- •1.Предмет політології
- •2.Функції політології:
- •3.Закони та категорії політології
- •1.Світоглядно-теоретичні:
- •2.Загальнонаукові
- •3.Специфіко-соціологічний
- •4.Політичні вчення Ст.Сходу
- •5.Політичні вчення Середньовіччя
- •6. Політичне вчення в період становлення феодалізму
- •7.Політична думка Давньоруської держави
- •8.Політичний погляд в Україні 16-19 ст.
- •9.Розвиток політичної думки в 20 ст.
- •10.Генезис та сутність політики
- •11. Принципи функціонування політичної влади
- •12. Громадянське суспільство
- •13/36 Консерватизм і неоконсерватизм
- •14. Форми державного устрою
- •15. Громадські об’єднання: поняття, причини виникненя, права, функції
- •16.Політичний менеджмент, маркетинг
- •17. Тоталітарний та авторитарний режими, поняття,риси та співвіднош.
- •20. Лібералізм і неолібералізм
- •21.Референдум та плебісцит
- •22 Демократія. Поняття, організаційні та історичні форми
- •24. Політичний режим і демократія в Україні
- •25. Альтернативні і не альтернативні партійні системи.
- •26. Форми та функції політичної влади.
- •27. Ліберальна та марксистка теорія демократії
- •28.Політичний екстремізм
- •29.Що таке національна держава?
- •30. Етапи розвитку політичної партії:
- •31. Механізм, форми , функції та ресурси політичної влади.
- •32. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •33. Виборче право: визначення та функції
- •34. Політична партія, визначення та функції
- •35. Комунізм і Соціалізм
- •13/36 Консерватизм і неоконсерватизм
- •37. Масові громадські рухи
- •38. Типи політичної системи суспільства (псс)
- •39. Форма державного правління. Монархія
- •40 Закономірності розвитку псс. Їх прояв в Україні
- •48. Фашизм,неофашизм
- •52.Громадські організації
- •53. Шляхи здобуття політичної влади:
- •2.Контрреволюція
- •1) Внутрішні функції:
- •2) Зовнішні функції:
- •59. Типи політичних партій за ідеологічним критерієм
- •60.Типи політичних партій за способом суспільних перетворень
- •61.Прапорційна виборча система
- •62.Громадські самодіяльні органи
- •63. Аксіоми аполітичної влади Ільїна
- •64.Сутність та функції виборів
15. Громадські об’єднання: поняття, причини виникненя, права, функції
Громадські об’єднання – це формування громадян на основі їх вільного і свідомого волевиявлення та спільності інтересів .
ГО – це першорядний компонент гомадянського суспільства.
Не допускається отримання ГО, що мають за мету ліквідацію незалежності країни, вміну шляхом насильства констит. ладу, поруш. територіальної цілісності, підрив безпеки країни, розпалювання реліг., нац. ворожнечі і зазіхання на права і здоровя людини.
Обєднання громадян можуть бути заборонені і розпущені лише у судов. порядку або через саморозпуск.
Право на обєднання проголошено Зальною декларацією прав людини (1948 р. ООН), а також в ЗУ «Про обєднання громадян» 1992 р.
Причини появи ГО:
-загострення глобальних проблем сучасності і неспрмоможності держави самостійно їх вирішувати. Появі ГО сприяють інтеграційні і дезінтеграційні процеси у світі, нац.-визвольні рухи.
Права ГО:
-брати участь у формуванні держ.влади і управління, проводити масові заходи, здійснювати законодавчу ініціативу, якщо вона передбачається законом.
–брати участь у виробленні рішень органів державної влади і управління (виносити пропозиції, програми),
-предст. і захищ. інтереси своїх членів.
Функції ГО:
1)опозиційна (запобігання надмірної централізації, бюрократизації держ. влади)
Методи опозиційні: а)переговорні- підтримка чи непідтр. держ.рішень,висування альтернативн програм, законодавчої ініціативи, апеляція (звернення) до громадської думки, укладання угод, договорів і будь-який контроль знизу, б)радикальні- страйки, маніфестації, громадська непокора, мітинги, голодування, пікети, бойкоти...
2)захисна- задоволення, захист інтересів і потреб членів організацій. Методи ті ж самі, що й в опозиції. Безпосередня допомога членам організацій – ще один метод.
3) виховна- формув. у людей громадян. якостей ( мати заг і проф культуру)
4) підготовка пол. і державних діячів.
16.Політичний менеджмент, маркетинг
Дієвим чинником здійснення політики є політичний менеджмент. Це система управління політичними процесами, наука і мистецтво аналізу тенденцій пол. р-ку, передбачення його наслідків, вироблення рекомендацій для пол. керівників та забезпечення їх реалізацій у пол. практиці.
Засобом організації пол. діяльності, котра постає як своєрідний продукт, служба вивчення попиту пол. реклами, стимулювання пол. д-сті, її організаційне забезпечення є політичний маркетинг.
Він сприяє досягненню бажаних пол. результатів, напр., набуттю популярності певного іміджу пол. лідерами, перемоги на виборах, утриманню на вершині політичного олімпу тощо.
Змістом політичного маркетингу є вивчення існуючої та формування бажаної громадської думки щодо образу політика, полтичної організації.
Він спрямований на створення, підтримку чи зміну поведінки людей стосовно пол. лідерів чи політичних ситуацій, подій.