Міжнародні економічні відносини

!1 Предмет і метод курсу

!2 Порівняльна перевага та вигоди від торгівлі

!3 Порівняльна перевага і забезпеченість факторами: модель Гекшера-Оліна

!4 Порівняльна перевага: альтернативні теорії торгівлі

!5 Торговельна політика. Тарифні та нетарифні торговельні бар’єри

!6 Міжнародна торгівля послугами

!7 Міжнародний туризм

!8 Страхування на міжнародному ринку

!9 Міжнародна міграція робочої сили

!10 Міжнародний рух капіталу

!11 Міжнародна передача технології

!12 Валютно-фінансова система та платіжний баланс

!13 Міжнародні банківські операції

!14 Міжнародна економічна інтеграція

!15 Міжнародні економічні організації

1. Міжнародний поділ праці — це: це найвищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін випущеною продукцією визначеної кількості та якості.

2. Міжнародна спеціалізація виробництва — це: така форма поділу праці між країнами, за якої концентрація однорідного виробництва збільшується на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби.

3. Міжгалузева спеціалізація — це: це взаємовідносини між державами з обміном продуктами різних галузей виробництва.

4. Міжнародне виробниче кооперування — це: об´єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку. Коопераційні зв´язки проявляються на всесвітньому, міжгалузевому або внутрішньогалузевому рівнях.

5. Які з перелічених рис не є характерними для світового ринку: для нього характерні:

• він є категорією товарного виробництва, яке у пошуках збуту своєї продукції вийшло за національні межі;

• він виявляється у міждержавному переміщенні товарів під впливом не тільки внутрішніх, але й зовнішніх попиту і пропозиції;

• він оптимізує використання факторів виробництва, підказуючи виробнику, у яких галузях та регіонах вони можуть бути застосовані найефективніше;

• він виконує санаційну роль, вибраковуючи з міжнародного обміну товари та часто їх виробників, які не можуть забезпечити міжнародний стандарт якості за конкурентних цін;

• на ньому існує особлива система цін — світові ціни;

• на ньому рух товарів зумовлюється не лише економічними факторами (виробничими зв´язками між підприємствами та регіонами країни), а і зовнішньоекономічною політикою окремих держав.

6. Ознаками міжнародної економіки не є: це ознаки:

• розвинута сфера міжнародного обміну товарами на базі міжнародної торгівлі;

• розвинута сфера міжнародного руху факторів виробництва, насамперед у формах ввезення-вивезення капіталу, робочої сили і технології;

• міжнародні форми виробництва на підприємствах, розміщених у декількох країнах, насамперед у рамках транснаціональних корпорацій (ТНК);

• самостійна міжнародна фінансова сфера, не пов´язана з обслуговуванням міжнародного руху товарів та руху факторів виробництва;

7. Що не є формами міжнародних економічних відносин: 1) міжнародна торгівля товарами та послугами; 2) міжнародна міграція капіталу; 3) міжнародна міграція робочої сили;4) міжнародна передача технології; 5) міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини; 6) міжнародна економічна інтеграція; 7) міжнародні зусилля у вирішенні глобальних економічних проблем.

8. До сучасних макроекономічних шкіл, які розглядають проблеми міжнародної економіки, належать: кейнсіанська, монетаристська, неокласична.???

9. Неокласична макроекономічна школа допускає, що: теорія зображала економіку як саморегулюючу систе му, у якій порушена рівновага неминуче відновлюється за рахунок раціональної поведінки господарюючих суб'єктів

10. Неокейнсіанська макроекономічна школа твердить, що: основною проблемою є пояснення макроекономічних коливань навколо точки рівноваги, а головний недолік ринку полягає в нездатності миттєво реагувати на зміни попиту і пропозиції, що викликає необхідність державного регулювання економіки

11. Школа раціональних очікувань у макроекономіці твердить, що: пояснити поведінку суб'єктів господарювання можна тим, як вони оцінюють майбутню поведінку інших суб'єктів і розвиток макроекономічних показників

12. Збільшення сукупного попиту приводить: до збільшення ціни та обсягів виробництва

13. Зменшення сукупного попиту приводить: зменшення ціни та падіння обсягів виробництва

