Контрольні запитання.

1. Чи має значення вивчення людських ресурсів для оцінки ринку праці?

2. В чому полягає специфіка людських ресурсів в порівнянні з іншими факторами економічного розвитку?

3. Що є найширшим поняттям для означення людських ресурсів?

4. Охарактеризуйте варіанти класифікації населення в економіці праці.

5. Що являє собою економічно активне населення ?

6. Які верстви населення належать до економічно неактивного населення.

7. Які категорії належать до трудових ресурсів ?

8. Хто належить до працездатних осіб ?

9. Хто належить до непрацездатних осіб ?

10. Охарактеризуйте МОП, її функції.

11. Що називають реальними людськими ресурсами (це визнано на міжнародному рівні)?

12. У чому полягають позитивні сторони поняття «трудові ресурси»?

13. Що є реальною частиною трудових ресурсів?

14. Чому поняття «трудові ресурси» втрачає свою актуальність?

15. Поміркуйте, як можна було б вдосконалити пенсійне законодавство в нашій країні?

16. Що таке відтворення населення і якими видами руху населення воно характеризується?

17. Чим відрізняються різні типи і режими відтворення населення?

18. Який взаємозв’язок між відтворенням населення та відтворенням ресурсів для праці?

19. Що таке трудовий потенціал? Які складові його обумовлюють?

20. Проаналізуйте, як змінюється трудовий потенціал України останнім часом.

Завдання 8

Підберіть до кожного визначення в лівому стовпчику правильне значення з правого

№	Визначення	№	Визначення
1	Економічно активне населення	1	Діти та непрацюючі пенсіонери, в тому числі пільгові, підлітки, інваліди
2	Економічно неактивне населення	2	Працездатне населення в працездатному віці + працюючі підлітки + працюючі інваліди + працюючі пенсіонери – непрацюючі пільгові пенсіонери
3	Трудові ресурси	3	Всі, хто працює або активно шукає роботу
4	Частина населення країни, яка за своїм фізичним розвитком, розумовими здібностями і знанням здатна працювати в народному господарстві	4	Працівники, для яких пенсійний вік настає раніше на 5-10 років ( і більше)
5	Пільгові пенсіонери	5	Поняття узагальнене і дещо умовне, визначається системою законодавчих актів (для чоловіків 16-59 років, для жінок 16-54 років)
6	Працездатний вік	6	Трудові ресурси

Контрольні запитання

1. Як називається механічне просторове переміщення населення ?

2. Якими причинами викликані ці переміщення?

3. З чим пов’язана зовнішня міграція?

4. Що відображає внутрішня міграція ?

5. Що розуміється під еміграцією?

6. Якими причинами найчастіше обумовлена внутрішня міграція?

Завдання 9

Дані демографічних процесів Миколаївської області з 1897 р. свідчать, що природний рух впливав на чисельність населення. До 1913 р. показники природного приросту населення коливались в межах 17-20,5 на 1000 чоловік населення. За роки існування радянського Союзу при постійному зниженні показників народжуваності і смертності природний рух знизився до 1967р. в межах 7-8 на кожні 1000 чоловік населення. Від’ємний приріст населення, зміна його чисельності та вікового-статевого складу дають можливість скласти уяви про тип населення області. Радянський демограф А.М. Мерков і зарубіжний Г. Зунденберг в 60-х роках 20 століття обґрунтували типи населення, поділяючи їх на прогресивний, стаціонарний та регресивний в залежності від вікового складу населення та кількості жіночої статі для відтворення населення.

Таблиця 3.15

Розподілення населення області за типами

Вік	% усіх вікових груп до загальної чисельності населення
	Прогресивний тип	Стаціонарний тип	Регресивний тип
за А.Мерковим
0-14	30	25	20
15-49	30	50	50
50 і старші	20	25	30
за Г.Зундбергом
0-14	40	26,5	20
15-49	50	50,5	50
50 і старші	10	23	30

Аналіз даних перепису населення області з 1897р. продемонстрував різку зміну вікової структури населення від 0 до 14 років, 15-49 років, 50 і більше років.

Таблиця 3.16

Вікова структура населення

Вік	у % до загальної чисельності наявного населення області
	1926	1939	1959	1970	1979	1989	2001
0-14	40,1	33,6	25,0	24,0	22,2	20,4	17,0
15-49	49,1	55,2	53,7	51,9	41,6	43,2	51,0
50 і ст.	10,8	11,2	21,3	24,1	36,2	36,4	32,0

За роки перепису населення з 1926 по 1989 рр. в Радянському Союзі чисельність дітей віком до 14 років скоротилась у 2,3 рази, зросла чисельність осіб віком від 15-49 років – в 1,03 рази і віком від 50 і більше років – в 3 рази.

Для відтворення населення важливо знати, яку частку цієї вікової групи складає жіноча стать, яку кількість дівчаток повинні народити жінки для відтворення майбутніх поколінь.

Народжуваність, як і інші демографічні процеси, виражається за допомогою статистичних коефіцієнтів або показників з розрахунку на 1000 чоловік населення, але ці коефіцієнти не обчислюють статево-вікове відношення. При цьому треба зрозуміти, що лише частина жіночого населення в змозі народжувати дітей. У світі прийнято вважати плодовитим (відтворювальним) вік жінки з 15 до 49 років, хоча поодинокі випадки можуть бути раніше 15 років або старші 49 років.

Для більш точного відображення процесу відтворення населення розрахунки народжуваності проводяться серед жінок вікової групи 15-49 років. Оскільки найчастіше народжують жінки, які перебувають у шлюбі, окремо розраховуються показники для цієї групи жінок.

Таким чином, народжуваність визначається за допомогою спеціальних показників народжуваності, тобто коефіцієнтів плодючості (фертильності) двох типів: коефіцієнтів загальної плодючості або коефіцієнтів плодючості і коефіцієнтів шлюбної плодючості. Кп –коефіцієнт плодючості, Кшп – коефіцієнт шлюбної плодючості.

Ці показники можуть бути розраховані на жінок віком 15-18-20-25-30-35-40-45-50 і більше років.

Визначте за даними таблиці 3.12 тип населення області, коефіцієнт плодючості.