Запитання та завдання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте соціально-політичну і культурну ситуацію в Україні ХІV- XVII ст.

2. Що зумовлює національну специфіку архітектури ХІV- XVII ст.?

3. Назвіть основні архітектурні ренесансні пам’ятки України.

4. Які особливості характерні для портретного живопису цієї доби?

5. Які ренесансні тенденції притаманні церковному живопису XVI –XVII ст.

6. Охарактеризуйте братський рух і його культурні здобутки.

7. Назвіть зачинателів поширення гуманістичних ідей в Україні.

8. Яка роль князя Костянтина Острозького в розвитку освіти, книгодрукування, науки в Україні XVI –XVII ст.

9. Охарактеризуйте роль Петра Могили в культурному розвитку українського суспільства XVII ст.

10. Проаналізуйте значення діяльності Івана Федорова в становленні книгодрукування в Україні.

Тестові завдання

1. Берестейська унія – це угода між представниками українського православ’я та:

а) російською церквою;

б) католицьким Римом;

в) протестантизмом;

г) візантійським патріархом;

ґ) лютеранством.

2. Книгодрукування в Україні з’явилося в:

а) XVІ ст.;

б) X ст.;

в) XIII ст.;

г) XVIII ст.;

ґ) ХІ ст.

3. Першим вищим навчальним закладом в Україні був:

а) Київський університет;

б) Києво-Могилянська академія;

в) Львівський університет;

г) Харківський університет;

ґ) Харківський колегіум.

4. Засновником Києво-Могилянської академії був:

а) М. Ломоносов;

б) Б. Хмельницький;

в) І. Мазепа;

г) Г. Сковорода;

ґ) П. Могила.

5. Братство – це:

а) колектив близьких друзів;

б) національна громадська організація із захисту православної церкви;

в) таємна організація;

г) організація православних священнослужителів;

ґ) збори вищих церковних ієрархів.

6. Полемічна література – це жанр літератури, присвячений:

а) опису подій за роками;

б) опису подорожей до святих місць;

в) опису життя святих;

г) дискусії з проблем релігії;

ґ) опису мелодраматичних сюжетів.

7. Пересопницьке Євангеліє – це:

а) зразок літопису;

б) найдавніша книга, що збереглася до наших днів з часів Київської Русі;

в) зразок полемічної літератури;

г) перша книга, надрукована на українській землі.

ґ) перша спроба перекласти богослужбові книги українською мовою.

8. Зразком поєднання давньоруських архітектурних традицій і ренесансних тенденцій є:

а) Успенська церква у Львові;

б) Горянська ротонда в Ужгороді;

в) Успенська церква Києво-Печерської Лаври;

г) Успенська церква у Володимирі-Волинському;

9. За концепцією «ідеального міста» побудовано:

а) Львів;

б) Жовкву;

в) Острог;

г) Рогатин;

ґ) Чернігів.

10. Автором іконостасу П’ятницької церкви у Львові є:

а) Лаврентій Пухало;

б) Микола Петрахнович;

в) Федір Сенькович;

г) Шимон Богушевич;

ґ) Іван Федоров.

Теми рефератів

1. Перші книгодрукарні слов’ян.

2. Іван Федоров – першодрукар України.

3. Українські гуманісти доби Відродження.

4. Павло Русин – український поет-гуманіст.

5. Станіслав Оріховський – філософ, провідник гуманізму.

Термінологічний словник

Акант (аканф) (ведмежа лапа) — стилізоване декоративне зображення зубчатих листків рослини аканту, що вживалося у різноманітних орнаментальних композиціях, у побудові корінфських капітелей, модульонів, акротерів, фризів, карнизів тощо. В античній Греції зображали аканти з вузькими гострими лопатями, у Римі — ввігнутими у перетині, м'якими й тупими, що давали багату світлотінь (Acanthus mollis — ведмежа лапа). У європейському середньовіччі акант асоціювався з терновим вінцем — символом страждань Христа і відзначав життя, біль, співчуття до ближнього і тому відзначався динамічністю побудови й натуралістичністю зображення. Широко застосовувався також в архітектурі ренесансу, бароко і класицизму, де теж мав певні відзнаки.

