Завдання 4

Підберіть до кожного визначення в лівому стовпчику правильне значення з правого

Населення України

№	Дата	№	Чисельність, млн. осіб
1.	На 01.01.1998 року	1.	49,04
2.	В 1989 році	2.	49,3
3.	Наприкінці 13 сторіччя на українських землях	3.	48,9
4.	За часів Богдана Хмельницького	4.	41,0
5.	По першому перепису Східної України в 1897 році	5.	27,2
6.	Перед Першою Світовою війною	6.	Більше 5
7.	На перше жовтня 2001 року	7.	Близько 2
8.	В 2000 році	8.	51,45
9.	На 01.01.2001 року	9.	50,5
10.	На 01.01.2003 року	10.	48,003
11.	1980 рік	11.	49,9
12.	1970 рік	12.	47,12
13.	1975 рік	13.	48,88
14.	2008 рік	14.	46,9
15.	2006 рік	15.	46,37
16.	1939 р.	16.	41,9
17.	1959 р.	17.	40,5

Завдання 5 (для обговорення)

Сьогодні в Україні існує реальна небезпека, катастрофічна і непоправна за своїми наслідками, назва якій – демографічна криза. Найбільшими матеріальними збитками для будь якої країни світу за будь яких часів були і є людські втрати.

Започатковуючи аналіз основних демографічних показників, слід звернути увагу на те, що негативні демографічні процеси не з’явилися на цій землі з появою незалежності України. Їхнє коріння сягає в недалеке минуле.

Серед факторів, які погіршували демографічну ситуацію (в 70-90 рр. 20 сторіччя) основні:

1) наявність хибної системи стимулювання дітонароджуваності, яка не була спрямована на надання пільг слов’янським і прибалтійським жінкам за народженням другої чи третьої дитини, а підтримувала високу народжуваність у середньоазіатських республіках, жінки яких у 1989 році народжували 22,3 % радянських малюків, тоді як частка населення цих республік становила близько 11,5 %. Поряд з цим рівень дитячої смертності (віком до 1 року) в цьому регіоні був один із найвищих;

2) негативний вплив на здоров’я багатьох людей (особливо молоді), мала система розподілу (молодих спеціалістів, організованого набору на новобудови, служба в Збройних силах тощо) в райони Сибіру, Далекого Сходу та Крайньої півночі;

3) орієнтація централізованого планування на переміщення та концентрацію в Україні екологічно шкідливих виробництв металургійного, вугле- та уранодобувного, теплоенергетичного та хімічного походження за умови високої густоти населення (85,6 осіб на 1 км ² у 1989 р.). Окремою сторінкою лягла на плечі українців чорнобильська трагедія, яка спричинила появу нових проблем, у тому числі екологічних.

Тенденції народжуваності мають найбільший вплив на сучасну демографічну кризу. Внаслідок цілої низки чинників – насамперед, подальшого зниження життя рівня широких верств населення, погіршення медичного обслуговування, стану дитячого дошкільного та шкільного виховання, зростання безробіття – сучасна сім’я все частіше обмежується однією дитиною. З погляду окремої родини – це, можливо, оптимальне рішення, але такий рівень народжуваності неминуче підриває основи розподільчої системи пенсійного забезпечення: надто малий загал населення працездатного віку має своєю працею забезпечити фінансування пенсій досить численної групи пенсійного віку.

Негативним впливом тенденцій народжуваності на співвідношення працездатних і непрацездатних контингентів населення України справа не обмежується – до цього ще додається негативний вплив тенденцій смертності, які зумовлені глибоким економічним занепадом, різким спадом життєвого рівня (що негативно вплинуло перш за все на якість харчування), погіршенням екологічного середовища і невизначеністю майбутнього. Майже третина чоловіків, які починають трудову діяльність вмирають ще у працездатному віці. Відповідно вони не відпрацьовують весь свій працездатний вік і не сплачують протягом якогось періоду конче потрібні внески. Зрозуміло, що цей вплив тим сильніший, чим раніше настає смерть. Взагалі ж імовірність померти у віці високої економічної і трудової активності для чоловіків України в півтора рази вища за середньоєвропейські, і майже вдвічі – за відповідні японські показники.

