1) Внутрішні функції:

- законодавча

(видання законів і підзаконних актів)

-економічно-господарська (організація в-ва, держ. регул. ек).

- соціальна

(пров. соц. пол. захисту людей, їх якості життя і рівня ж., добробуту).

- культурницька

(р-ок к-ри, освіти, науки, виховання).

- екологічна (збер. і захист природи).

- правозахисна (захист прав і свобод)

2) Зовнішні функції:

- забезпеч. обороноздатності країни

- р-ок міжнародного співробітництва

- пров. самостійної зовн. політики

Класифікація держав:

1) За класово-формаційним критерієм:

- рабовласницька

- феодальна

- капіталістична

- соціалістична

- перехідного типу

2) За індустріальним критерієм:

- доіндустріальні (16-17 ст.)

- ранньоіндустріальні (18-поч.20 ст.)

- пізньоіндус(від поч.20ст. до60-х рр)

- постіндустріальні (70-ті роки 20 ст. до тепер) але в рамках останнього є формаційні суспільства. Україна – пізньоіндустріальна аграрна країна.

56. Виборча система – це порядок організації проведення і визначення результатів виборів до представницьких органів, які закріплені у юридичних нормах.

Мажоритарна виборча система (мажоріте - більшість) – це така визначення результатів виборів за якою депутатські мандати від округу дістаються кандидатам, що набрали встановлену більшість голосів по даному округу, інші кандидати мандати не одержують.

Мажоритарна виборча система існує в двох видах: абсолютної і відносної більшості. Відповідно для першої для обрання особи необхідна абсолютна більшість набраних від округу голосів (50 % + 1голос). Причому голосів від виборців що брали участь в голосуванні.

Мажоритарна виборча система відносної більшості.

За цією системою обраним вважається той кандидат, який набрав голосів більше ніж кожен з його супротивників окремо.

57. Державний устрій – це спосіб організації адміністративно-територіальної чи національно-територіальної єдності держави (розрізняють прості, унітарні державні устрої – це тоді, коли ні одна з частин держави не має статусу державного утворення).

Федеративна держава – це союзна держава, вона складається з частин, котрі самі є суверенними державними утвореннями ці утворення називаються суб’єктами федерації (в США – штати, Канада – провінції, Німеччина – землі).

Конфедеративна держава – це союз держав, які зберігають незалежність існування і об’єднуються тільки для координації деяких своїх дій (зовнішньо політичних, економічних, військових), цей союз базується на спеціальному договорі, а федерація базується на конституції загальній.

Сецесія – це коли певна територія не має права на вихід з держави без права уряду.

58. Радикалізм – це альтернативні течії традиційні лівим чи правим ідейно-політичним силам і які послуговуються рішучими методами, новими ідеями і як правило не змінюють конституційний лад. Соціальною опорою радикалізму є дрібні і середні власники, частина інтелігенції, молодь, студентство, які незадоволені існуючими порядками. Вони схильні до авантюризму, бунтарства в політиці, форсування подій, спрощені рішення і тому подібне.

Є «нові ліві» та «нові праві».

В Європі існують «нові ліві». Вони виступ. проти «старих лівих», тобто комуністів, робоч. класу і т.д.

Вони критикують вади існуючого капіталізму і соціал. та закликають до якогось нового третього с-ва і вважають, що рушійною силою в його утвердженні є маргінальні, люмпенізовані (люди які нічого не мають, але є кваліфікованими) верстви і населення «третього світу» (афро-азіацьке населення).

«Нові праві» - це суспільно-пол. течія, яка виражає інтереси радикальних настроїв інтелігенції частини буржуазії.

Вони критикують капіталізм за його вади, але не прагнуть ліквідувати капіталізм, а навпаки їх мета – створити життєво стійку якісну його модель.