Культурно-історична своєрідність регіонів України

З історико-етнографічної точки зору на території України можна виділити такі культурно-історичні зони:

• Середнє Придніпров’я (Наддніпрянщина);

• Поділля;

• Слобожанщина і Полтавщина;

• Полісся;

• Прикарпаття (Галичина);

• Волинь;

• Закарпаття;

• Буковина;

• Південь.

Остання зона заселена декількома міграційними хвилями, і її населення остаточно сформувалося тільки у XVIII-XIX ст. Це наймолодшій з точки зору етнографії район України. Південь можна розділити в свою чергу на ряд регіонів: Причорномор’я, Таврію, Донщину (Подоння, Донеччину).

В Україні до сьогодні зберігаються етнографічні групи, які мають свої особливості в культурі і мові. Найбільш значні з них горці (гуцули, лемки, бойки) в Прикарпатті і поліщуки, пінчуки, литвини в Поліссі. Раніше серед українців було більше таких груп. Але соціально-економічні умови (особливо в період капіталізму) сформували вплинули на чисельність і географічне розміщення етнічних груп, на характер етнічних процесів в Україні.

Отже, багато проблем українського етносу, як процесу дуже складного, все ще залишаються суперечливими.

Ідентифікація української культури як таласократичної

В сучасному світі спостерігається існування двох протилежних цивілізацій: таласократичної та телурократичної.

Термін «таласократичний» походить від двох давньогрецьких слів «talassa – море» і «kratiys – влада». Буквально «таласократія» означає – належить до влади моря. Таласократія – це морська могутність, це влада води. Для неї характерні динамізм, демократія.

Телурократія (tellus – земля) – це влада землі, це сухопутна могутність (тобто влада суші). Для телурократії характерні сталість і незмінність у часі, ідеократія.

Таласократія і телурократія не зводяться до чисто географічного параметра «суші» чи «води», а перш за все визначають ментальність чи тип мислення, етичні і юридичні норми, і врешті решт – певний тип духовності суспільства.

Таласократична культура

З давніх давен таласократична культура виникає на морських узбережжях великих судноплавних рік, на шляхах інтенсивної торгівлі. Тому визначальним в її формуванні є: торгівля, обмін товарами, і в решті решт – обмін духовними цінностями, дух індивідуального підприємництва й індивідуалізм.

Таласократична культура формується як відкрита для зовнішніх впливів і здатна до внутрішніх змін.

Духовний світ таласократичної культури базується на цінностях, найголовнішими з яких є свобода й воля, а також здатність до ефективної і якісної праці.

Також важливими духовними цінностями таласократичної культури є – миролюбність, доброзичливість, здатність до співпраці й кооперації.

Товарообмін – основа основ формування відкритої таласократичної культури. Він немислимий без приватної власності.

Отже, приватна власність, яка оголошується священною та недоторканою – завжди усвідомлювалась як висока цінність і посідає велике місце в таласократичній культурі.

Але найбільшою цінністю відкритої таласократичної культури є вільна людина, індивідуальність і особистість. Отже, творцем і носієм цінностей є людина, і вся система цінностей відкритої культури формується навколо неї і для неї.

Найголовнішою ознакою цієї культури є принципова відкритість і здатність до безперервних змін.