38. Типи політичної системи суспільства (псс)

Політична система суспільства- це сукупність взаємодіючих політичних інститутів, та ін суб*єктів влди, пол відносин, що здійснюють політичну владу та управлінські функції по збереженню, регулюванню і розвитку суспільства.

Типи:

За критерієм політичного режиму методів правління існ. такі типи ПСС:

1.Командна псс – вона базується на адмініструванні, тоталітарному контролі, надцентралізації, заперечення політичного плюралізму, прав, свобод громадян, культ особи( фашиський режим, сталінський режим)

2.Змагальна псс – властивий політичний плюралізм, рівність перед законом, збереження прав і свобод людини, місцеве самоврядування, вільні вибори, часто формальні.

3.Соціопримирлива (демократична система) – вона сприяє гармонізації політичного, соціального і духовного життя, але наголос робить на вирішенні соціальних проблемі заміні політичної конкуренції політичною співпрацею, наявність децентралізації, колегіальності, консунсусу, гарантія прав і свобод.

39. Форма державного правління. Монархія

Монархія – форма правління за якою право на правління державою зосереджене в руках одноосібного глави держави (спадкоємного монарха).

Основні форми:

1.Абсолютні монархії – монарх є джерелом законодавчої і виконавчої влади

2.Теократична монархія – політична і духовна влада зосереджена в руках церкви

3.Конституційна монархія – парламентська влада монарха обмежена конституцією, законодавчі функції передані парламенту, а виконавчі уряду

4.Дуалістична – двоякість влади монарха і парламенту, повноваження монарха обмежені в сфері законодавства і достатньо широкі повноваження у сфері виконавчої влади

40 Закономірності розвитку псс. Їх прояв в Україні

Політичні закономірності дозволяють глибше осягнути взаємодію політичної сфери з іншими сферами суспільства. Вони характеризують діалектику загальнолюдського і класового у соціальному розвитку.

1.закономірність рівноваги псс - політична система через усі нерівноваги прагне до рівноваги, вона теж динамічно змінюється під впливом різних чинників, а щоб справно функціонувати вона вимагає врівноваженості всіх її підсистем, стабільності.

2.Закономірність маятника – вона полягаєв тому, щоб досягнути рівноваги, вона змінює центр управлінських рішень за моделлю маятника.(Будь-яка система виведена з оптимальної рівноваги в бік домінації авторитаризму чи демократизації, неодмінно спочатку переходить у свою протилежнівсть

3.Суперечливість псс - процес її розвитку є не прямолінійний, а суперечливий, є спади, підйоми. Відомо, що основною рушійною силою розвитку суспільства, псс є суспільні протиріччя, розв’зяння суперечностей сприяє прогресивному розвитку Псс , якщо у боротьбі протилежностей перемагають прогресивні сили.) Політика є головним важелем стабілізацції всього суспільства.

4.Вплив нац.особливостей на пол. систему

5.Взаємозв’язок , взаємодія всіх елементів псс

6.Діалектичний зв’язок між ек і політик. Політика виражає корінні матеріальні інтереси класів і соціальних груп, є концентрованим виразом ек, хоч і впливає на неї зворотно, направляє її, корегує її.

41.Демократичний режим- базується на основних принципах демократії, свободи, рівності, братерства, забезпечує не формально ,а дійсного права і свободи людей ,їх гарантію, стверджує правову державу,громад. і соціал. сусп.

Демократичний режим – це форма організації суспільно-політичного життя, заснованого на принципах рівноправності його членів, періодичної виборності органів державного управління і прийняття рішень у відповідності з волею більшості.

Основними ознаками демократичного політичного режиму є:

- наявність конституції, яка закріплює повноваження органів влади й управління, механізм їх формування;

- визначено правовий статус особистості на осн. принципу рівності перед законом;

- поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову з визначенням функціональних прерогатив кожної з них;

- вільна діяльність політичних і громадських організацій;

- обов´язкова виборність органів влади;

- розмежування державної сфери та сфери громадянського суспільства;

- економічний та політичний, ідеологічний плюралізм (заборони торкаються лише антилюдських ідеологій).

42.Правова держава- це спосіб організації класового суспільства на основі принципів:

-верховенство права

-панування закону (право вище закону)

-громадяни мають рівні конституційні права

-гарантії прав і свобод громадян

-принцип поділу влад

-гарантії на свободу думки слова

-людське життя і здоров*я,честь і гідність людей

-наявність справжнього політичного і ідеологічного плюралізму

-відсутність диктатури

-втілення принципів загального прямого рівного виборчого права

-органічний зв*язок прав і свобод громадян з відповідальністю ,обов*язками, самоконтролем

43.Соціалізм-це ліва або ліво-центриська суспільно-політична течія-ідеологія або практика,яка стверджує суспільство на приорітеті суспільної власності, відсутності експлуатації, розподілу матеріальних і духовних благ» від кожного за здібностями кожному за працею», забезпечення прав і свобод людини, соц.. справедливості, рівності і солідарності.ввів в обіг- П*єр Леру

Є два тлумачення соціалізму :

-чисто ліве- розглядає соціалізм як нищу фазу комунізму і яке досягається революційними перетвореннями капіталізму в перехідний період

-соціал-демократичний підхід- його фундатором є Єдуарт Берштейн-проаналізував вчення Маркса і виявив,що не всі його прогнози справдились,тому створив умови для поступового реформування капіталізму на базі політ. демократії ,самоврядування

Соціалізм в такому розумінні –це не кінцевий результат,а рух до нього.»Рух-усе,кінцева мета-ніщо».

