- •1.Предмет політології
- •2.Функції політології:
- •3.Закони та категорії політології
- •1.Світоглядно-теоретичні:
- •2.Загальнонаукові
- •3.Специфіко-соціологічний
- •4.Політичні вчення Ст.Сходу
- •5.Політичні вчення Середньовіччя
- •6. Політичне вчення в період становлення феодалізму
- •7.Політична думка Давньоруської держави
- •8.Політичний погляд в Україні 16-19 ст.
- •9.Розвиток політичної думки в 20 ст.
- •10.Генезис та сутність політики
- •11. Принципи функціонування політичної влади
- •12. Громадянське суспільство
- •13/36 Консерватизм і неоконсерватизм
- •14. Форми державного устрою
- •15. Громадські об’єднання: поняття, причини виникненя, права, функції
- •16.Політичний менеджмент, маркетинг
- •17. Тоталітарний та авторитарний режими, поняття,риси та співвіднош.
- •20. Лібералізм і неолібералізм
- •21.Референдум та плебісцит
- •22 Демократія. Поняття, організаційні та історичні форми
- •24. Політичний режим і демократія в Україні
- •25. Альтернативні і не альтернативні партійні системи.
- •26. Форми та функції політичної влади.
- •27. Ліберальна та марксистка теорія демократії
- •28.Політичний екстремізм
- •29.Що таке національна держава?
- •30. Етапи розвитку політичної партії:
- •31. Механізм, форми , функції та ресурси політичної влади.
- •32. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •33. Виборче право: визначення та функції
- •34. Політична партія, визначення та функції
- •35. Комунізм і Соціалізм
- •13/36 Консерватизм і неоконсерватизм
- •37. Масові громадські рухи
- •38. Типи політичної системи суспільства (псс)
- •39. Форма державного правління. Монархія
- •40 Закономірності розвитку псс. Їх прояв в Україні
- •48. Фашизм,неофашизм
- •52.Громадські організації
- •53. Шляхи здобуття політичної влади:
- •2.Контрреволюція
- •1) Внутрішні функції:
- •2) Зовнішні функції:
- •59. Типи політичних партій за ідеологічним критерієм
- •60.Типи політичних партій за способом суспільних перетворень
- •61.Прапорційна виборча система
- •62.Громадські самодіяльні органи
- •63. Аксіоми аполітичної влади Ільїна
- •64.Сутність та функції виборів
28.Політичний екстремізм
Політичний екстремізм – схильність політичної сили до крайніх поглядів і методів у політиці та ідеології.
Особливості:
реакційність, агресивність, форсування подій, тоталітаризм, ставка на силу, антидемократизм
Ультраправий екстремізм –фашизм, неофашизм, шовінізм, інтегративний націоналізм
Фашизм: централізм, вождізм, одна ідеологія, расизм
Ультралівий екстремізм - анархізм, сталінізм, маолізм, титоїзм, це псевдореволюційні течії комуністичного спрямування.
Осн риси: догматизація(відхід від комуністичного вчення Маркса), схильність до максималізму, догматизмі, необґрунтованого насильства.
Анархізм – крайня ліва суспільно-політична течія, спрямована на звільнення від усіх форм політичної, економічної, духовної влади, заперечення держави як форми організації свободи людини, держава повинна бути політичною.
Соціалістичне суспільство – це федерація самоврядувальних комуністів, що гарантують свободу особистості.
Крайнім виразом політичного екстремізму є тероризм – це не є суспільно-політична течія, а це є політична практика (терористичні акти, захоплення заручників, шантаж, погрози)
Фашизм: централізм, вождізм, одна ідеологія, расизм
29.Що таке національна держава?
Національна держава – сьогодні це поняття вживають, щоб підкреслити самостійність, незалежність, суверенність держави, де абсолютною більшістю населення є люди корінної нації при наявності людей інших національностей – меншин; разом вони складають цілісну, політичну націю, цілісний народ.
Усі вони володіють рівними правами, свободами і обов’язками. Ми складаєм політичну націю. Держава почала виникати на пізній фазі первісно-общинного ладу. Перші держави утворилися в ІІІ – ІV тис. до н.е. ( стар. Єгипет, Вавилон, Персія, Китай, Індія)
Причинами виникнення держави є поява майнової нерівності, класів, необхідність регулювання відносин між класами.
Держава – це форма політично- адміністративної та національно – територіальної організації класового суспільства, система взаємодоповнюючих органів, установ, інститутів та апарату публічної влади, що виражає волю домінуючої частини населення і здійснює управління від імені народу.
Національна держава – сьогодні це поняття вживається, щоб підкреслити самостійність, незалежність, суверенність держави., де абсолютна більшість населення є люди корінної національності при наявності людей ін. національностей - національних меншин.
Разом вони скаладають цілісну політичну націю, цілісний народ. Усі вони володіють рівними правами, обов’язками, свободами.
Нація є найвищою цінністю, головним джерелом влади і визначальником соціо-політичної системи такої держави.
Ідеалом національної держави є мононаціональна держава, в якій усі мешканці належать до однієї політичної нації та використовують єдину знакову систему, зрозумілу усім представникам цієї нації: мову, культуру, звичаї, стереотипи, систему цінностей, тощо.