А́ттик (грец. άττικός — аттичний) — стінка, розташована над карнизом, що завершує споруду, значно вища за парапет. Звичайно мала власні цоколь і карниз, прикрашалася рельєфною композицією і написами, акцентуючи певну частину фасаду. Інколи над нею встановлювались обеліски, вази.

Аркада (від фр. arcade — склепіння) — ряд однакових формою і розміру арок, що спираються на колони або пілони. Найчастіше застосовується при пристрої відкритих галерей, акведуків та багатьох інших споруд. Прийнято відрізняти: 1) Аркада ордерна (ордерна аркада) — сполучення ордерних елементів (колон, тричетвертних колон, напівколон або пілястр) з арками, яке завершувалося загальним антаблементом чи карнизом (порівн. римська чарунка); 2) Аркада по колонах — сполучення склепінчастої і стояково-балкової конструктивних систем у вигляді арок, що спираються на капітелі колон або на відповідні відрізки антаблемента над капітелями.

Архітекту́рні ордери (лат. ordo, фр. ordre — порядок) — певна структура і художня обробка складових частин стояково-балочної конструкції будівлі.

Доричний ордер — класичний зразок єдності конструктивних і художнього елементів архітектурної форми. Його колона, оформлена канелюрами (поздовжніми жолобками), не має бази і спирається безпосередньо на стилобат (цокольну основу будинку). Капітель колони складається з квадратної плити — абака та її круглої основи (подушки) — ехіна.

Іонічний ордер за своїми пропорціями стрункіший. Його колона оздоблена канелюрами півкруглого перерізу і спирається на базу складного профілю, утвореного з архітектурних обломів — двох валів і викружки між ними та плінту. Капітель замість ехіна прикрашена двома красивого обрису завитками — волютами.

Коринфський ордер відрізняється від іонічного своїми пропорціями та складнішою формою бази й особливо капітелі, яка схожа на букет стилізованих листків аканта і має чотири невеличкі волюти, що підтримують тоненький абак.

Тосканським ордер – архітектурний ордер, в якому схема коринфської капітелі ускладнена чотирма іонічними волютами, що підтримують верхню частину капітелі (абак).

Базилі́ка (лат. basilica від грец. βασιλικη — царський дім) — в архітектурному сенсі це прямокутна у плані споруда, розділена усередині рядами колон або стовпів на 3—5 частин — нефів (нав). Середній неф, більш високий, освітлюється через вікна над дахами бічних нефів і зазвичай закінчується пів-круглим виступом — абсидою. Перед входом до базиліки знаходиться поперечне в плані приміщення — нартекс (притвор).

Відродження (Ренесанс) – соціальний та ідейний рух ХІV-ХVI ст. в європейських країнах, який був спрямований проти християнсько-схоластичної культури Середньовіччя і став перехідним щаблем від середньовічної культури до культури Нового часу. Відмітними рисами культури Відродження є її світський характер, гуманістичний сні і огляд, відродження античної культурної спадщини. Епоха Відродження характеризувалася значним розвитком архітектури, театрального мистецтва й музики (Джотто, Боттічелі, Рафаель, Мікeланджело, Леонардо да Вінчі, Ф. Петрарка, Дж. Бокаччо та ін.).

Гуманізм (від лат. humanus – людяний) – вчення про самоцінність людини, яке утверджує людину як смисл й основу буття.

Консо́ль (рос. консоль, англ. console, cantilever; нім. Ausleger m, Konsolef) — опорна конструкція, балка, закріплена одним кінцем, що підтримує частини будівлі чи інші предмети, що виступають.

Контрфорс (фр. contre force — «протидіюча сила») — вертикальна конструкція, що представляє собою або виступаючу частину стіни, вертикальне ребро або окрему опору, зв'язану із стіною. Призначена для посилення несучої стіни шляхом прийняття на себе горизонтального зусилля розпору від склепінь. Зовнішня поверхня контрфорса може бути вертикальною, ступінчастою або безперервно похилою, збільшуючись в перерізі до основи.

Ктитор — особа, на кошти якої збудовано або заново убрано (іконами, фресками) православний храм чи монастир.

Портал — архітектурно оформлений вхід до монументальної споруди, переважно громадського призначення; архітектурне обрамлення сцени, яке відокремлює її від залу для глядачів.

Ротонда (іт. rotonda, лат. rоtundus — круглий) — кругла в плані споруда, зазвичай увінчана куполом.