Офіційна назва цього соціалізму –демократичний соціалізм

Риси:

-втілення принципів свободи,солідарності,рівності перед законом,справедливості

-парламентаризм,міцні зв*язки з профспілками

-метод компромісів

-політичний плюралізм

-соціально орієнтована ринкова економіка

-соціальна захищеність трудящих

-різні форми власності

44. Куріальна система існувала на початку XX ст. в Австрії та Росії. Вона передбачала поділ виборців на окремі курії, кожна з яких мала своє представництво в парламенті. Наприклад, у Австрії за законом 1873 р. виборці поділялися на п'ять курій: землевласників, торговельних і промислових палат, сільських громад, міст і загального виборчого права. Для кожної курії із загальними цензами активного виборчого права визначалися спеціальні цензи для групи виборців окремо. Так, для представників курій землевласників треба було володіти нерухомим майном, курій міст і сільських громад — сплачувати встановлений податок, курій торговельних і промислових палат — бути членами цих палат, курій загального виборчого права — шестимісячний ценз осідлості.

Така виборча система існувала в 1905 р. у Росії і дещо в модифікованому вигляді в СРСР у часи Горбачева, де компартія, профспілки і наукові установи мали свою квоту депутатів на з'їзді Рад СРСР.

Змішана виборча система є комбінацією мажоритарної і пропорційної виборчих систем. Вона має різні модифікації. У найпоширенішому варіанті змішаної виборчої системи частина депутатів вибирається за пропорційним, а частина — за мажоритарним принципом до нижньої палати парламенту. При цьому пропорційна і мажоритарна частина можуть мати різні величини. Так, у Німеччині, Росії, Литві, Грузії пропорційна і мажоритарна величини становлять половину, а в Угорщині — дві та одну третини від загальної кількості депутатських місць. У цій системі виборець отримує два голоси: один подає за одного із кандидатів, а другий — за один із списків.

Існує також варіант змішаної виборчої системи, коли нижня палата вибирається за пропорційним, а верхня — за мажоритарним принципами.

45.Масові громадські рухи-це чисельні добровільні об*єднання громадян різних соц.-політ. орієнтацій,згуртованих спільною діяльністю та інтересами заради досягнення певних цілей.

Особливості рухів:

-вони як правило тимчасові

-не мають чіткого,структурно-орієнтаційного формування

-об*єднають широкі кола населення

-не відображають інтереси тільки одного класу ,а навпаки відображають інтереси широких верств населення

-вони не є носіями однієї ідеології ,але висувають нові програми суспільного розвитку

-вони не боряться за владу ,а зазвичай боряться за звільнення від чогось

З часом ці рухи переходять або на вищий щабель організації або зникають або перетворюються на партії

46. Соціал-демократичний підхід- його фундатором є Єдуарт Берштейн-проаналізував вчення Маркса і виявив,що не всі його прогнози справдились,тому створив умови для поступового реформування капіталізму на базі політ. демократії , самоврядування

Соціалізм в такому розумінні –це не кінцевий результат,а рух до нього.

«Рух- усе, кінцева мета- ніщо».

Офіційна назва цього соціалізму –демократичний соціалізм

Риси:

-втілення принципів свободи,солідарності, рівності перед законом, справедливості

-парламентаризм, міцні зв*язки з профспілками

-метод компромісів

-політичний плюралізм

-соціально орієнтована ринкова економіка

-соціальна захищеність трудящих

-різні форми власності

47.Політичний режим-це сукупність способів і методів здійснення політичної влади ,яка відображає характер взаємин громадян і держави,визначає стан демократичних прав і свобод в суспільстві.

Загальними показниками будь-якого політичного режиму є:

а) ступінь захищеності і забезпеченості гарантіями прав і сво­бод громадян (політичного й ідеологічного вибору, економічної свободи) та ступінь врахування інтересів різних соціальних груп (у тому числі меншин) тощо;

б) способи легітимації державної влади;

в) співвідношення правових і неправових способів здійснення владних функцій;

г) методи, інтенсивність і правова обґрунтованість викорис­тання силових структур, інших ресурсів влади;

ґ) механізм ідеологічного тиску.

Будь-який політичний режим визначається трьома основними чинниками:

§ процедурами і способами організації владних інститутів та безпосереднім здійсненням у влади;

§ стилем ухвалення суспільно-політичних рішень;

§ відносинами між політичною владою та громадянами.

Окрім цього поняття “політичний режим” охоплює:

– порядок формування представницьких установ;

– становище та умови діяльності політичних партій та громадських організацій;

– правовий статус особистості, права та обов'язки громадян;

– рівень економіко-господарського розвитку;

– порядок функціонування каральних і правоохоронних органів;

– співвідношення й регламентацію дозволеного та забороненого.

Політичний режим залежить від:

– співвідношення політичних сил у суспільному організмі;

– рівня політичної стабільності суспільства;

– встановленої правової системи, її особливостей та характеру;

– особистості загальнонаціонального лідера та особливостей правлячої еліти;

– історичних і соціокультурних традицій, звичаїв народу;

– політичної культури населення.

Найпоширенішою є тричленна класифікація режимів на:

- тоталітарні;

- авторитарні;

- демократичні.