Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Білет 1.docx
Скачиваний:
6
Добавлен:
09.12.2018
Размер:
274.47 Кб
Скачать

1.Визначення поняття національного доходу. Розподіл та перерозподіл національного доходу.

Національний дохід-новостворена вартість;загальна сума доходів у країні.

Національний дохід як економічна категорія — це сукупність відносин, що виникають у суспільстві з приводу відтворення новостворених товарів і послуг, тобто їх виробництва, розподілу, обміну та споживання.

Прийнято розрізняти первинний розподіл національного доходу і його перерозподіл.

Первинний розподіл національного доходу здійснюється між його безпосередніми виробниками і власниками засобів виробництва. В ролі останніх можуть бути держава, колектив, окрема особа. Доходи, які вони одержують, називаються первинними і в реальному економічному житті виступають як :заробітна плата працівників сфери матеріального виробництва;доходи від підсобного господарства;доходи від кооперативної та індивідуальної трудової діяльності;доходи власників засобів виробництва у формі промислового прибутку, торгового прибутку, проценту і земельної ренти. Первинний розподіл національного доходу здійснюється за такими основними принципами:

  • за вартістю робочої сили,

  • за кількістю і якістю затраченої праці,

  • за власністю.

Розподіл національного доходу за вартістю робочої сили має місце й в умовах капіталізму і обумовлений пануванням приватної власності.Розподіл національного доходу за кількістю і якістю праці має місце в умовах соціалізму. Тут діє закон розподілу за працею, суть якого можна коротко сформулювати так: від кожного-за здібностями, кожному-за працею.Розподіл національного доходу за власністю здійснюється між власниками промислового, торгового, позичкового і земельного капіталу.

2.У чому полягає зміст теорії витрат та теорії 3-х факторів виробництва.

Витрати виробництва — це грошовий вираз тих затрат підприємства (фірми), які показують, у що обходиться для нього створення відповідної продукції (товарів, послуг).

До таких витрат належать елементи різних факторів виробництва, які використовуються в даному виробничому процесі.

Основні з них:

  • витрати на оплату живої праці (заробітна плата працівникам та підприємцям);

  • витрати на придбання та утримання виробничих будівель, а також машин — обладнання, верстатів тощо (засобів праці);

  • витрати на оплату природних ресурсів (землі, води, корисних копалин), що використовуються у виробництві як сировина та матеріали (предмети праці); витрати на оплату енергоносіїв (нафти, газу, вугілля, електричної енергії) та ін. — також предметів праці тощо.

Марксова теорія витрат виробництва є конкретизацією аналізу процесу створення вартості, котру, як уже зазначалось, він трактував як результат суспільно необхідної праці, втіленої в товарі. З усіх сукупних затрат Маркс виокремлював витрати на виробництво товарів. Окрім них, він також аналізував і витрати, пов’язані з реалізацією товару. Це — витрати обігу, які поділяються на чисті, пов’язані безпосередньо з купівлею-продажем (заробітна плата працівників торгівлі, утримання торгових приміщень, реклама тощо) та додаткові затрати (на транспортування, упаковку, фасування та ін.). Маркс виходив з того, що вартість товару утворюють витрати виробництва і ті витрати обігу, котрі фактично являють собою продовження процесу виробництва у сфері обігу, тобто додаткові витрати.

основними факторами суспільного виробництва є:

  • капітал,

  • земля,

  • праця.

  • підприємницький талант(здібності).

Речові фактори виробництва називають ще природніми, об’єктивними, а працю людини - суб’єктивним фактором. Речові фактори вир-ва самі не є капіталом, вони перетворюються у нього лише тоді, коли слугують засобом експлуатації найманої робочої сили, коли вони є матеріальним носієм певної суспільної форми, тобто певного виробничого відношення.

Засоби вир-ва - це речові фактори, які беруть участь у створенні споживчої вар-ті товарів, але вартості (і додаткової вартості також) не створюють. Їхня вартість лише частково переноситься на новостворений продукт конкретною працею робітника.

Праця - це цілеспрямована, доцільна і свідома діял-ть людей, в процесі якої вони змінюють зовнішню природу.

Предмети праці - це речовини природи, на які люди діють у процесі праці, піддаючи їх обробці.

Засоби праці - це речі або їх сукупність, якими людина діє на предмети праці, а також усі матеріальні умови процесу праці (будівлі, споруди, дороги, канали). Якщо процес праці розглядати як його результат (продукти), то він виступає як процес виробництва, а засоби і предмети праці - як засоби виробництва.

Тести

А – 2 Б-4 В – Г – 1 Д - 2

Задача

Білет 28