Функції ринку:

• узгодження обсягів, асортименту виробництва і споживання; підтримання збалансованості попиту і пропозиції;

• встановлення суспільної цінності виробленого продукту і затрат праці;

• економічне стимулювання ефективності виробництва;

• стимулювання НТП, що підвищує ефективність функціонування всієї економічної системи;

• регулювання економічних мікро- і макропропорцій у виробництві, обміні, розвитку окремих регіонів, областей, територій;

• забезпечення у відтворювальному процесі суспільного продукту прямого (виробництво – ринок – споживач) і зворотного зв’язку (споживач – ринок – виробництво).

Закони ринку:

Закон вартості. Обмін товарів здійснюється на основі вартісної еквівалентності, яка визначається суспільно необхідними витратами абстрактної праці на їх виробництво.

Закон попиту. Зниження або підвищення ціни зумовлює відповідну зміну величини попиту.

Закон пропозиції. Прямо пропорційний зв'язок між зміною ринкової ціни на товар і відповідним зростанням обсягу продукції.

Закон конкуренції. Наявність на ринку великої кількості відокремлених продавців породжує між ними конкуренцію – змагання за ринки збуту з метою отримання вищих доходів.

Закон грошового обігу. Кількість грошей та сума цін товарів і послуг в обігу мають бути збалансованими.

Структура ринку

1. За просторовим критерієм:

• національний

• регіональний

• локальний (місцевий)

2. За рівнем свободи конкуренції:

• вільний

• монопольний

• олігопольний

• регульований державою

3. За способом організації купівлі-продажу:

• оптовий

• роздрібний

• ринок закупівель сільськогосподарської продукції

4. За рівнем дотримання законності:

• легальний

• нелегальний

• «чорний»

5. За об’єктивним критерієм:

• ринок споживчих товарів і послуг

• ринок засобів виробництва

• фінансовий ринок

• ринок робочої сили

• ринок інтелектуального продукту

Інфраструктура ринку

Ринкова інфраструктура – комплекс галузей, систем, служб, підприємств, які обслуговують ринок.

Рисунок 5: Схема інфраструктури

Рисунок 6: Схема спеціалізованої інфраструктури

Види конкуренції

Конкуренція – відносини суперництва, боротьби між власниками економічних ресурсів (капіталу, робочої сили,, землі) за ефективне їх використання з метою отримання найвищих прибутків та інших форм доходів.

1. За станом ринку:

• чиста

• досконала

2. За видами боротьби:

• внутрігалузева

• міжгалузева

3. За методами боротьби:

• цінова

• нецінова

• нечесна

2. 2. Попит. Функція попиту

Попит – представлена на ринку платоспроможна потреба у товарах і послугах.

ЧИННИКИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ПОПИТ
Суб’єктивні	Об’єктивні
Психолого-традиційні Уподобання та смаки споживачів Поведінка продавця та відносини, що склалися між ним і споживачем Місцеві традиції та принципи виховання Сила і особливості релігійних звичаїв	Економічні Базовий рівень розвитку виробництва Обсяг реальних потреб та рівень їхнього задоволення Середній рівень грошових доходів населення Структура і рівень ринкових цін Рівень цін споріднених товарів і товарів-замінників Причини розподілу доходів
Естетичні Привабливість зовнішніх якостей товару Реклама Форми продажу	Соціальні рівень розвитку масової культури, духових цінностей Соціальна структура суспільства Поширений спосіб життя
Природо-кліматичні Клімат Кількість опадів Середні та екстремальні температури Рельєф та місцезнаходження Флора і фауна	Демографічні Ємність ринку зумовлена чисельністю населення Розмір та склад середньої сім’ї Статево-віковий склад населення Співвідношення міського та сільського населення

Іноді чинники, що впливають на попит, зводяться лише до цінових, тобто визнається тільки вплив рівня цін на зміни у попиті. В реальному економічному житті все значно складніше. На попит впливає багато чинників, аналіз яких дає можливість визначити потреби людини в певних товарах і послугах.

Закон попиту – відбиває причинно-наслідковий зв’язок між зміною ціни і величини попиту. Цей зв’язок має зворотний характер: підвищення ціни веде до зниження попиту і навпаки. До форм вияву закону попиту належить ефект заміщення, який полягає в переміщенні попиту на дешевші товари-замінники.

Ціна за одиницю товару

Д

А

Б

Д

0 Обсяг продажу товару Рисунок 7: Крива попиту та її зміни

Залежність між ціною і попитом характеризує крива попиту. Вона має негативний нахил, що демонструє зворотну залежність між двома змінними – ціною за одиницю товару P і обсягом його продажу Q. Причому кожна додаткова купівля однорідного товару показує зниження його граничної користі. Це свідчить про те, що закон попиту діє одночасно із законом спадної граничної корисності економічних благ.

Якщо ціна товару зростає від точки Б до точки А, обсяг продаж скорочується. Напрям стрілок на осях графіка зміниться на протилежний, якщо ціна знизиться в напрямі від точки А до точки Б. Будь-якій точці на кривій попиту ДД відповідає певне значення двох змінних - P і Q.

Рух по кривій попиту з однієї точки до будь-якої іншої показує, як зміна однієї змінної. тобто ціни, зумовлює зворотній рух. тобто обсягу продажу.

Може бути і таке, що крива попиту ДД не змінюється, не змінюється в той чи інший бік. Це означає, що попит не змінюється. У цьому разі зміна ціни впливає лише на обсяг продажу товару, але не на попит.

Крива попиту ілюструє лише зміну співвідношення цін і обсягу продаж у чистому вигляді, абстрагуючись від нецінових чинників (суб’єктивних поглядів покупців, моди тощо). Проте в ринковому господарстві вирішальне значення мають цінові чинники. тому абстрагування від нецінових чинників цілком припустиме.

Функція попиту – це залежність між величиною попиту та факторами, що на нього впливають. Найбільше впливає на попит ціна товару.

Q_D=f (P_1,P_2,…P_nC)

P₁ – ціна на даний продукт;

P₂,P_n – ціна на інші продукти;

C – сумарний бюджет споживача;

P_1,P_2,…P – цінові фактори.

Функція попиту може бути задана рівнянням:

Х_D= f (P),

де Х_D - обсяг попиту, одиниць тоавару;

Р – Ціна товару.

Досить стійка залежність між попитом на товар та його цінами дає змогу сформулювати закон попиту, який стверджує. що підвищення цін на певний товар призводить до зменшення обсягів попиту на нього і, навпаки, зниження цін сприяє збільшенню кількості товару, яку бажає придбати споживач.

На величину попиту, тобто на пересування точки по незмінній кривій попиту, впливає виключно ціна товару. Всі інші фактори, що впливають на попит. належать до нецінових. їхня дія призводить до пересування самої кривої попиту на графіку вправо (збільшення попиту) чи вліво (зменшення попиту).

До нецінових факторів ринкового попиту належать:

• зміна споживацьких переваг під впливом зміни потреб споживача, моди чи реклами;

• зміна цін на інші товари, зокрема товари-субститути чи товари-комплементи;

• кількість споживачів, які виходять на ринок цього товару;

• цінові очікування покупців;

• доходи споживачів.

У рекламному житті жоден з перелічених факторів не діє відокремлено, у чистому вигляді. Вони переплітаються, утворюючи складну та суперечливу систему.