- •1.Умови функціонування ринку досконалої конкуренції
- •2.Попит та пропозиція конкурентної фірми
- •1.Предмет, суб’єкти і об’єкти мікроекономіки
- •1. 1. Предмет, суб`єкти та об`єкт мікроекономіки
- •1. 2. Місце мікроекономіки в системі економічних наук
- •1. 3. Обмеженість ресурсів та безмежність потреб споживача.
- •1. 4. Методи мікроекономічного аналізу
- •1. 5. Двофакторна модель кругопотоку ресурсів, продуктів і доходу.
- •Функції ринку:
- •Закони ринку:
- •Структура ринку
- •Інфраструктура ринку
- •Види конкуренції
- •2. 2. Попит. Функція попиту
- •2. 3. Закон попиту
- •2. 4. Пропозиція.
- •2. 5. Закон пропозиції.
- •2. 6. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага
- •Умови сталої рівноваги на ринку розглядалися такими відомими вченими-економістами, як а.Маршалл
- •2. 7. Поняття еластичності. Еластичність попиту та її види.
- •2. 8. Еластичність пропозиції.
- •2. 9. Практичне застосування теорії еластичності
- •Аксіома: Аксіома повної упорядкованості.
- •Аксіома: Аксіома транзитивності вподабань.
- •Аксіома. Аксіома про ненаситність потреб.
- •3. 2. Крива байдужості. Карта кривих байдужості
- •3. 3. Гранична норма заміщення.
- •3. 4. Бюджетне обмеження та його особливості.
- •3. 5. Рівновага споживача та її умови.
- •3. 6. Крива „Доход - споживання”. Крива Енгеля та її різновиди.
- •3. 7. Лінія «ціна-споживання» та її зв’язок з кривою попиту
- •3. 8. Ефект заміщення та ефект доходу.
- •4. 2. Ізокванта. Карта ізоквант.
- •Властивості ізоквант
- •4. 3. Гранична норма технологічного заміщення
- •4. 4. Ізокоста. Мінімізація витрат та її умови.
- •Властивості ізокости.
- •Мінімізація витрат та її умови.
- •4. 5. Масштаб виробництва та їх зміна. Мінімальний розмір підприємства. Мінімально ефективний розмір підприємства.
- •Незмінний ефект масштабу.
- •4. 6. Рівновага виробника.
- •5. 1. Фірма як суб’єкт мікроекономіки. Прибуток як мета діяльності фірми.
- •5. 2. Теорія виробництва. Поняття виробничої функції.
- •5. 3. Теорія витрат виробництва і прибутків.
- •5. 4. Теорія граничних витрат.
- •Вплив динаміки граничних витрат на поведінку фірми
- •5. 5. Витрати виробництва в короткостроковому періоді.
- •Криві витрат виробництва.
- •5. 6. Витрати виробництва в довгостроковому періоді.
- •1.Умови функціонування ринку досконалої конкуренції
- •2.Попит та пропозиція конкурентної фірми
- •3. Рівновага на ринку досконалої конкуренції
- •4.Рівновага конкурентної фірми у короткостроковому періоді
- •5. Максимізація прибутку фірми
- •6. 1. Умови функціонування ринку досконалої конкуренції
- •6. 2. Попит та пропозиція конкурентної фірми. Конкурентна фірма.
- •Попит на продукцію конкурентної фірми
- •Пропозиція конкурентної фірми
- •6. 3.Рівновага на ринку досконалої конкуренції
- •6. 4. Рівновага конкурентної фірми у короткостроковому періоді.
- •6. 5. Максимізація прибутку фірми
- •Попит та пропозиція конкурентної фірми
- •7. 2. Попит на продукцію монопольної фірми
- •Рівновага на ринку досконалої конкуренції
- •7. 5. Короткострокова монопольна рівновага.
- •7. 6. Довгострокова монопольна рівновага
- •Тема: 8. Ринок монополістичної конкуренції
- •Умови ринку монополістичної конкуренції
- •Моделі рівноваги монополістичної конкуренції
- •Нецінова конкуренція і її інструменти
- •1. Умови функціонування ринку монополістичної конкуренції
- •8. 2. Моделі рівноваги монополістичної конкуренції.
- •Довгострокова рівновага монополістичної конкуренції.
- •8. 3. Нецінова конкуренція
- •9. 1. Умови функціоеування ринку олігополії
- •9. 4. Моделі олігополістичного ціноутворення
- •Проблема стабільності
- •Тема: 10 Ринок факторів виробництва
- •1. Ринок праці
- •2. Ринок капіталу
- •3. Ринок землі. Особливість ринку факторів виробництва
- •Попит і пропозиція на фактори виробництва
- •Крива попиту на фактори виробництва
- •Еластичність попиту на фактори виробництва
- •Пропозиція факторів виробництва
- •10. 1. Ринок праці Загальна характеристика ринку праці
- •Пропозиція праці на досконало конкурентному ринку.
