35. Комунізм і Соціалізм

Комунізм – вчення його творців, вчених, революціонерів Карла Маркса – ідеологія і практика, мета яких побудова соціалізму, прагне побудувати власне комунізм – суспільство засноване на єдиній загальнонародній формі власності, відсутності експлуатації людини людиною, повній соціальній рівності, соціальній справедливості, розподілі духовних і матеріальних благ. Кінцева мета всебічний і гармонійний розвиток особистості.

Соціалізм – ліва або лівоцентриська суспільно-політична течія ідеологія і практика, яка створила суспільство на пріоритеті суспільної власності, відсутності експлуатації, розподілі духовних і матеріальних благ від кожного за здібностями кожному за працею, забезпечення прав і свобод людини.

Є 2 тлумачення соціалізму :

1. чисто ліве - розглядає соціалізм як нищу фазу комунізму, яке досягається революційним перетворенням в перехідний період

2. соціал-демократичний – його фундатором є Е. Берштейн- проаналізував вчення Маркса і виявив, що не всі його прогнози справдились, тому ств. Умови для поступового реформування капіталізму на базі демократії, самоврядування.

Соціалізм – це не є кінцевий результат, а це лише рух до нього.

Демократичний – соціалізм – суспільно-пол.течія, особливостями і рисами якого є:

Втілення принципів свободи, солідарності, рівності перед законом справедливості, парламентаризм, міцні зв’язки з профспілками, метод компромісів, політичний плюралізм, соціально-орієнтована ринкова економіка, соціальна захищеність трудящих, різні форми власності.

13/36 Консерватизм і неоконсерватизм

Консерватизм – в сучасному розуміння – це права суспільно-політична течія, що в виявляється в політичній ідеології і практиці, збереження історично сформованих форм соціальної структури, традиційних а нині капіталістичних цінностей.

Риси:

Захист капіталістичних порядків, релігії

Визнання недоскон. людської природи, розуму

Переконання про вроджену соціальну нерівність.

Зароджена період боротьби з феодалізмом. Феодалізм і консерватизм критикували ідеї капіталізму. Консерватизм багато зробив для розвитку ринкової економіки та інших сфер суспільства.

Зі становленням постіндустріального суспільства в 70-х роках 20 століття на заході виник неоконсерватизм

Риси: Прих-к до нового середнього класу, підприємництву, інтелектом

В економіці створили монетаристську модель з обмеженням втручання держави у ринкові відносини

Скорочення соціальних програм, витрат

Виступали за посилення еліти, антибюрократизму.

37. Масові громадські рухи

Масові громадські рухи – це чисельні добровільні об'єднання громадян різних соц.-політ. … , згуртованих спільною діяльністю та інтересами заради досягнення певних цілей.

Особливості рухів:

*вони, як правило, тимчасові;

*не мають чіткого структурно-організаційного оформлення;

*об'єднують широкі кола населення;

*відображають інтереси широких верств населення, а не одного класу чи партії;

*вони не є носіями однієї ідеології, але висувають нові програми сусп. р-ку;

*вони не борються за владу, а зазвичай, борються за звільнення від чогось.

З часом рухи або переходять на вищий щабель організації, або зникають, або перетворюються в партії.

Історичні форми руху:

1.Антифашистський

2.Нац.-визвольний

(напр,від колоніального іга- в Азії та Афр)

3.Нові гром. рухи

(боротьба за мир, еколог.рух, жіночий рух, робітничий, фермерський).

Альтернативні форми руху:

1.Рух громадських ініціатив

(вирішення питань повсякденного життя)

2.Регіоналізм

(боротьба проти засилля іноз. культури і збереж. власної нац. к-ри і самобутності).

В орг. плані рухи мають автономність первинних осередків.

Вищим керівним органом є з'їзд, а в період між з'їздами- відповідний виконавчий комітет. Можливе особистісне і колективне членство в русі.