- •§ 1. Мова як суспільне явище. Основні функції мови
- •§ 2. Місце української мови серед інших мов світу. З історії становлення та розвитку української мови
- •§ 3. Українська національна та літературна мова. Тенденції розвитку української літературної мови на сучасному етапі
- •§ 4. Основні ознаки літературної мови
- •Види літературних мовних норм
- •Способи наближення писемного мовлення до усного
- •Розділ 1
- •Українська мова професійного спілкування в аспекті теорії стилів та культури мовлення
- •§ 1. Стилі сучасної української літературної мови
- •- Відсутність образності, емоційності.
- •§ 2. Культура мови і культура мовлення. Комунікативні ознаки культури мовлення
- •§ 3. Словники як джерело інформації. Роль словників у підвищенні мовної культури
- •Розділ 2 культура усного професійного мовлення
- •§ 1. Основні норми усного професійного мовлення
- •Іменники із суфіксом -к- у формі множині мають, як правило, наголос на кінцевому складі, напр.: книжки, голки, дошки, папки.
- •§ 2. Види і жанри усного професійного мовлення
- •§ 3. Український мовленнєвий етикет
- •Розділ з лексичні норми мови професійного спілкування
- •§ 1. Загальна характеристика лексики сучасної української літературної мови
- •§ 2. Термін у системі професійного мовлення
- •§ 3. Синоніми
- •§ 4. Омоніми
- •§ 5. Пароніми в діловому мовленні
- •§ 6. Абревіатури в діловому мовленні. Правила скорочування слів
- •Правила скорочування слів
- •Розділ 4 морфологічні норми мови професійного спілкування
- •§ 1. Нормативні аспекти граматичних категорій іменника (рід, число, відмінок)
- •3 Вихованець і., Городенська к. Зазнач, праця. - с. 66.
- •§ 2. Прикметник у професійному мовленні
- •Відмінювання прикметників
- •§ 3. Норми вживання числівника в професійному мовленні
- •4 Вихованець і., Городенська к. Зазнач, праця. - с. 176.
- •6 Чак є.Д. Відмінок порядкового числівника в датах // Складні питання граматики та орфографії. - к., 1978.- с. 33-35.
- •7 Див.: Ботвина н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навч. Посібн. - к., 1999. - с. 124; Український правопис. - с. 34, 59.
- •§ 4. Займенник у діловому мовленні
- •§ 5. Дієслово в діловому мовленні
- •9 Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За заг. Ред. І.К. Білодіда. - к., 1969. - с. 417.
- •10 Вихованець і.Р., Городенська к.Г. Зазнач, праця. - с. 291.
- •Розділ 5 синтаксичні норми мови професійного спілкування
- •§ 1. Особливості синтаксису ділового мовлення
- •1 Паламар л. М., Кацавець г. М. Мова ділових паперів: Практ. Посібн. - к., 1998. - с. 225.
- •§ 2. Порядок слів у реченні
- •§ 3. Однорідні члени речення
- •1. Поділ на однорідні члени речення мусить мати одну підставу.
- •2 Залога 3., Карпа а. Реалії економічного зростання економіки України 90-х років // Вісн. Львів, ун-ту. Україна на шляху до ринку. Сер. Екон. - Львів, 1998. - Вип.28. - с. 55.
- •3 Цит. За: Ивин а. А. Искусство правильно мыслить. - м, 1990. - с. 104.
- •2. Члени однорідного ряду мають виключати один одного, тобто однорідний ряд — це видові поняття, об'єднані родовим.
- •3. При побудові однорідного ряду потрібно враховувати важли- вість повноти поділу.
- •§ 4. Координація присудка з підметом
- •4 Кононенко в. І. Сила слова. - к., 1976. - с. 55.
- •§ 5. Складні випадки керування
- •5 Загнітко а. Теоретична граматика української мови. Синтаксис. - Донецьк, 2001. -с. 55 - 58.
- •Розділ 6 документ як основний вид писемного ділового мовлення
- •§ 1. Документ, його функції. Класифікація документів
- •Див.: Ділова українська мова: Посібн. Для студентів вузів / За ред н.Д. Бабич. -Чернівці, 1996. -с. 81.
