62.Сучасні центри виробництва вторинної літературно-художньої інформації

Над створенням видання та поширення вторинної літературної інформації в Україні працюють наукові та інші центри. Координ. центр їх діяльності відсутній, склалась профілізація тих установ, які працюють і цих галузях. Книжкова палата України-веде облік ХліЛ в державних поточних бібліографічних покажчиках Літопис книг, журнальних статей та газетних. Вона щорічно готує аналітичні огляди видавничої діяльності України, в яких аналізується літературно-художній потік первинних документів. Установа пілготувала ретроспективні, науково-допоміжні бібл. Посібники, що відображують друкування худ літ з 1917-1967 рр. «Худ літ видана в Україні за останні 40 р.» Установа готує щорічно статистичні показники видавничої діяльності за минулий рік. Національно-парламентська бібліотека України – центр рекомендаційної бібліографії, вона видає серію «Повернуті імена», готує поточні бібліографічні показники «Худ література. Літературознавство. Мовознавство.» Львівська наукова бібліотека ім. Стефаника – їй належить велика кількість бібліографічних посібників з творчості українських письменників. НБУВ – центр створення та поширення вторинної літературної інформації для фахівців та науковців. Інститут літератури ім. ТГ Шевченка - центр шевченкознавства, який має унікальні картотеки видань творів Шевченка та літератури про нього. Його співробітники ств великий масив ретроспективної інформації про життя і твори письменника. Філологічні факультети університетів-є центрами навчальної і методичної інформації з літературознавства. Обласні бібліотеки – центри краєзнавчої бібліографії, яка включає творчість місцевих письменників. Виробництва та книготоргівельні організації – центри створення та поширення втор. Інф. Та публікації. Громадські організації – центри популяризації літературної інформації. Інформаційна продукція установ поширюється у друкованому вигляді та представлені на сайтах в Інтернеті. Система вторинної інформації – ств такої сукупності різноманітних засобів літ.-інф. Діяльності, які відображають весь масив і потоки публікації галузі у відповідності до інф. Потреб.

Основні аспекти формування системи: 1.функціональний-ств автором посібник на допомогу літературознавчої діяльності та на допомогу популярної худ літ. 2. за змістом інф-ств вторинних документів, що відтворюють історію літератури або її окремого періоду (загально літературні бібліогр. Посібн.), відтворюють творчість окремого письменника (персональні бібл.посібн), відтворюють тематичне спрямування первинних документів (тематичні та проблемно-тематичні бібл. посібн), відтворюють жанри худ літ. 3.типологічна (підготовка вторинних бібл. посібн різних типів і видів, що зумовлено різними видами перв. інф. Та різними інтересами читачів (реферативні журнали, енциклопедії)). 4.хронологічна – створення вторинної інформації, що відтворює літ – худ публікацію минулого (ретроспективні посіб. Та поточні публікації з худ літ та літературознавства)

63.Методика створення ІР для забезпечення непрофесійних літературно-художніх ІП

64.Аспекти формування ІР для забезпечення непрофесійних літературно-художніх ІП

65. Методи створення ІР з художньої літератури та літературознавства для професійної освіти галузі

66.Методи створення ІР з художньої літератури та літературознавства для науковців галузі

67.Формування системи з художньої літератури та літературознавства на сучасному етапі

68.Бібліоргафічна евристика художньої літератури та літературознавства як теорія та методика пошуку вторинної інформації

69.Довідково-інформаційне забезпечення ІП з художньої літератури та літературознавства

70.Методика розробки алгоритму пошуку літературно-художньої інформації

71.Основні напрямки розробки інформаційного забезпечення непрофесійних літературно-художніх ІП

72.Методика рекомендаційного інформаційного обслуговування з художньої літератури та літературознавства

Належне обслуговування читачів книгою в наш час неможливе без широкого використання рекомендаційних бібліографічних посібників. Від рівня використання їх залежить рівень роботи бібліотек, якість комплектування й організація фонду, довідково-бібліографічна індивідуальна і масова робота з читачами. Для задоволення запитів різних груп читачів обласні і центральні бібліотеки мають у своїх фондах різні види бібліографічних посібників. Особлива увага звертається на комплектування краєзнавчих бібліографічних видань художньої літератури, довідників про дану область, словників місцевих письменників, покажчиків художніх творів про край. Матеріали   фонду   довідкових і бібліографічних видань розміщуються на полицях   систематичному   порядку таким чином, щоб ними легко і зручно було користуватися. У загальному розділі ставляться літератури енциклопедії, літературні словники, загальнолітературні бібліографічні посібники Кожне бібліографічне видання відображається в систематичному та алфавітному каталогах, а також у спеціальній картотеці рекомендаційних бібліографічних і довідкових видань, яка використовується і бібліотекарями, і читачами. Використовуються рекомендаційні бібліографічні посібники різними групами читачів. Надзвичайно важливу роль рекомендаційні джерела відіграють у роботі з читачами, які читають художню літературу з метою загальної літературної самоосвіти. Для них читачів рекомендаційні бібліографічні видання виступають орієнтиром у світі книг, базою самоосвіти. Вони допомагають у самостійному і цілеспрямованому доборі найціннішої літератури, підвищенні культури читання, що забезпечує всебічний розвиток людини в трудовому, моральному та естетичному відношенні. Звертаються до рекомендаційних літературних бібліографічних посібників і фахівці даної галузі. Для цієї групи читачів на відміну від посібників, розрахованих на широкі кола читачів, рекомендуються не художні твори, а критичні і літературознавчі праці, тобто ті матеріали, які в даний час мають серйозне значення для вивчення конкретної теми. Використовуються рекомендаційні літературні бібліографічні посібники бібліотечними працівниками, для яких ці видання є незамінними помічниками у різних видах роботи з художньою літературою та літературознавчими працями: при підготовці до видачі; для добору і ознайомлення при рекомендації творів вітчизняної і зарубіжної класики та сучасної літератури з метою розширення світогляду молодих читачів, їхнього гармонійного виховання; при рекомендації художніх книг і літературознавчих праць з метою сприяння освіті і самоосвіті читачів; при рекомендації художніх творів і літературознавчих матеріалів на допомогу поглибленню фахових знань у галузі літератури; при задоволенні різноманітних запитів читачів; при організації і проведенні різних форм індивідуальної, масової і наочної пропаганди художньої та літературознавчої книги.