Результуючим інтенсивним демографічним чинником відтворення трудового потенціалу є очікувана тривалість життя населення, що визначається повіковими рівнями його смертності. Передчасна смертність населення України в інтервалі високої економічної активності (працездатного віку) обертається відчутними втратами для її трудового потенціалу. Уявлення про ці втрати та їх співвідношення за статтю та типом поселення дає аналіз основних характеристик смертності населення працездатного віку, отриманих на основі моделей доживання – таблиць смертності й очікуваної тривалості життя.

Таблиця 3.14

Демографічний розвиток України у 1970-2026 ( на початок року)

Показники	1970	1979	1989	1990	1997	2026*
Населення – всього, тис. осіб	47127	49609	51452	51584	50600	46700
Частка в загальній чисельності населення, % :
населення старше працездатного віку	17,7	18,8	21,2	21,2	22,9	30,0
пенсіонерів	18,8	20,5	24,5	24,7	28,3	32,1
населення понад 60 років	13,9	15,7	18,0	18,3	18,9	26,3
населення понад 65 років	9,1	11,8	11,7	12,0	13,9	19,8
населення понад 75 років	-	3,8	5,0	5,2	4,5	8,7
Демоекономічне навантаження , ‰ :
на населення працездатного віку населенням пенсійного віку	318	324	379	381	411	561
на населення 20-59 років пенсіонерами	356	375	457	465	422	694
на населення 15- 64 років населенням понад 65 років	138	177	175	180	210	313
на населення 20-59 років населенням понад 60 років	263	287	336	345	347	513
Співвідношення чисельності жінок та чоловіків після 60 років	1,96	2,13	2,05	2,00	1,84	1,07

*За умови незмінного пенсійного віку (прогноз).

Зіставляючи показники необоротних демографічних втрат, викликаних передчасною смертністю в працездатному віці, відзначимо разючі відмінності за статтю, зумовлені феноменом надсмертності чоловіків. Аналіз емпіричних коефіцієнтів смертності свідчить, що нині смертність чоловіків працездатного віку втричі перевищує показник для жінок у відповідному віковому інтервалі (від 16-59 років). Найвищі рівні надсмерності чоловіків порівнянню з жінками фіксуються за віковими групами 25-29 років. Істотно меншими є відмінності у рівнях смертності і відповідно режимові доживання населення працездатного віку в міських поселеннях і сільській місцевості України. Серед городян на 8-10% у середньому менше, ніж для жителів сільських поселень як число втрачених життів у працездатному віці, так і скорочення працездатного життя. Відмітною особливістю й перевагою демоекономічної оцінки трудового потенціалу є врахування не лише наявних властивостей працездатного населення, яке нині реалізує свою здатність до праці, але і потенційних трудових можливостей інших контингентів, зокрема, молодших за працездатний вік, що поповнюватимуть економічно активні групи населення. Сукупний час майбутнього трудового життя для населення залежить не лише від режиму доживання у межах працездатного вікового інтервалу, а й смертності до досягнення економічно продуктивного віку.

Питання:

1. Яка на Ваш погляд основна причина демографічної кризи в Україні

(в Миколаївській області)?

2. Які основні причини і статеві особливості смертності населення?

3. Яка частина чоловік вмирає в працездатному віці?

4. Серед загальної чисельності пенсіонерів в Україні (Миколаївської області) яка категорія пенсіонерів займає на протязі останнього десятиріччя найбільшу питому вагу?

5. Чи свідчить динаміка демографічних показників про постаріння населення? Чому?

6. З чим пов’язано зростання демографічного навантаження на населення працездатного віку населенням пенсійного віку?

7. Що є однією з головних причин зростання чисельності пенсіонерів ?

8. Що вважається результуючим інтенсивним демографічним чинником відтворення трудового потенціалу?

9. Що розуміється під очікуваною тривалістю життя населення?