1. 3. Обмеженість ресурсів та безмежність потреб споживача.

Закон обмеженості ресурсів. У самій серцевині аналітичної економіки лежить факт обмеженості ресурсів. Економісти досліджують способи, за допомогою яких товари виробляються і споживаються, бо люди хочуть споживати значно більше, ніж економіка може виробити. Якби можна було виробляти безмежну кількість кожного блага, аби були задоволені людські потреби, людям нічого було б турбуватися про обмежені ресурси. Фірмам не треба було б думати про ефективне використання робочої сили і матеріалів, урядам – боротись за податки і видатки. Крім того, оскільки кожний з нас мав би стільки, скільки хоче, ніхто не турбувався б про розподіл доходів серед різних людей і класів. У такому разі не існувало б економічних благ, що обмежені або дефіцитні, до того ж, всі блага були б безкоштовними.

Жодне суспільство не досягло безмежних можливостей. Блага обмежені, тоді як потреби здаються безмежними. Дослідження схем споживання виявляє, що люди хочуть і потребують центрального опалення і вентиляції, кіно і компакт дисків, вільного часу і самотності, автомобілів і ПК, чистого повітря і чистої води, безпечних фабрик і інших незліченних товарів і послуг. Якщо підсумувати всі наші потреби, то виявляється, що просто не існує достатньо товарів та послуг, аби задовольнити малу частку споживчих потреб кожної людини.

У самій серцевині аналітичної економіки є безперечна істина, яка називається законом обмеженості ресурсів. Цей закон стверджує, блага є обмеженими, бо немає достатньо ресурсів, аби виробляти всі блага, що їх люди потребують для споживання. Все в економіці випливає з цього факту. Оскільки ресурси обмежені, то потрібно дослідити, як суспільство вибирає для виробництва набір товарі та послуг, як різні товари виробляються і як призначаються ціни і хто має споживати товари, які суспільство виробляє.

Крива виробничих можливостей. У якийсь певний момент часу країна може виробляти лише певну кількість товарів і послуг з її обмежених ресурсів: певну кількість бензину, певну кількість нафти для опалення, певну кількість літаків тощо. Однак більшу кількість одного продукту не можна виробляти без зменшення обсягу виробництва іншого.

В економічній науці цю обмеженість виробничого потенціалу країни зображають межею виробничих можливостей (МВМ). МВМ відбиває максимальні кількості товарів або послуг, які можуть одночасно вироблятись за даних ресурсів, якщо припустити, що всі ресурси повністю використовуються.

Графік виробничих можливостей. На графіку виробничих можливостей вертикальна і горизонтальна лінії відповідають двом змінним – благо А і Б. Часто ці лінії називають віссю Y та Х.

Благо А (Y)

80

60

40

20

0 10 15 20 Благо Б (Х)

Рисунок 1: Крива виробничих можливостей

Нахил лінії показує зміну однієї змінної, що відбувається внаслідок зміни іншої. Точніше, це зміна змінної Y по вертикальній осі на одиницю зміни змінної Х по горизонтальній. Ключовими пунктами є:

• Нахил можна виразити через число. Він визначає зміну Y на одиницю зміни Х.

• Якщо лінія пряма, її нахил всюди однаковий.

• Нахил лінії показує, прямий чи обернений зв'язок між Y і Х. прямий зв'язок має місце, коли змінні переміщуються в однаковому напрямі (або зростають, або спадають); обернений зв'язок спостерігається, коли змінні рухаються в протилежних напрямах (одна зростає, інша спадає і, навпаки). Таким чином, від’ємний нахил відображає обернену залежність, через те, що збільшення Х спричиняє зменшення Y.