- •Поняття та основні характеристики капіталу підприємства. Принципи формування капіталу підприємства.
- •Сутність та класифікація капіталу підприємства.
- •Сутність та класифікація власного капіталу підприємства. Позитивні та негативні риси власного капіталу.
- •4.Сутність та класифікація позикового капіталу підприємства.
- •5.Поняття вартості капіталу, характеристика етапів її оцінки
- •6. Загальна характеристика витрат та поточних витрат підприємства
- •7.Класифікація поточних витрат підприємства.
- •1.За функціональним призначенням:
- •1.За складом витрат:
- •2.За ступенем узагальнення даних:
- •3.За ознаками часу:
- •9.Сутність та види фінансових результатів діяльності підприємства.
- •10.Сутність та класифікація прибутку підприємства.
- •11. Системи та методи аналізу фінансових результатів підприємства.
- •12. Механізм розподілу та використання прибутку підприємства.
- •13. Поняття та основні характеристики конкурентоспроможності підприємства.
- •14. Методичний інструментарій оцінки поточної конкурентоспроможності підприємства.
- •15.Методичний інструментарій оцінки стратегічної конкурентоспроможності підприємства.
- •16. Напрями зміцнення конкурентоспроможності підприємства.
- •17. Сутність фінансового стану підприємства, елементи, що його визначають.
- •18.Сутність ліквідності та платоспроможності підприємства. Методичний інструментарій оцінки ліквідності та платоспроможності.
- •19.Сутність фінансової стійкості підприємства, методичний інструментарій її оцінки.
- •20. Сутність ділової активності під-ва, методичний інструментарій її оцінки
- •21. Поняття рентабельності, методичний інструментарій її оцінки
- •22. Сутність та методи діагностики фін стану під-ва
- •23. Експрес-метод діагностика фінансового стану під-ва, характеристика етапів його здійснення
- •24. Фундаментальний метод діагностики фінансового стану під-ва, етапи його здійснення
12. Механізм розподілу та використання прибутку підприємства.
У розподілі прибутку є два етапи. Перший етап - це розподіл загального прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава й підприємство. У результаті розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку. Пропорції розподілу прибутку між державою (бюджетом) і підприємством складаються під впливом податкової політики держави щодо суб'єктів господарювання. Ця політика реалізується в сумі податків, що сплачуються за рахунок прибутку.
Другий етап - це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після здійснення платежів до бюджету. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди для фінансування відповідних витрат.
З прибутка, що залишається в розпорядженні підприємства частина спрямовується на здійснення платежів,що повязанні із застосуванням фінансових санкцій до підпр.Інша частина – це чистий прибуток. Одна части на прибутку використовується на сплату дивідендів, інше на створення та поповнення резервного фонду підпр.,розширення та оновлення виробництва,придбання нерухомості., поповнення статутного капіталу, створення резервного капіталу. Резервний капітал створюється з метою усунення можливих тимчасових фінансових ускладнень. Кошти резервного капіталу використовуються на додаткові витрати виробничого і соціального розвитку підприємства,на поповнення його оборотних коштів.
Нерозподілений прибуток – частина чистого прибутку,яка залишається після виплат дивідендів,формування резервного капіталу,поповнення статутного капіталу.Нерозподілений прибуток поділяється на асигновану частину(має певне цільове призначення) та неасигновану частину( не має конкретного призначення)
Дивіденти – частина ЧП розподілена між власниками підприємства відповідного до їх часток у статутному капіталі. Основні типи дивідендної політики: залишкова політика, постійного коефіцієнта дивідендних виплат, стабільного розміру дивідендів, низького регулярного дивіденду з преміальними надбавками, постійного збільшення дивідендів.
Залишкової політики сплати дивідендів- виплата дивідендів відбувається лише після задоволення потреби підприємства у формуванні власних фінансових ресурсів та фінансуванні інших невідкладних потреб.
Політика постійного коефіцієнта дивідендних виплат- встановлення стабільного співвідношення в розподілі прибутку між спожитою та капіталізованою частинами: незалежно від суми отриманого прибутку здійснюється виплата дивідендів відповідно до встановленої на підприємстві питомої ваги таких виплат у загальному обсязі прибутку.
Реалізація політика стабільного розміру дивідендів здійснюється через виплату протягом певного періоду часу постійної суми дивідендів не зважаючи на реальні фінансові результати підприємства. Обсяг дивідендних виплат прогнозується з урахуванням можливостей підприємства щодо отримання прибутку.
Планування розподілу ЧП. етапи:
*визначення потреби в прибутку за напрямами його використання;
*визначення пріоритетності у використанні прибутку за окремими напрямами;
*збалансування потреби у прибутку по напрямах його використання з можливостями підприємства щодо отримання прибутку.