1.Визначення внутрішнього бюджету на кмк.

Одним з найпопулярніших методів є визначення так званого внутрішнього бюджету, який поділяється на остаточний, технічний та у відсотках від продажу.

Остаточний бюджет визначається короткостроковими фінансовими можливостями фірми після урахувань усіх інших бюджетних витрат. Коли справи йдуть погано – бюджет скорочується, коли грошей багато – вони витрачаються. Такій практиці сприяє і податкова політика, оскільки збільшення витрат на рекламу зменшує прибуток, який оподатковується.

Технічний бюджет визначається з допомогою аналізу порогу рентабельності рекламних витрат. Збільшення обсягів продажу для покриття рекламних витрат розраховується як відношення витрат на рекламу (S), до граничного прибутку на одиницю товару (P)

Qдод= S / Р

де Qдод – додатковий обсяг продажу для покриття певного бюджету на КМК;

P – граничний прибуток;

S – витрати на КМК (визначений бюджет на комплекс маркетингових комунікацій).

Додатково необхідна виручка (Ддод) за цим методом визначається так:

Ддод= S / (Р/Д)

де Ддод – необхідна виручка,

S – витрати на КМК;

Д – валовий дохід отриманий підприємством від реалізації продукції;

Р – граничний прибуток

Метод визначення бюджету як відсотка від продажу базується на обчисленні обсягу продажу за минулий рік, прогнозованому обсязі на майбутній рік або на комбінації цих двох показників.

2. Визначення бюджетів, що орієнтовані на продаж

1. Метод з орієнтацією на загальний бюджет маркетингу

Для визначення витрат на маркетинг користуються формулою розрахунку прибутку:

P=SW-[S(O+A)+F+(R+D)],

де P – прибуток;

S – обсяг продажу, шт.;

W – прейскурантна ціна;

O – транспортні, комісійні та інші витрати на продаж одиниці товару;

A – змінні витрати на виробництві і оцінці товару, що залежить від обсягів виробництва і не пов’язані з маркетингом;

R – витрати на рекламу

Д – витрати на стимулювання збуту.

2. Метод визначення бюджету з розрахунку на одиницю продукції.

Цей метод доцільно використовувати тоді, коли структура асортименту фірми є стабільною, а також стабільним є показники збуту.

3. Метод визначення державного бюджету залежно від наявних коштів.

Метод полягає у виділенні такої суми, яку компанія, на її думку, може собі дозволити в даній ситуації. Розрахунок бюджету починається з прогнозування обсягів продажу, після чого складається кошторис усіх можливих витрат (у тому числі резервується й очікуваний прибуток) за винятком витрат на рекламу. Витрати на рекламу виділяються на кінцевому етапі такого планування.

4. Метод конкурентного паритету.

Метод полягає в прагненні керівництва фірми забезпечити пропорційність витрат на рекламу фірми з рекламними бюджетами її конкурентів. Тут часто розраховується відносна частка рекламного ринку (ЧРР) – (реклама конкретної торгової марки), яка має бути близькою до частки ринку (ЧР), яка належить такій торговій марці.

На практиці, у фірм лідерів ЧРР дещо менша від ЧР; фірми-новачки змушені забезпечувати вищу ЧРР порівняно з тією ЧР, яку вони мають. Досить часто стверджується, що при виході на ринок необхідно протягом деякого часу підтримувати ЧРР у 2 рази більше, ніж заплановані ЧР.

ІІ. Розв’язання практичних завдань:

Задача 1.Фірма «Audi», що функціонує на ринку автомобілів, витрачає на рекламу одного проданого автомобіля 60 $ при збуті 7 000 автомобілів в рік. Дохід, отриманий завдяки рекламі, становить 900 000 $. Визначити рентабельність даного рекламування.

Задача 2. Розрахувати збільшення обсягів продажу (стінок) фірми «Вікторія» для покриття рекламних витрат, якщо граничний прибуток фірми 120 000 грн. при загальному обсязі продажу стінок – 60 штук. Витрати на комплекс маркетингових комунікацій 14 000 грн.

Задача 3. Електромеханічний завод виготовляє машини для наклеювання акцизних марок. Річний чистий прибуток становить 120 000 грн. Обсяги продажу за рік становлять 1 000 машин, за прейскурантною ціною 450 грн. за одну машину. Транспортні витрати складають 60 грн., змінні витрати 70 грн. на одну одиницю. Постійні витрати становлять 1 500 грн. Визначити необхідні витрати на рекламу та стимулювання збуту при умові, що вони розподіляються у відсотковому відношенні як 55%(реклама) і 45%(стимулювання збуту).

R+D=SW-SO-SH-F-P

ІІІ. Підведення підсумків заняття . Виставляння оцінок.

ІV. Завдання додому.