11. Структура потреб у вторинній інформації з сусп-зн.

На структурі інф. потреб в галузі сусп-зн. найбільше позначається специфіка базової діяльності споживачів інф. В межах категорії споживачів, що звертаються до СП інф. з метою професійної діяльності, інф. потреби тих хто реалізує наукову діяльність є найбільш стабільними. Науковці є не тільки споживачами, а й виробниками нових джерел СП інф. Дану групу споживачів цікавить вичерпна інф. з сусп-зн. Вони звертаються як до поточної так і до ретроспективної СП інф. Перевага цією категорією споживачів надається науково-дослідній СПЛ праць видатних діячів в галузі сусп-зн, правових, довідкових джерел. Рівень інф. культури даної групи споживачів СП інф. вищий ніж інших категорій споживачів.

На структуру інф. потреб в галузі сусп.-зн викладачів СП дисциплін впливають такі чинники: стаж викладацької роботи, наявність вченого ступеня, участь у виховному процесі. Його цікавить як і загальнопедагогічна інф. та відомості по певній дисципліні яку він викладає. Серед джерел вторинної інф. викладачі звертаються до пристатейних та прикнижкових списків л-ри. Перевага надається навчальній, науково-дослідній, довідковій л-рі та використовуються політичні, правові першоджерела в галузі сусп-зн.

Працівники органів держ. влади потребують спеціально-підготовленої за їхнім запитом спеціально підготовленої вторинної інф. (оглядової, аналітичної). Інф. для даної категорії споживачів готують спец.підрозділи які функціонують в структурі органів держ.влади.

12.Характеристика основних каналів виробництва та поширення вториннодокументальних ресурсів з сусп-зн

-окремо видані вторинні документи сусп-політ тематики вони орієнтовані на типові інф. потреби в галузі сусп-зн.Даному каналу притаманна повнота інф., але водночас недостатня оперативність у відображенні інф. Серед недоліків обмеження тиражність окремо виданих вторинних недоліків даного каналу слід відзначити відсутність системи док. сусп-політ. тематики для різних категорій споживачів інф.;

-спеціальні вторинні періодичні видання та видання що продовжуються відзначаються певною оперативністю випуску та постійним контингентом користувачів. Такі видання в Україні випускає передусім Нац. Б-ка Укр. імені В.Вернадського (РЖ «Джерело» Сер.3. Соціальні та гуманітарні науки.Мистецтво; інформаційно-аналітичний журнал «Україна: події, факти, коментарі»). Про світовий потік СПЛ інформують вторинні періодичні видання, які видає ІНІСН РАН: РЖ «Соцыальные та гуманитарные науки», бібліографічний покажчик «Новая литература по социальным и гуманитарным наукам»;

-прикнижкові та пристатейні (внутрішньокнижкові та внутрішньожурнальні, внутрішньогазетні вторинні матеріали) є несамостійними формами існування вторинної інф. Перевага даного каналу полягає у конкретності цільового та читацького призначення і високій оперативності доведення інформації до споживачів. Крім того даний канал заповнює прогалини у забезпеченні споживачів окремими видами вторинних документів.Недолік даного каналу–обмеженість обсягу інформації поглядами авторів публікацій та їх тематикою.;

-бібліотечно-бібліографічні засоби – це форма поширення інформації, що здійснюється будь-якою інформаційною установою в процесі її функціонування для ефективного задоволення потреб користувачів: бази даних, каталоги, картотеки інформаційних установ; письмові довідки, аналітична, оглядова інформація, БП та інші вторинні документи, які готують інф. установи. Перевага цього каналу–оперативність інф. та чіткість її цільового читацького призначення. А недолік полягає у обмеженості ресурсами певної установи, якщо дана установа не має доступу до зовнішніх інформаційних ресурсів через мережу Інтернет. Якість інф. залежить від рівня кваліфікації працівників інформаційних установ, які обслуговують користувачів;

-книговидавничі та книготоргівельні вторинні матеріали є документами комплексного характеру, оскільки вони поєднують у собі перспективну, оперативну та ретроспективну інформацію (рекламні проспекти видавництв, інформаційні бюлетені типу «Book in print», каталоги випущеної видавництвами за певний період літератури тощо). В цьому перевага даного каналу. А недолік його полягає у обмеженості інформації рамками видавництв та книготоргівельних організацій;

-ЗМІ відзначаються оперативністю доведення інф. до споживачів, але ця інф. може бути недоступною та не має конкретного читацького призначення, тобто орієнтована на масового користувача;

-міжособове спілкування як канал розповсюдження інф. має високу оперативність. В процесі міжособового спілкування дається оцінка інф., що передається з боку одного з учасників вербальної комунікації. В цьому полягає перевага одного каналу. А його недоліки–у неповноті, а іноді й неточності інформації.;

-електронні інф. мережі відзначаються тими ж перевагами та недоліками, що й ЗМІ.