- •Економіка праці і соціально-трудові відносини
- •54010, М. Миколаїв, вул. Паризької Комуни, 9
- •Модуль 1 Ринок праці і трудові ресурси
- •Тема 1. Економіка праці як наука і сфера практичної діяльності
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Завдання 7
- •Завдання 10
- •Завдання 11 (для обговорення і самостійної роботи)
- •Тема 2. Ринок праці в економічній системі
- •Завдання 1
- •Контрольні запитання.
- •Теми рефератів:
- •Завдання 2
- •Тема 3. Населення і людські ресурси суспільства
- •Основні терміни і поняття:
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5 (для обговорення)
- •Завдання 6 (для самостійної роботи)
- •Завдання 7 (для обговорення і самостійної роботи)
- •Контрольні запитання.
- •Завдання 8
- •Контрольні запитання
- •Завдання 9
- •Завдання 10
- •Завдання 11
- •Завдання 12
- •Завдання 13
- •Завдання 14 (для обговорення)
- •Завдання 15
- •Завдання 16
- •Теми рефератів:
- •Завдання 17
- •Тема 4. Зайнятість населення і безробіття
- •Основні терміни і поняття:
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4 (для обговорення)
- •Завдання 5
- •Завдання 6
- •Завдання 7
- •Завдання 8 (для самостійної роботи)
- •Завдання 9 (для самостійної роботи)
- •Тема 1. Ефективність і продуктивність праці
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Завдання 6
- •Завдання 7
- •Завдання 8
- •Завдання 9
- •Тема 2. Організація та нормування праці
- •Теми рефератів
- •Модуль 3 Оплата праці
- •Тема 1. Зміст заробітної плати та її функції
- •Основні терміни і поняття:
- •Запитання та завдання для індивідуальної роботи
- •Тема 2. Форми і системи оплати праці
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Завдання 6
- •Завдання 7
- •Завдання 8
- •Завдання 9 ( для самостійної роботи)
- •Тема 3. Державне і ринкове регулювання заробітної плати
- •Завдання 10 (для обговорення) Мінімальна заробітна плата
- •Завдання 11 (для самостійної роботи)
- •Завдання 12
- •Завдання 13
- •Модуль 4 Соціальне партнерство
- •Тема 1. Людський капітал
- •Основні терміни і поняття:
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Тема 2. Якість робочої сили, освіта та професійна підготовка
- •Основні терміни і поняття:
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Тема 3. Соціальне партнерство та соціальна політика
- •Основні терміни і поняття:
- •Завдання 1
- •Теми рефератів
- •Тема 4. Система соціально-трудових відносин в Україні
- •Завдання 1
- •Сфера оплати праці та доходи – центральна ланка оптимізації соціально – трудових відносин.
- •Перспективні питання реалізації державної політики в сфері соціально-трудових відносин.
- •Література
Завдання 7 (для обговорення і самостійної роботи)
Були неодноразові спроби зрозуміти механізм розвитку людства і методи його керування. Піонером у цій сфері став англійський економіст Т.Мальтус. Він сформував певний «природний закон», за яким населення Землі зростає в певній геометричній прогресії, водночас як засоби існування – лиш в арифметичній. Звідси неминучість етапу «абсолютного перенаселення», з яким можна боротися за допомогою війн, голоду, епідемій, а також шляхом регламентації шлюбів. Такі варварські проекти, звичайно, виявилися неприйнятними. Проте Мальтус був першим, хто наголосив на потребі віднаходити засоби для регулювання народжуваності. Виявилась необхідність обговорити питання на Всесвітній конференції. Перша Всесвітня конференція з народонаселення відбулась в Римі в 1954 році. У ній взяли участь вчені 70 країн і експерти, запрошені ООН. Загалом в обговоренні брало участь понад 600 науковців різних галузей знань, котрі вивчали населення в різних аспектах. Конференція характеризувалась боротьбою двох напрямів за основним питанням розвитку народонаселення – неомальтузіанською і прогресивною. Природно, що делегація Радянського Союзу намагалася продемонструвати реакційність мальтузіанських ідей. У 60-ті роки неомальтузіанці запропонували нову концепцію виходу зі «світової кризи перенаселення». Однак висновки, яких вони дійшли, були принаймні дивними: виявляється, збільшувати виробництво засобів існування для задоволення зростаючих потреб населення не має сенсу, оскільки це лише збільшить число споживачів. Неомальтузіанці розмірковували таким чином: у бідних неосвічених суспільствах (які найперші загрожують планеті перенаселенням) народжуваність визначається тільки фізіологічними можливостями жінки. Таким чином, будь-яке поліпшення життя дає змогу жінці народжувати більше. Отже, треба припинити процес індустріалізації й модернізації сільського господарства, збільшення матеріальних благ.
