- •1.Змістова та видова структура первиннодокументальних ресурсів в галузі суспільствознавства
- •2.Тематичну структуру первиннодокументальних ресурсів в галузі суспільствознавства
- •3.Типологічна структура первиннодокументальних ресурсів в галузі суспільствознавства
- •4.Типологія політичних першоджерел
- •5.Типологія видань правових першоджерел
- •6.Типи видань праць видатних діячів сусп-зн
- •7.Закономірності розвитку первиннодокументальних ресурсів в галузі суспільствознавства
- •8.Сучасні періодичні видання як компонент первиннодокументальних ресурсів в галузі сусп-зн
- •9.Діяльність сучасних видавництв по формуванню первиннодокументальних ресурсів в галузі сусп-зн
- •10. Диференціація споживачів інформації з сусп-зн.
- •11. Структура потреб у вторинній інформації з сусп-зн.
- •12.Характеристика основних каналів виробництва та поширення вториннодокументальних ресурсів з сусп-зн
- •13.Класифікація джерел вторинної інформації з сусп-зн
- •14.Організація підготовки та доведення до споживачів інформації з сусп-зн. Для задоволення професійних інформаційних потреб на національному рівні
- •15. Діяльність галузевих центрів виробництва і поширення суспільно-політичної інформації в Україні
- •16. Роль універсальних та багатогалузевих центрів у виробництві та розповсюдженні суспільно-політичної інформації в Україні
- •17. Організація виробництва та поширення інформації з сусп-зн. Для задоволення професійних інформаційних потреб на регіональному рівні.
- •19. Організація підготовки та доведення до споживачів інформації для задоволення непрофесійних інформаційних потреб.
- •21. Бібліографічна характеристика документів у джерелах вторинної інформації з суспільствознавства, призначених для забезпечення професійних потреб з суспільствознавства.
- •22. Особливості групування матеріалу в інформаційних документах з суспільствознавства для задоволення професійних інформаційних потреб.
- •27. Особливості виконання фактографічних довідок.
- •28. Характеристика інформаційних ресурсів з історії.
- •29. Характеристика інформаційних ресурсів з економіки.
- •30. Характеристика інформаційних ресурсів з філософії, педагогіки та інших суспільних наук.
- •31. Інформування споживачів інформації в галузі з суспільствознавства.
- •32. Мережа Інтернет як засіб інформаційного забезпечення інформаційних потреб в галузі суспільствознавства.
- •33. Основні аспекти впливу культури та мистецтва на склад галузевих інформаційних ресурсів.
- •34. Структура документального потоку з проблем культури та мистецтва: загальна характеристика.
- •35. Особливості видань творів мистецтва.
- •36. Класифікація видань літератури з мистецтва.
- •37. Мета-книга з мистецтва: загальна характеристика
- •38. Галузеві інформаційні потреби як об’єкт інформаційної діяльності культури та мистецтва
- •39. Склад вторинного документального потоку з проблем культури та мистецтва
- •47. Інформаційна діяльність з проблем культури та мистецтва наукових бібліотек України
- •48. Методика створення бібліографічних видань з проблем культури та мистецтва
- •49. Методика створення реферативних та оглядових видань з проблем культури та мистецтва
- •51. Форми довідково-бібліографічного обслуговування в режимі ”запит-відповідь
- •52. Диференційоване бібліографічне інформування фахівців культури та мистецтва: загальна характеристика
- •53. Форми масового бібліографічного інформування спеціалістів галузі культури та мистецтва
- •54. Інформаційний пошук на допомогу непрофесійним інформаційним потребам в галузі культури та мистецтва
- •55. Об’єкт ід в галузі худ. Літ. Та літературознавства
- •56. Основні функції і принципи ід в галузі ХліЛ
- •57.Первинний документальний потік (дп) худ літ як об’єкт ід галузі.
- •58.Первинний документальний потік (дп) з літературознавства як об’єкт ід галузі.
- •59.Літературно-художні та літературно-критичні періодичні видання та їх функції в потоці літературно-художніх публікацій
- •60.Інформаційні потреби з художньої літератури та літературознавства
- •61.Система засобів ід в галузі ХліЛ
- •62.Сучасні центри виробництва вторинної літературно-художньої інформації
9.Діяльність сучасних видавництв по формуванню первиннодокументальних ресурсів в галузі сусп-зн
СПЛ видається як універсальними так і спеціалізованими видавництвами (складає основну частину їх продукції).
