Висновки

Отже, упродовж ХІХ ст. українське образотворче мистецтво здійснило великий еволюційний крок уперед. Панівною тенденцією епохи було становлення, утвердження й розвиток реалістичного напряму. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. митці активно шукали засоби нової художньої мови, прагнули до більш вільного творчого самовияву. У цей час було закладено тенденції, які визначали характер образотворчого мистецтва у ХХ ст. Українське мистецтво вийшло на світову художню арену як повноцінне й неповторне явище. Воно набуло чітко окреслених національних ознак і водночас залишилися невід'ємною складовою загальноєвропейського культурного простору.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Кого з братів Тобілевичів І.Франко назвав батьком новочасного українського театру?

2. Чому українських театральних діячів другої половини ХІХ ст. прийнято називати корифеями? Назвіть представниів українського театру корифеїв.

3. Якими були успіхи в драматургії і театральному мистецтві?

4. Хто є автором першої за змістом української опери, і як ця опера називалася?

5. У чому полягають основні досягнення української музичної культури ХІХ ст.?

6. Як розвивалась українська народна творчість? Чи вплинула вона на професійну музику?

7. У чому полягає історико-культурне значення діяльності М. Лисенка?

8. Який художній стиль був провідним у мистецтві початку ХІХ ст? Схарактеризуйте його особивості на конкретних прикладах.

9. Які пам’ятки української архіектури та образотворчого мистецтва класицизму ви знаєте?

10. Назвіть художників першої половини ХІХ ст., які жили й працювали в Україні. Чим вас приваблює їх творчість?

11. До якого художнього напряму належить творчість Т. Шевченка? У яких видах і жанрах образотворчого мистецтва він працював? Назвіть найвідоміші твори митця.

Теми рефератів

1. Український живопис другої половини ХІХ ст.

2. Використання етнографічних елементів в українській архітектурі й образотворчому мистецтві ХІХ ст.

3. Шевченко-художник.

4. Заснування українського професійного театру: І.Котляревський, Т.Шевченко, М.Старицький, М.Кропивницький, І.Франко, М.Заньковецька, В.Винниченко, Л.Курбас, М.Куліш, Ю.Яновський (за вибором).

5. Українське мистецтво останньої чверті ХІХ ст.

6. Історична роль І. Котляревського та Т. Шевченка в становленні української культури та духовності.

7. І. Франко і розвиток української культури на західноукраїнських землях.

8. Драматургія і театральне мистецтво України в ХІХ — початку ХХ ст.

9. Розвиток української літературної мови у ХІХ ст.

10. Визначні памятники української архітектури ХІХ ст.

11. Образотворче мистецтво в ХІХ ст., і творчі досягнення українських передвижників.

12. Музична культура в ХІХ — початку ХХ ст.

Тестові завдання

1. Правильно розташуйте прізвища:

а) автор мелодії до «Заповіту» Т.Шевченка;

б) скульптор, автор пам’ятника Б.Хмельницькому в Києві;

в) автор першого в Україні історичного роману «Чорна рада»;

г) автор поезій «Я русин був, єсьм і буду» та «Підкарпатськії русини», що в 1919 — 1938 рр., були гімнами закарпатських українців;

ґ) російський сульптор, один з авторів пам’ятника святому Володимиру в Києві;

д) український живописець та педагог;

е) український письменник, театральний діяч;

є) український співак;

ж) український письменник.

Олександр Мишуга, Михайло Микешин, Михайло Старицький, Андрій Чайковський, Пантелеймон Куліш, Олександр Духнович, Іван Сошенко, Петро Клодт, Гордій Гладкий.

2. Правильно розташуйте драматичні твори українських письменників:

І.Котляревський «Украдене щастя»

Г.Квітка-Основ’яненко «Сватання на Гончарівці»

Т.Шевченко «Назар Стодоля»

І.Франко «Маруся Богуславка»

І.Карпенко-Карий «Лимерівна»

І.Нечуй-Левицький «Хазяїн»

П.Мирний «Наталка Полтавка»

М.Кропивницький «Глитай, або ж Павук»

М.Старицький «Не судилось»

Л.Українка «Лісова пісня»

2. Під псевдонімом «Гетьманець» розпочав свою театральну діяльність:

а) М. Кропивницький;

б) М. Старицький;

в) І. Карпенко-Карий;

г) М. Садовський.

2. Первісна назва драми І.Франка «Украдене щастя»:

а) «Жандарм»;

б) «Гірка доля»;

в) «Правда».

2. Музичне товариство «Боян»було створене:

У Києві, Львові, Єлисаветграді

1864р., 1881р., 1891р.,

на чолі з:

М. Кропивницьким, А. Вахнянином, М. Вербицьким.