- •1. За способом фіксації інформації:
- •2. За призначенням:
- •4. За походженням:
- •5. За місцем складання:
- •6. За формою:
- •8. За ступенем гласності:
- •9. За стадіями створення:
- •§ 2. Основні реквізити документа, їхня характеристика
- •5 Докладніше про вимоги до виготовлення бланків організаційно-розпорядчих документів див.: Діденко а.Н. Зазнач, праця. - с. 16-23.
- •9. Індекс підприємства зв'язку, поштова й телеграфна адреса, номер телетайпа, телефону, факсу, номер банківського рахунка, електронна адреса.
- •10. Назва виду документа.
- •11. Дата.
- •12. Індекс.
- •14. Місце укладання чи видання.
- •15. Гриф обмеження доступу до документа.
- •16. Адресат.
- •18. Резолюція.
- •19. Заголовок до тексту.
- •20. Відмітка про контроль.
- •21. Текст.
- •22. Відмітка про наявність додатка.
- •26. Печатка.
- •27. Відмітка про засвідчення копії.
- •28. Прізвище виконавця та номер його телефону.
- •29. Відмітка про виконання документа й скерування його до справи.
- •30. Відмітка про перенесення відомостей на машинний носій.
- •31. Відмітка про надходження документа.
- •§ 3. Загальні вимоги до оформлення та особливості мови ділових паперів
- •3. Логічна послідовність.
- •4. Ясність викладу, точність опису.
- •5. Свобода від суперечностей.
- •6. Переконливість.
- •7. Лаконічність.
- •8. Повнота інформації.
- •§ 4. Характеристика найуживаніших документів. Вимоги до їх змісту та оформлення
- •Примітки до оформлення реквізитів.
- •Зразок 1:
- •Примітки до оформлення реквізитів.
- •Зразок 1:
- •Олексій кирилич
- •Зразок 2:
- •Реквізити документа:
- •Зразок 1:
- •Характеристика
- •6. Документ як основний вид писемного ділового мовлення
- •Зразок 2:
- •Зразок рекомендаційного листа:
- •6. Документ як основний вид писемного ділового мовлення
- •Яворська Людмила Миколаївна
- •Заступник директора
- •Доручення
- •Розписка
- •Реквізити:
- •Примітка:
- •Зразок витягу з протоколу:
- •Реквізити:
- •Примітка:
- •Зразок особистої пояснювальної записки:
- •Деканові
- •Пояснювальна записка
- •§ 5. Різновиди наукових робіт
- •Зразок титульної сторінки реферату:
- •Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка
- •Недоліки оподаткування в україні
- •Зразок фрагмента наукової статті: удк 811.161.2'3737
- •Концептуальні основи формування господарсько-фінансових відносин „держава - підприємництво"
- •Сергій Марченко
- •Розділ і
- •Основні статистичні оцінки багатофакторного рівняння регресії §1. Вибіркові похибки коефіцієнтів множинної регресії
- •Зразок титульної сторінки курсової роботи:
- •Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка Економічний факультет
- •Регіональна економічна політика в україні
- •Зразок змісту курсової роботи:
- •§ 2. Випадковість і невизначеність в економічному розвитку 26
- •§ 3. Перевірка адекватності моделей 37
- •§ 4. Етапи економіко-математичного моделювання 45
- •Зразок рецензії:
- •Рецензія
- •Програма курсу українська мова професійного спілкування"
- •Тема 2. Словники: їх роль у збереженні і збагаченні української мови та підвищенні мовної культури
- •Тема 3. Культура усного професійного мовлення
- •Тема 4. Вибір слова у мові професійного спілкування. Лексичні норми
- •Тема 5. Вибір граматичної форми у професійному спілкуванні. Морфологічні норми
- •Тема 6. Особливості вживання в офіційно-діловому стилі займенників, числівників, дієслів
- •Тема 7. Синтаксичні норми сучасної української мови
- •Тема 8. Писемне ділове мовлення. Документ - основний вид писемного ділового мовлення
- •Тема 9. Мовностилістичні та структурні особливості наукових робіт
-
Запам 'ятайте! У формах місцевого відмінка однини чоловічого та середнього роду в науковому та діловому стилях перевага надається закінченню -ому.