14. Збільшення сукупної пропозиції приводить: зменшення ціни та збільшення обсягів продаж

15. Зменшення сукупної пропозиції приводить:зменшення ціни та обсягів виробництва

16. Одночасне зростання сукупного попиту та сукупної пропозиції приводить: зростання обсягів виробництва за незмінної ціни

17. Одночасне зменшення сукупного попиту та сукупної про позиції приводить: зменшення обсягів виробн за незмінної ціни

18. Збільшення сукупної пропозиції на фоні падіння сукупного попиту приводить: зменшення ціни за збільшення обсягів виробництва

19. Зменшення сукупної пропозиції на фоні збільшення сукупного попиту приводить: до збільшення ціни за зменшення обсягів виробництва

20. До факторів виробництва належать: праця,земля,капітал, технологія

21. Міжнародний поділ факторів виробництва — це: стійкий обмін між країнами продуктами, що виготовляються ними з найбільшою економічною ефективністю;

22. Міжнародна економіка розглядає такі види ринку: внутрішній, національний і світовий

23. Міжнародна торгівля — це: це сфера міжнародних товарно-грошових відносин, яка є сукупністю зовнішньої торгівлі усіх країн світу.

24. Торгове сальдо — це: різниця вартісних обсягів експорту та імпорту

25. Торговий оборот — це: сума вартісних обсягів експорту та імпорту

26. Міжнародна економіка вивчає: закономірності взаємодії господарських суб´єктів різних держав у міжнародному обміні товарами, русі факторів виробництва, фінансування і формування міжнародної економічної політики.

27. Міжнародна мікроекономіка вивчає: закономірності міждержавного руху конкретних товарів і факторів їх виробництва та ринкові характеристики — попит, пропозицію, ціну тощо.

28. Міжнародна макроекономіка вивчає: закономірності функціонування відкритих національних економік і світового господарства загалом.

29. Продаж та вивезення товару за кордон – це імпорт

30. Купівля та ввезення товару з-за кордону – це експорт

31. Товар, який може рухатись між різними країнами – це торговий товар (tradable good)

32. Як називаються фактори виробництва, що країна отримала від природи або в результаті тривалого історичного розвитку, які мають низьку міжнародну мобільність? Фактори виробництва основні За Походженням

33. Як називаються фактори виробництва, що придбані країною в результаті інтенсивних пошуків і капіталовкладень, які мають високу міжнародну мобільність? ФВ розвинуті за походженням

34. Як називаються фактори виробництва, які можна застосовувати в різних галузях для створення різноманітної продукції, які мають високу міжнародну мобільність? ФВ загальні за ступенем спеціалізації

35. Як називаються фактори виробництва, які можна застосовувати для випуску продукції в одній галузі або для створення однієї чи дуже вузької групи продукції, які мають дуже низьку міжнародну мобільність? ФВ спеціальні за ступенем спеціалізації 

36. Предметом курсу «міжнародні економічні відносини» є: господарські зв´язки між державами, регіональними об´єднаннями, підприємствами, фірмами, установами, юридичними та фізичними особами для виробництва та обміну товарів і послуг, матеріальних і фінансових ресурсів.

37. Країна А спеціалізується на виробництві сільськогосподарських продуктів, країна В – на виробництві промислових товарів. Який вид міжнародного поділу праці спостерігається в даному випадку? загальний

38. Вірменія спеціалізується на точному машинобудуванні, Грузія - на транспортному машинобудуванні. Який вид міжнародного поділу праці спостерігається в даному випадку? частковий

39. На голландському літаку Fokker 70 було встановлено цифровий комплекс авіоніки EFIS, виробництва американської фірми «Коллінз» та двигун "Тей", виробництва англійської фірми «Роллс-Ройс». Який вид міжнародного поділу праці спостерігається в даному випадку? одиничний

40. Захист вітчизняних виробників від вільної конкуренції імпорту шляхом регулювання його обсягу через торгівельні обмеження – це протекціонізм

41. Які існують сектори економіки? Первинний сектор економіки: галузі економіки, продукти яких здебільшого є сировиною для інших галузей. До первинного сектора належать сільське господарство, рибальство, лісова промисловість та гірництво

Вторинний сектор економіки: галузі економіки, що перетворюють сировину на закінчений, готовий до споживання, продукт, наприклад виробництво автомобілей із сталі або виробництво одягу із тканин. До вторинного сектора належать будівництво івиробництво. Вторинний сектор використовує матеріали первинного сектора і виробляє на основі цієї сировини продукт, призначений для споживання, продажу або використання в інших галузях

Третинний сектор економіки: галузі економіки, що постачають прямі послуги, як для споживачів так і для підприємств, такi як догляд за дітьми, кіно і банківські послуги.

