3.4. Тема 4: Теорія граничної корисності та поведінки споживача

Програма

Поведінка споживача та формування попиту. Потреби та корисність. Економічні блага та їх види. Корисність як основна складова споживчого вибору, кардиналістський та ординалістський підходи до її аналізу. Раціональна поведінка споживача.

Корисність сукупна, середня та гранична. Функція корисності. Процес споживання та зміни сукупної та граничної корисності. Закон спадної граничної корисності (перший закон Госсена). Закон спадної граничної корисності та закон попиту.

Рівновага споживача з кардиналістських позицій. Гранична корисність та правило максимізації корисності, другий закон Госсена.

Особливості споживчого попиту. Позитивні та негативні сіткові зовнішні ефекти.

Методичні рекомендації до вивчення теми курсу

Побудова моделі економічної поведінки споживача, її дослідження передбачає: вивчення його потреб та уподобань; визначення корисності для нього того чи іншого товару; врахування можливостей споживача-покупця та його обмежень; врахування ефектів доходу та заміни; врахування фактору часу.

Розглянувши систему потреб споживача, зверніть увагу на дію економічного закону зростання потреб, на взаємозв'язок потреб та корисності. Визначте властивості корисності. Покажіть, що оцінка корисності є суб’єктивною і не є незмінною. Вона залежить від інтенсивності потреби, її насиченості, від кількості того блага, завдяки якому цю потребу задовольняють. Зважте, що в залежності від своєї корисності для споживача, блага поділяються на блага з додатною та від’ємною корисністю (антиблага). Наведіть відповідні приклади.

Вивчаючи корисність, покажіть, що існують два підходи до її аналізу. Кардиналістський (кількісний) - історично він є першим, припускає можливість виміру самим споживачем корисності в гіпотетичних одиницях ютілях. Отже споживач обере ту комбінацію благ, товарів, яка буде відповідати максимальній корисності, більшій кількості ютілей. Ординалістський (порядковий) підхід – споживачеві не потрібно визначати корисність благ в абсолютних одиницях, а достатньо визначити перевагу одних комбінацій товарів над іншими, тобто ранжирувати свої переваги. Інструментом такого аналізу виступають криві байдужості (індиферентності).

З’ясуйте, що таке сукупна (TU), середня (AU) та гранична корисність (MU), як вони пов'язані між собою. Дайте відповідну графічну інтерпретацію. Покажіть, що вибір споживача пов’язаний з дією закону спадної граничної корисності (перший закон Госсена). Згідно цього закону помірі збільшення кількості товару, що споживається, загальна корисність від споживання зростає, але починаючи з певного моменту в меншій пропорції, а гранична корисність має тенденцію до зменшення. Поміркуйте, як закон спадної граничної корисності впливає на обсяг покупок споживача? Як можна пояснити форму кривої попиту з точки зору дії цього закону? Чи відчуваєте ви його дію на собі? Яка існує залежність між граничною корисністю блага та його ціною?

Бажання придбати товар, ще не означає можливість його купити. Слід показати, що вибір споживача обумовлений бюджетними обмеженнями – доходами споживача та цінами на товари. Купуючи різні товари споживач зацікавлений у такій їх комбінації, яка б максимізувала корисність від їх споживання за існуючих обмежень (правило максимізації корисності, або добробуту споживача). Поясніть, чому за цих умов має місце рівновага споживача і структура споживання є оптимальною. Максимізацію добробуту споживача, кардиналістський підхід, можна розглянути в термінах граничної корисності і цін товарів. Оптимальним буде такий розподіл доходів споживача, при якому остання грошова одиниця витрачена на придбання кожного виду продукту, приносить споживачеві однакову граничну корисність, однакове задоволення (другий закон Госсена).

Зверніть увагу на алгебраїчну інтерпретацію цього закону, визначте що собою представляє гранична корисність грошей (). Підкресліть, що підхід згідно якого, споживач максимізує свою корисність купуючи товари таким чином, щоб їх граничні корисності у розрахунку на одну грошову одиницю були рівними, називається еквімаржинальним.

Наприкінці доцільно розглянути особливості споживчого попиту, які обумовлені смаками та уподобаннями певного споживача. Розберіться, що собою представляє функціональний та нефункціональний попит: соціальний (ефект приєднання до більшості, ефект снобу, ефект Веблена); спекулятивний; нераціональний. Назвіть відповідні приклади. Покажіть, що коли попит споживача на деякі товари залежить від попиту на них інших людей спостерігаються сіткові зовнішні ефекти, які можуть бути як позитивними, так і негативними. Позитивні спостерігаються тоді, коли попит на товар зростає в результаті збільшення покупок цього товару іншими споживачами. Якщо ж попит зменшується, то спостерігається негативний сітковий зовнішній ефект.

Література: 1 (79-112); 2 (с.5-82); 3 (с. 47-57); 11 (с. 44-52); 12 (с. 22-23); 13 (с. 151-164); 14 (с. 120-126); 16 (с. 69-85, 277-296).

Формули для розрахунків, розв‘язку задач:

1. Загальна корисність блага (TU):

(3.4.1)