Тема: Мораль у міжнародних відносинах.

1. Особливості взаємодії права і моралі у міжнародних відносинах.

2. Проблема співвідношення політики і моралі.

3. Основні підходи до розуміння місця моралі у міжнародних відносинах.

1. Особливості взаємодії права і моралі у міжнародних відносинах.

Міжнародне право – це укладений зі звичаєвого права і підписаних протягом історії договорів, конвенцій, угод звід правил, покликаний регулювати відносини між державами.Тобто анархічний характер міжнародних відносин, заданий Вестфальською системою, сьогодні регулюється за допомогою міжнародного права (пригадайте, основні джерела міжнародного права та його основні принципи і види). Однак, американський дослідник Річард Фалк зазначив, що більшість правових норм, які використовуються в міжнародних відносинах, своїм джерелом мають норми моралі.Так, наприклад, захоплення однією державою території іншої (захоплення Іраком Кувейту на початку 90-х рр.) не тільки оцінюється як таке, що суперечить міжнародному праву, але й сприймається більшістю учасників міжнародних відносин, як аморальне. Наведемо цитату з дипломатичної депеші, посланої британському послу в Парижі 1865 р.: “Міжнародне право робить успіхи у збереженні досягнень християнської цивілізації. І якщо буде виявлено, що практика, яка до цих пір не трактувалася як порушення християнських принципів, є жахливим злочином проти людства, то, безумовно, великі християнські держави у своєму спільному вироку занесуть його у перелік тих злочинів, які повинні попереджуватись і каратись міжнародним законом”.

Тобто, міжнародне право завжди перебувало у взаємодії та діалектичній єдності з нормами міжнародної моралі. Це обумовлювалося, зокрема, 1) їх нормативно-ціннісною природою: і право, і мораль - це обов'язкові правила поведінки, які набувають роль юридичного або морального обов'язку і відображають існуючий рівень розвитку міжнародної системи, людської цивілізації в цілому; 2) їх функціональною спільністю (і мораль і право мають регулятивне призначення, тобто відіграють роль регуляторів суспільних відносин; 3) нові тенденції морального характеру знаходять відображення в сучасному міжнародному праві, тут особливо показові три моменти, на які звертає увагу французький юрист Б. Жак'є (див.: Жакье Б. Международные отношения. Т.ІІ. -- Нижний Новгород, 1997. -- С. 17 -- 18):

- еволюція у поглядах на відмову від визнання держав, створених на нелигітимній основі, а також анексій або їх спроб, які здійснюються з порушенням норм міжнародного права;

- перегляд принципу конституційної самостійності держав у зв'язку з тим, що деякі підходи до організації політичного і соціального життя є в наш час недопустимими і відкидаються міжнародним співтовариством. Звідси зрозумілі труднощі, з якими, наприклад, зіткнулася на міжнародній арені ПАР у зв'язку з проведенням там до кінця 80-х рр. політики апартеїду або Югославія з причини політики порушення прав людини, яку проводив режим С. Мілошевича;

- все більший розмаху набуває надання міжнародної гуманітарної допомоги. Як логічну кульмінацію цього процесу можна розглядати право втручання з гуманною метою.

Разом з тим моральна і правова єдність не означає тотожності міжнародного права та міжнародної моралі. Відмінності між ними можна звести до трьох наступних положень. По-перше, правові норми носять фіксований характер і записані у відповідних статутах, угодах, міжнародних договорах, що пов'язано з інституційним характером міжнародного права (воно тісно пов'язано з державними інституціями та міжурядовими організаціями – ООН, Рада Європи тощо). У механізмі ж морального регулювання відсутній елемент інституціоналізму. Основою моральних норм є універсальні зразки поведінки і взаємодії соціальних спільнот та індивідів, які виробляються в процесі історії людської цивілізації. По-друге, міжнародна мораль і міжнародне право відрізняються за сферами своєї дії: моральні норми носять всеохоплюючий характер, а право має в кожний конкретний момент обмежену сферу застосування. Хоча часто міжнародні відносини регулюються одночасно як нормами права, так і моралі. Наприклад, військова агресія є одночасно порушенням міжнародних правових норм, і моральним злочином. Але моральні норми ширші та елестичніші, ніж норми правові. По-третє, міжнародне право і міжнародна мораль розрізняються за можливостями регулювання системи міжнародних відносин. Це означає, що правове регулювання передбачає насамперед застосування засобів примусу (суд, санкції, розрив дипломатичних відносин), а моральне регулювання – лише осуд світової громадської думки.

Однак в цілому відмінності між міжнародно-правовими і моральними нормами не заперечують їх єдності та взаємодії як регуляторів системи міжнародних відносин, у т.ч. з метою подолання конфліктів і налагодження співробітництва міжнародних акторів різних рівнів.