Міжнародний інтерес до демографічних проблем упродовж останніх десятиріч виявився на сесіях Генеральної Асамблеї ООН, МОП, ФАО, ЮНЕСКО, ВОЗ і на різних симпозіумах учених. Обговорюються питання скорочення чисельності населення. Оскільки за аксіому береться потреба багаторазово скоротити населення планети, залишається відкритим питання: як скорочувати населення? В літературі зустрічаються радикальні пропозиції. Приміром, щоб цілеспрямовано регулювати стать зародків (така можливість забезпечена сучасною біохімією), досягаючи глобального співвідношення дев’ять хлопчиків, що народилися на одну дівчинку; за такого підходу народжуваність в наступному поколінні має різко скоротитися.
Недоцільно говорити про небезпечність таких проектів. Головними соціально-економічними чинниками, що впливають на зниження народжуваності, є такі:
-
Індустріалізація і пов’язана з нею міграція, зростання чисельності й питомої ваги міського населення.
-
Надання жінці рівних прав з чоловіками і зростання участі жінки в економічному, культурному, і політичному житті.
-
Продовження віку вступу до шлюбу і скорочення дітородного віку жінки;
-
Порушення в сімейному житті й різке погіршення економічного стану сім’ї.
-
Зниження рівня шлюбності внаслідок війн, криз та інших негативних зрушень в економіці.
Говорячи про сучасну Україну, слід згадати, що питання чи потрібно нам зростання населення має дискусійний характер. Немає єдності думок ні серед демографів, ні економістів, ні в колах політиків. Якщо держава не може на сучасному рівні доглядати немовлят, лікувати хворих дітей, якщо сім’я і суспільство не спроможні забезпечити дитину повноцінним харчуванням і доглядом, гарантувати дітям умови для цікавого та здорового дозвілля, якщо в дитячих будинках у 2,5 разу більше дітей, ніж було після Другої Світової війни, то чи потрібно турбуватися з приводу низької народжуваності?
У 1988 р. в Україні на одну жінку припадало дві дитини, а з 1998 р. цей показник знизився до 1,3 дитини. Для того щоб у перспективі населення не зменшувалось, на кожну жінку має припадати в середньому 2,15 дитини. Порівняно з високорозвинутими країнами Західної Європи і Північної Африки 1,3 дитини на жінку – низький показник. У більшості з них на жінку припадає від 1,6 до 3,2 дітей. Лише Німеччина, Італія та Іспанія мали в останні роки 1,3 дитини на жінку. За даними Міжнародної організації харчування, за раціонального використання наявного у людства науково-технічного потенціалу можна прогодувати 20-25 млрд. осіб, тобто це більше, ніж максимальна чисельність осіб, які житимуть наприкінці 21 ст.
Питання:
-
В чому суть «природного закону», що сформував Т. Мальтус?
-
Коли відбулась Перша Всесвітня конференція з народонаселення?
-
Які основні напрями розвитку народонаселення обговорювались на конференції?
-
В чому полягає суть неомальтузіанської концепції?
-
Які радикальні пропозиції зустрічаються в літературі, щодо скорочення населення?
-
Які головні соціально-економічні чинники, що впливають на зниження народжуваності?
-
Чи носить питання, щодо зростання чисельності населення України дискусійний характер, чому?
-
Чи можливо прогодувати населення Землі, що буде жити наприкінці 21 сторіччя?