16 Новітні засоби комунікації , їх роль та значенняч в управлінні

Найбільший вплив на спосіб передачі та обміну інформацією між організаціями надали два найбільших винаходи в інформаційних технологіях - створення комп'ютерних мереж і засобів бездротового зв'язку. Сучасні засоби комунікації, які можуть використовувати організації: · Електронна пошта, · Голосова пошта, · Факс, · Телеконференція, ·Відеоконференція, · Електронний обмін даними, · Інтернет мережі, або внутрішні мережі.

17 Основні напрями удосконалення організаційно-управлінських комунікацій.

Однією з умов підвищення ефективності системи управління та вирішення фінансово-економічних проблем є використання кому­нікаційної технології, яка дозволяє організувати децентралізоване оброблення отриманої інформації, підвищити відповідальність пра­цівників. Сучасну технологію комунікацій можна впроваджувати двома шляхами:

1) адаптувати її до діючої організаційної структури підприємства;

2) раціоналізувати саму організаційну структуру.

Перший шлях передбачає пристосування засобів до існуючої організаційної структури за рахунок радикальної модернізації стилю та методів роботи, раціоналізації робочих місць. Здійснюється пере­розподіл функцій між технічними працівниками та спеціалістами: злиття функцій збирання та оброблення інформації (фізичний потік документів) з функціями прийняття рішень (інформаційний потік).

Другий шлях потребує раціоналізації організаційної структури: остання модернізується таким чином, щоб інформаційна техноло­гія давала найбільший ефект.

18 Поняття та складові системи менеджменту персоналу.

Менеджмент персоналу- це самостійна галузь менеджменту метою якої є підвищення виробничої, творчої віддачі та ефективності персоналу; підбору та розміщення ,вироблення правил прийому та звільнення , вирішення питань з підвищення кваліфікації персоналу.

Персонал- це люди які характеризуються складним комплексом індивідуальних якостей серед яких соц.-психологічні відіграють головну роль.

Система менеджменту персоналу складається з таки підсистем:

1 підсистема визначення потреби у персоналі (планування кількісної і якісної потреби)

2 підсист забезпечення персоналу (одержання та аналізом маркетингової інформації щодо персоналу)

3 Розвитку персоналу (планування і реалізація кар’єри, навчання)

4 Використання персоналу (визначення змісту і результатів праці на робочих місцях, упорядкування робочих місць, вивільнення персоналу)

5 Мотивації персоналу (управлінням, змістом і процесом мотивації поведінки працівників, управління конфліктами, формування системи матеріального стимулювання праці)

6 Правового та інформаційного забезпечення процесу управління персоналом( правове регулювання трудових відносин обліком і статистикою персоналу, кадрова політика)

У цій системі велику роль відіграють перші три підсистеми.

19 Формування та розвиток персоналу.

Процес планування персоналу охоплює 3 етапи:

1 Оцінка наявних ресурсів.

2 Розрахунок потреби в різних категоріях працюючих на певний час відповідно до виробничої програми норм виробітку запланованого зростання продуктивності.

3 Вироблення програми забезпечення потреб в персоналі.

Розвиток персоналу включає:

1.. Підвищення кваліфікації та перепідготовку персоналу---- це поглиблення розширення і доповнення здобутої раніше кваліфікації при чому підвищення кваліфік-це освітні заходи з удосконалення професії, а перепідготовка -заходи з освоєння інших суміжних професій і навиків.

Методи професійного навчання можна поділити на 2 групи:

*навчання на робочому місці: а) інструктаж; б)стажування; в)учнівство і наставництво.

* зовнішнє навчання: а)стажування-за межами; б)лекції; в)ділові ігри; г) самостійна підготовка.

2.. Планування кар’єри—це поєднання прагнення особистості до кар’єри з можливостями що є в організації. Планування кар’єри передбачає способи за допомогою яких можна досягти бажаного результату. Особистість має ідентифікувати свої бажання та можливості , визначити практику і шляхи удосконалення. Ознаки ефективної кар’єри: *результативність, *кар’єрні відносини, *адаптованість, *тотожність.