Універсальні: «Наукова думка»(філософія, соціологія, психологія), «Основа»(філософія, соціологія,психологія, юридичні, економічні науки), «Освіта»(історичні науки), «Либідь»(економіка, політика, історія, юридичні науки), «Укр. письменник» (історія).
Спеціальні: «Економічна думка», «Бізнес інформ», «Галицькі контракти», «Право», «Парламентське видавництво»(економіка), «Факт», «Свічадо»(літургійна л-ра), «Джерело життя» (релігія), «Стилос»(релігія).
10. Диференціація споживачів інформації з сусп-зн.
Інформаційні потреби в галузі сусп-зн виникають у всіх членів суспільства. Потреби в суспільно-політичній інформації можуть виникати в процесі професійної діяльності, навчання, виконання громадських обов’язків, самоосвіти. Умовно ці потреби можна поділити на 2 групи:
-
ділові інф. потреби
-
самоосвітні інф. потреби
В основі виникнення ділових інф. потреб як правило зовнішні чинники(сфера базової діяльності споживача). Самоосвітні потреби виникають під впливом внутрішніх чинників (інтересу до певної проблематики, зацікавлення темою). Загальний підхід до диференціації спожживачів сусп-пол. Інф. полягає у виділенні групових, індивідуальних споживачів в інформації. Групові споживачі диференціюються за видом їх базової діяльності. Основні категорії цих споживачів: органи держ. влади та управління, науково-дослідні установи, громадські організації, навчальні заклади. Ця диференціація неостаточна оскільки можна виділяти групи споживачів сусп-політ. інформації за галузевою ознакою (специфічні інф. потреби мають історики, економісти, юристи, соціологи, психологи). Важливою ознакою диференціації споживачів є мета їх звернення до сусп-політ інформації. За даною ознакою виділяють категорії споживачів сусп-політ. інформації:
- споживачі які мають професійні інф. потреби в сусп-політ. інф. (науковці, викладачі сусп.- політичних дисциплін у навч.закладах, представники органів влади, ,фахівців, що здійснюють практичну діяльність у галузі сусп-зн.);
- споживачі інформації потреби яких обумовлені навчальними цілями (учні шкіл, студенти середніх спец. навч. закладів та ВНЗ);
- споживачі інф. потреби яких обумовлені самоосвітою. Для диференціації використовують додаткові ознаки (рівень освіти, стаж роботи, громадські обов’язки та інші ознаки).
Кожна група споживачів інф. складається із окремих індивідуальних споживачів інф. На специфіку індивідуальних інф. потреб впливають індивідуальні особливості окремої особистості. Класифікувати споживачів інф. можна за такими ознаками:
-споживачі інф. потреби яких обумовлені навчальними цілями мають нестійкі потреби в даній інф. Змістова структупа даних потреб обумовлена вивченням окремих сусп-політ. дисциплін у певний період. Ця група споживачів звертається до навчальної, довідкової СПЛ, може використовувати політичні, правові та науково-дослідну СПЛ. Перевага надається джерелам первинної Сусп-політ інф. Вторинна інф. використовується переважно у вигляді пристатейних списків л-ри. Споживачі звертаються як до поточної так і до ретроспективної СП інф. Ті споживачі які займаються науково-дослідною роботою в галузі сусп-зн. Використовують ширше коло джерел СП інф. ніж інші групи споживачів.
- споживачі інф. потреби яких обумовлені громадською діяльністю з метою пошуку необхідних відомостей з сусп-зн. Звертаються до первинних док. Сусп-політ. інф. Переважно це джерела поточної сусп-політ інф.(газетні публікації, політичні першоджерела, праці видатних діячів в галузі до публіцистичної л-ри).
На структуру інф.потреб користувачів даної групи впливає рівень їх освіти. Споживачі інф. потреби яких обумовлені самоосвітою. Змістова структура інф. потреб цих користувачів зумовлена актуальними суспільно-політичними подіями в економічному житті окремої країни.