Зустрілися два Президенти можна зрозуміти по-різному: два Президенти однієї країни чи Президенти двох різних країн. Тому краще було б сказати: „ Зустрілися Президенти двох країн ".
-
Числівники від п 'яти до двадцяти, а також назви десятків, сотень та неозначено-кількісні числівники кілька, декілька, кільканадцять, кількадесят, кількасот поєднуються з іменниками у формі родового відмінка множини, напр.: п 'ять годин, сто днів, кілька хвилин..
-
Відмінювані дробові числівники поєднуються з іменниками у формі родового відмінка однини, напр.: одна друга площі, три четверті гектара.
-
Такий же характер сполучуваності зберігають змішані дробові числівники, напр.: одна ціла одна друга площі, дві цілі три четверті гектара, п 'ять цілих сім десятих тонни. Особливістю форми залежного від числівника іменника є її незмінність у непрямих відмінках, напр.: Н. одна друга площі Р. однієї (одної) другої площі Д. одній другій площі 3. одну другу площі О. однією (одною) другою площі М. (на) одній другій площі
-
Якщо до складених числівників входять слова половина, чверть, то форму іменника визначає числівник, який називає кількість цілих одиниць, напр.: два з половиною вагони, п'ять з половиною вагонів, чотири з чвертю години, шість з чвертю годин.
-
5. Невідмінювані дробові числівники півтора, півтори вимагають форми родового відмінка однини, напр.: півтора року, півтора відра, півтори гривні. У синтаксичних позиціях непрямих відмінків, крім родового і знахідного, іменники виступають у формі множини відпо- відного відмінка, напр.:
-
Н. півтора гектара півтори тонни
-
Р. півтора гектара півтори тонни
-
Д. півтора гектарам півтори тоннам
-
3. як Н. як Н.
-
О. півтора гектарами півтори тоннами
-
М. (на) півтора гектарах (на) півтори тоннах
-
7 5-354
-
У поєднанні з незмінним числівником півтораста (сто п'ятдесят) іменник має форму родового відмінка множини і змінює її відповідно у непрямих відмінках, напр.: Н. півтораста гривень Р. півтораста гривень Д. півтораста гривням 3. півтораста гривень О. півтораста гривнями М. (на) півтораста гривнях
-
6. Збірні числівники виявляють особливість сполучуваності з іменниками на рівні не лише граматичної форми, а й лексичного значення. Для збірних числівників характерне поєднання з іменниками, що є назвами істот, множинними іменниками та іменниками середнього роду (IV відміна) у формі родового відмінка множини, за винятком числівників обидва, обидві, для поєднання з якими використовують форму називного відмінка множини, напр.: двоє львів 'ян, четверо дверей, семеро козенят але обидва студенти, обидві студентки.
-
У непрямих відмінках числівник та іменник узгоджуються у відмінку, напр.:
-
Н. двоє львів 'ян обидві студентки
-
Р. двох львів 'ян обох студенток
-
Д. двом львів 'янам обом студенткам
-
3. якР.
-
О. двома львів 'янами М. (на) двох львів 'янах
-
як Р.
-
обома студентками (на) обох студентках
-
Неозначено-кількісні числівники багато, мало (небагато, немало, чимало) поєднуються з іменниками на позначення предметів, що піддаються лічбі, та нерахованих предметів і понять. Перші мають форму родового відмінка множини, напр.: багато книжок, мало студентів, а другі - родового відмінка однини, напр.: мало досвіду, багато критики.
-
У складених кількісних числівниках форму іменника визначає останнє слово, напр.: сто двадцять одна гривня, чотириста дві гривні, п 'ятсот сімдесят вісім гривень.