17. Тоталітарний та авторитарний режими, поняття,риси та співвіднош.

Пол. режим – це сукупність способів та методів здійснення політичної влади, яка відображаї характер взаємин громадян і держави, визначає стан демократичних прав і свобод в суспільстві.

Тоталітарний режим х-ється повним контролем над усіма сферами життя, відсутністю пол. та ідеолог. плюралізму, наявність надцентралізації, обмеж. прав і свобод людей, часто культ особи, диктат, репресії, терор, мілітаризм, шовінізм і т.п.

Прояви тоталітарного режиму різні.

Ознаки:

- монополізація влади єдиною масовою, її зрощення з державним апаратом,

-жорсткий контр. пол.влади над усіма сферами життя с-ва в цілому і кожної особи зокрема,

-велика концентрація влади в руках 1 лідера, що очолює партію і державу,

-усунення будь-якої опозиції,

-панування офіційної ідеології,

-нетерпимість до пол. інакодумства,

-державний монополізм в економіці,

-ліквідація прав і свобод громадян,

-репресії щодо опозиції та інакодумців,

-мілітаризація ек, знищення гром. с-ва,

-монополія держави на ЗМІ, цензура, контроль за суспільною свідомістю.

Авторитарний режим також обмежує права і свободи людей, здійснює адміністративне, централізов. управління.

При цьому режимі формально допускається пол. плюралізм, вибори.

Головне в цьому режимі здійснює не ідеологія, а збереження влади.

Ознаки:

-значне зосередженн влади в руках однієї особи або обмеженої групи осіб,

-обмежені права і свободи громадян, юридичні гарантії їх забезпечення,

- на відміну від тоталітаризму допуск. обмежений пол. плюралізм, тобто можуть існувати, хоча формально, різні політичні партії, громадські організації,

-допускаються парламентські вибори,

-у діяльності органів пол. влади переваж. методи командування, диктату,

-виконавчі органи держави наділені широкими законодавч. повноваженнями

-відсутність єдиної ідеології,

-гласність не є принципом д-сті орг влади, -опора на силу й готовність влади в будь-який момент застосувати масові репресії,

- при боротьбі за владу використовуються як законні, так і незаконні методи,

-обмеження чи заборона д-сті опозиційних до існуючого режиму об’єднань громадян.

18. Типи політичних партій:

1. за класовим критерієм:

*класові партії ( робітничі, буржуазні, селянські, поміщицькі, змішані)

2.за організаційним критерієм:

*масові партії- вони чисельні, організовані, дисципліновані, мають чіткий статут, програму, інститут членських внесків і працюють активно і постійно незалежно від виборів.

*кадрово-політичні партії- вони, як правило,не чисельні хоча впливові,немає чіткого статуту, немає офіційного прийому в партії,немає інституту членських внесків, активно працюють ці партії перед виборами. *централізовані партії, тобто вони жорстко контрол. центром, діє чітка послідовн, низька самостійність партії.

*децентралізовані партії-

вільні в своїх діях, керуються тільки програмними та стратегічними настановами партії.

3.за законністю:

*легальні партії і

*нелегальні- д-сть яких заборонена.

4.за способом суспільних перетворень: *Революційні- мають за мету радикально в короткий період змінити основи існуючого суспільства. *Реформістські- вони прагнуть здійснити зміни в с-ві поступово, зберігаючи принципові основи с-ва, як правило, це роб за доп. реформ і мирно.

*Реакційні- намагаються здійснити радикальні зміни в суспільстві в інтересах певних реакційних сил і як правило в регресивному історичному напрямку, їм притаманні антигуманізм, політ.екстримізм, шовінізм, мілітаризм, расизм і т.п.

5.за ідеологічним критерієм:

*Ліві- це прихильники соціалістичних, комуністичних, соціал-демокр цінностей (пріоритет сусп. власності, планова екон, захищає інтереси людей найманої праці). *Праві-прихильники капіталіст цінностей (прив.власність, ринкова ек., захищають інтереси власників, особл. крупних і сер., декларують права і свободи людини, рівність можливостей перед законом. *Центриські партії є ліві і праві- відповідно сповідують ліві чи праві цінності, але помірковані, шукають компромісні рішення,не схильні до крайнощів, пропагують соц.. партнерство.

6.за методами діяльності:

*Парламентські- вони є кадрові і масові, контролюють і парламенті в т.ч. законодавчу і виконавчу владу.

*Партії виборців- активно діють лише в період передвиборних кампаній. *Авансардний тип партій- складається з найактивніших, найсвідом. представників класу,можуть застосовувати революційні реформістські методи, працюють за принципом демократичного.

19. Держава, причини виникнення, поняття, структура, функції.

Держави почали виникати на пізній фазі первіснообщинного ладу.

Перші держави утвор. в 1-5тис. до н.е. (ст. Єгипет,Китай,Персія,Месопотамія,Індія). Причини виникнення держави зігаються з причинами виникнення політ. влади.

Найбільш прийнятна така теорія: виникн. держави спричиняється такими ж причинами економіки як і виникнення політики, поява майнової нерівності і класів, регул. відносини між класами, розподіл праці- поступове перетворення діяльності по управлінню с-вом у самостійну функцію, яку здійснює домінуючий клас за доп. спеціального адміністративного апарату управління, який наділений публічною владою.

Держава- це форма пол.-адміністративної та національно-територіальної організації класового с-ва, система взаємодіючих органів, установ, інститутів та апарату публічної влади, що виражають волю домінуючої частини населення і здійснювати управління від імені народу.

В широкому розумінні примус, податки, законотворчість і т.д.

Структура держави:

1.представницькі органи (парламент)

2.виконавчо-розпорядчі органи

3.президент

4.наглядацько-контрольні інстанції

5.судова система

6.органи охорони громадського порядку

7.органи держ.безпеки

8.збройні сили

Функції держави:

1.внутрішні:

законодавча, ек-господарська, соціальна, культурницька, екологічна, правозахисна.

2.зовнішні:

забезпечення обороноздатності країни, розвиток міжнародного співробітництва, проведення самостійної зовн. політики.