- •Пропозиція робочої сили на ринку праці з недосконалою конкуренцією.
- •Попит на досконало конкурентному ринку праці.
- •Пропозиція робочої сили
- •Рівновага на конкурентному ринку праці
- •10. 2. Ринок капіталу
- •Теорія міжчасового вибору
- •10. 3. Ринок землі Загальна характеристика ринку природних ресурсів
- •Рента землі
- •Попит і пропозиція землі
- •Альтернативне використання землі, витрати
- •Тема: 11. ЕфективнІстЬ ринкової системи
- •Аналіз ефективності у сфері виробництва
- •Ефективність у сфері споживання
- •11. 1. Аналіз ефективності у сфері виробництва
- •Ефективність виробництва в діаграмі Еджворта
- •11. 2. Ефективність у сфері споживання
1. 2. Місце мікроекономіки в системі економічних наук
Мікроекономіка є однією зі складових сучасної фундаментальної науки про господарство, яка майже три століття носила назву «політична економія», а на межі XIX-XX століть стала називатись «економікс», що в перекладі з англійської трактується нині як «економічна теорія».
Назва «політична економія» закріпилась за наукою після виходу в світ праці француза Антуана Монкретьєна «Трактат політичної економії» (1615 р.), а назва «економікс» - завдяки праці англійського вченого Альфреда Маршалла «Принципи економікс» (1890 р.). останнім часом поширюється вживання інших аналогів «економікс» - «аналітична економіка», «теоретична економіка». Кожна з цих назв відбиває певні зміни в самому змісті науки.
Політична економія, яка досягла своїх вершин у працях таких геніальних вчених як Адам Сміт («Дослідження про природу та причини багатства народів», 1776 р.) та Карл Маркс («Капітал», 1867-1894 рр.), прагнула проникнути в глибинну сутність економічних процесів, пояснити їх природу та суперечності. В ній переважав якісний аналіз і об’єктивний підхід до вивчення економічних взаємозв’язків. Вона відкрила об’єктивні економічні закони, які управляють виробництвом, обміном, розподілом і споживанням матеріальних благ незалежно від волі і свідомості самих учасників цих процесів. В основі всієї науки лежала теорія трудової вартості, започаткована англійцем Вільямом Петті. Представники класичної політекономії здійснювали свої дослідження переважно на рівні окремих товаровиробників, в сучасні й термінології – на мікрорівні. Проте вони описали також деякі процеси, що відображають взаємозв’язки на рівні всього суспільства. Так, французьким вченим Франсуа Кене була створена модель суспільного відтворення (господарського кругообігу) – перша спроба зясувати умови макроекономічної рівноваги. К.Маркс розвинув цю ідею у своїх числових схемах реалізації суспільного продукту і обґрунтував умови розширеного відтворення суспільного капіталу.
Економікс віддає перевагу кількісному аналізу і суб’єктивно-психологічному підходу до вивчення ринкових сил. Вона зосереджує свою увагу на зовнішніх явищах, узагальнює поведінку учасників ринкових відносин, враховуючи їх психологію, бажання, смаки, очікування. В основі всіх досліджень лежить теорія граничної корисності, обґрунтована представниками австрійської школи К.Менгером, Є.Бьом-Баверком, Ф.візером.
Економікс ставила за мету обґрунтувати виключно економічну мотивацію господарської діяльності, зосередилась на вивченні ринкового господарства, основою якого є приватна власність, намагаючись не помічати тих соціальних конфліктів, які час від часу виливались у революції.
Однак криза 1929 р. і Велика депресія 1929-33 рр. змусили вчених звернути увагу на проблеми, характерні для економіки в цілому. Дослідження Джона Мейн ара Кейнса, узагальнені в книзі «загальна теорія зайнятості, проценту і грошей» (1936 р.), значно поглибили знання про економіку в цілому, тобто на макрорівні, і сприяли виділенню двох великих розділів економікс – мікроекономіки та макроекономіки. У другій половині XX ст. відбуваються якісні зміни в економічному житті світового співтовариства. Зростання взаємозв’язку та взаємозалежності національних економік, інтернаціоналізація обміну і виробництва, утворюється єдиний економічний організм, що функціонує за законами ринкової економіки. Розвиток цих процесів зумовив відокремлення від мікро - та макроекономіки – міжнародної економіки, яка вивчає закономірності взаємодії національних економік у сфері міжнародного обміну, виробництва і розподілу факторів виробництва на мікро – та макрорівнях.