19. Організація підготовки та доведення до споживачів інформації для задоволення непрофесійних інформаційних потреб.

На задоволення непрофесійних інф. потреб в галузі сусп-ства спрямовані такі інф. продукти як рекомендаційні бібліографічні покажчики. Центром рекомендаційної бібліографії є Національна парламентська бібліотека України. Дана установа видає «Календар знаменитих та пам’ятних дат», а також рекомендаційний бібліографічний посібник «Політична книга України», «Історія України: список літератури на допомогу формування ядра фонду масової бібліотеки», «Народна освіта. Педагогічна наука України: бібліографічна модель ядра фонду ЦБС», «Економіка України: проблеми і перспективи». В 1999 році видала бібліографічну енциклопедію «Україна: минуле та сучасність».

В галузі рекомендаційної бібліографії з історії працює Державна історична бібліотека, якас творила рекомендаційний довідник «Сторінки історії України. Також чтворює систему рекомендаційних БП з історії та історичного краєзнавства». Систему рекомендаційних БП з педагогіки та освіти формує Державна науково-педагогічна бібліотека України, створила 20 бібліографічних списків за трьома циклами. В напрямку створення рекомендаційних БП з суспільствознавства працюють Національна бібліотека України для дітей та Державна бібліотека України для юнацтва. На регіональному рівні інформаційну продукцію створюють ОУНБ, обл. бібліотеки для дітей, обласні бібліотеки для юнацтва. Дані бібліотеки створюють рекомендаційні бібліографічні посібники, які відображають суспільно-політичну літературу в регіональному аспекті. На низовому рівні рекомендаційні БП з суспільствознавства створюють публічні бібліотеки, бібліотеки вузів.

20. Особливості методики виявлення та відбору документів при підготовці вторинних документів суспільно-політичної тематики, спрямованих на задоволення професійних інформаційних потреб з суспільствознавства.

Для задоволення професійних потреб з суспільствознавства використовують: реферативні видання, аналітичні, оглядові матеріали, дайджести, кліпінги, тематичні добірки, науково-допоміжні бібліографічні посібники, автоматизовані реферативні та бібліографічні бази даних а також бази даних аналітичних матеріалів суспільно-політичної тематики.

На методику складання вторинних документів з суспільствознавства впливають також жанрово типологічні-особливості цих вторинних документів. Поточними джерелами вторинних документів з суспільствознавства є в основному інформаційно-аналітичні бюлетені, реферативні видання, поточні науково-допоміжні бібліографічні посібники тощо. Основними джерелами виявлення матеріалу для поточних вторинних документів з суспільствознавства є електронні інформаційні ресурси, доступні через Інтернет, та нові надходження суспільно-політичної літератури в певну інформаційну установу.

При виявленні поточної суспільно-політичної інформації слід пам'ятати про розсіювання публікацій суспільно-політичного змісту. У процесі роботи фахівці ведуть активний пошук необхідної інформації на базі інтернету, за допомогою комп'ютерного оброблення переводять її у формат зручного використання і проводять її структуризацию за певними аспектами визначеної проблеми, статистичний аналіз.

Значна частина джерел вторинної інформації з суспільствознавства має ретроспективний характер, вони складаються на основі виявлення та аналізу документів за певні роки з певної суспільно-політичної проблеми. При створенні ретроспективних документів з суспільствознавства, з метою виявлення інформації використовують: реферативні журнали, поточні науково-допоміжні бібліографічні посібники, каталоги та картотеки, бази даних інформаційних установ.

Відбір документів певних видів та типів суспільно-політичної літератури базується на диференційованому підході.

Найбільш повно у джерелах поточної вторинної інформації з суспільствознавства відображаються видання науково-дослідного характеру, як опубліковані так і неопубліковані. До цих видань також включають політичні та правові першоджерела, праці видатних діячів в галузі суспільствознавства. Навчальна та науково-популярна література включається в обмеженій кількості. Зокрема включають тільки ті документи , які містять новий фактичний матеріал і які ще недостатньо розроблені в науково-дослідній літературі. Хронологічні межі відбору матеріалу у поточній вторинній інформації визначаються періодичністю їх виходу.

До поточних джерел вторинної інформації з суспільствознавства включають документи, які вийшли, як в Україні так і поза її межами, українською та іншими мовами. При підготовці поточних джерел вторинної інформації з суспільствознавства не слід обмежуватись фондом конкретної інформаційної установи. Потрібно здійснити пошук інформації на офіціних сайтах органів державної влади, в електронних ЗМІ, на сайтах провідних інформаційних установ світу, які спеціалізуються в галузі суспільно-політичної інформації.

Відбір документів для ретроспективних вторинних джерел інформації з суспільствознавства базується на якісних критеріях таких як - значущість документів для розкриття проблеми. В основі відбору документів для ретроспективних джерел вторинної інформації з суспільствознавства лежить принцип історизму, який проявляється в тому, що весь історичний матеріал документів за певний історичний період часу розглядається укладачами вторинних документів з позиції сучасних завдань.

При складанні ретроспективних вторинних документів з суспільних наук, слід врахувати, що з часом хронологічні межі (виділення певних історичних періодів розвитку) та структура науки може змінюватися, тому слід врахувати те, що фахівці здійснюють вивчення документів з позиції сучасної науки.