Четвертинний сектор економіки: галузі економіки, що входять в поняття економіки знань. Включає в себе наукові дослідження та розробки, необхідні для виробництва виробів з природних ресурсів. Інформаційні технології та галузь освіти також включаються в цей сектор.

42. Система національних рахунків — це:  це сукупність показників послідовного та взаємопов’язаного опису найважливіших процесів і явищ економіки: виробництва, доходів, споживання, нагромадження капіталу та фінансів. Ця система застосовується в умовах ринкових відносин.

43. Існують такі групи інституційних одиниць в економіці: Типи: фіз. та юр особи; Групи: нефінансові корпорації, домогосподарства, неприбуткові інститути, урядові установи, фінансові корпорації

44. До поточних макроекономічних рахунків належать: вартість обсягів виробництва товарів і послуг, створення доходу, його розподіл, перерозподіл і використання на споживання або заощадження

45. До накопичувальних макроекономічних рахунків належать: придбання і продаж фінансових і нефінансових активів і пасивів інституційними одиницями

46. До балансових макроекономічних рахунків належать: вартість активів і пасивів на початок і кінець звітного періоду

47. Економічна операція — це:  групування певних елементарних потоків з їх змістом, тобто це добровільна взємодія між не менш як двома господарюючими суб’єктами у зв’язку з виробництвом і використанням продуктів і послуг, розподілом і перерозподілом доходів, придбанням фінансових активів, прийняттям фінансових зобов’язань тощо.

48. Резидентами в міжнародних економічних відносинах вважаються: будь-яка фізична чи юридична особа (незалежно від юридичного громадянства), яка перебуває у цій країні понад рік та має в ній центр свого економічного інтересу.

49. Нерезидентами в міжнародних економічних відносинах вважаються:  юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами держави, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави

50. До міжнародних економічних операцій у системі національних рахунків належать: операції з продуктами й послугами, розподільчі й фінансові операції

51. До руху товарів у системі національних рахунків належать: товари взагалі, товари для обробки, ремонт товарів, товари, куплені в порту перевізником, немонетарне золото.

52. До руху послуг у системі національних рахунків належать: транспорт, подорожі та інші

53. До руху доходу в системі національних рахунків належать: заробітня плата, дохід на інвестиції

54. До руху поточних трансфертів у системі національних рахунків належать: урядові платежі, доходи нерезидентів, інші галузі

55. До руху капіталу в системі національних рахунків належать: капітальні трансферти,прямі інвестиції,портфельні інвестиції,інші інвестиції,резервні активи

56. Національний дохід + непрямі податки = чистий внутрішній продукт

57. Чистий внутрішній продукт + амортизація = ВВП

58. ВВП + чистий факторний дохід = ВНП

59. Валовий національний продукт + чисті трансферти = ВНД (валовий національний дохід)

60. Чистий факторний дохід з-за кордону враховує: чисту оплату праці тимчасових (сезонних, прикордонних) працівників

61. Засновниками теорії меркантилізму були: Томасом Маном  Чарльзом Дейвіантом Жаном Батістом Колбертом сером Вільямом Петті 

62. Модель "ціни — золото — потоки" належить: Англійський економіст Девід Х´юм

63. Якщо Україна витрачає на виробництво льону 7 умовних одиниць праці, а на виробництво цибулі — 18, а Корея — відповідно 9 та 15 одиниць праці, то Україна має: абсолютну перевагу у виробництві цибулі, а Корея – у виробництва льону

64. Якщо Україна за годину виготовляє 5 кг сиру або 1 м2 полотна, а Німеччина — 1кг сиру або 3 м2 полотна, то Україна має: абсолютну перевагу у виробництві сиру, а Німеччина – у виробництві полотна