-
Вибір закінчення не залежить від значення прикметника. Єдиним винятком з цього правила є слова дружний і дружній, в яких закінчення є показником різного лексичного значення, пор.: дружний „який відбувається одночасно, спільно, погоджено, злагоджено" і дружній
-
„який виражає прихильність, довіру, дружелюбність". Прикметник дружній входить до складу терміносполучення дружній вексель „фіктивний вексель, що, на відміну від справжнього векселя, не має відповідного забезпечення і використовується особами, які домовилися надати один одному вексель".
-
Винятком із загального поділу на групи є також прикметники чоловічого та середнього роду на -лиций, -лице, напр.: білолиций (-е), круглолиций (-е), червонолиций(-е), які мають змішаний тип відмінкової парадигми: в однині закінчення прикметників м'якої групи (крім називного та орудного відмінків), а в множині - твердої (крім називного).
-
Використання прикметників у діловому мовленні зумовлене насамперед потребою уточнити, конкретизувати зміст поняття, позначеного іменником, чіткіше окреслити його, а також увиразнити та збагатити текст, напр.:
-
Зразок тексту:
-
КУРС ВАЛЮТНИЙ ГНУЧКИЙ (РИНКОВИЙ) - валютний курс, що формується на валютному ринку під впливом попиту і пропозиції. Розрізняють:
-
плаваючий валютний курс —режим вільного коливання валютного курсу, що базується на ринковому механізмі валютного регулювання. Плаваючі курси характерні для провідних твердих валют - долара США, німецької марки, англійського фунта стерлінгів, японської єни тощо;
-
коливний валютний курс - курс, що змінюється залежно від попиту і пропозиції на валютному ринку, але коригується валютними інтервенціями центральних банків з метою вирівнювання тимчасових різких коливань.
-
§ 3. Норми вживання числівника в професійному мовленні
-
Числівник - це самостійна частина мова, що позначає кількість предметів чи абстрактне число і виражає своє значення у формах відмінка, обмежено - роду та числа.
-
Числівник - це своєрідний лексико-граматичний клас слів. Характерною ознакою числівника є відносно сталий, кількісно обмежений лексичний склад.
-
-
За значенням та граматичними ознаками числівники поділяють на кількісні та порядкові.
-
Кількісні числівники називають кількість предметів або абстрактне число, відповідають на питання с к і л ь к и? У поєднанні з іменниками на зразок номер, шифр, група тощо ставимо питання який?
-
Кількісні числівники об'єднують кілька груп: а) власне кількісні, напр.: нуль, один, два; б) збірні, напр.: двоє, обоє, обидві, обидва, троє; в) дробові, напр.: одна третя, дві цілі п 'ять десятих, півтора, півтори; г) неозначено-кількісні, напр.: багато, мало, кілька, кількадесят, кількасот.
-
Порядкові числівники позначають порядок предметів при лічбі, відповідають на питання котрий?
-
Утворюються від основи власне кількісних числівників, за винятком таких, як перший, другий, третій, четвертий. Для числівників, що закінчуються на -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний, твірними виступають форми родового відмінка, крім сто, напр.: двохсотий, стодвадцятип 'ятитисячний. Числівники три, чотири входять в процес словотворення обома своїми формами, пор.: трьохтисячний (і тритисячний), чотирьохтисячний (і чотиритисячний).
-
Числівникам не властиві форми числа, оскільки вони своїм значенням виражають поняття кількості, тобто передають його лексично. Числову словозміну має лише числівник один, одна, одне (одно) — одні (для поєднання з множинними або парними іменниками, напр.: одні штани, одні двері, одні руки).
-
Рід мають окремі числівники нуль (чол. р.), один (чол. р.), одна (жін. р.), одне (одно) (сер. р.), тисяча (жін. р.), мільйон, мільярд, трильйон, квадрильйон (чол. р.). Про рід говорять стосовно числівників два - дві, обидва - обидві, який виявляється у формах називного та знахідного відмінків, а також невідмінюваного числівника півтора — півтори.
-
Визначальною морфологічною категорією числівника є відмінок. Порівняно з іменниками і прикметниками числівники мають більш розгалужену систему словозміни. За характером вираження відмінкових закінчень виділяють шість типів словозміни числівників:
-
— перший тип складають числівники одна, одне (одно) — одні;
-
- другий тип утворюють числівники два, три, чотири та збірні числівники;