3.12. Тема 12: Монополістичний ринок та олігополія

Програма

Ринкова поведінка монополістичного конкурента. Методи конкуренції. Диференціація продукту. Еластичність попиту. Визначення ціни та обсягу виробництва фірмою в умовах монополістичної конкуренції. Короткострокова та довгострокова рівновага монополістичної фірми. Монополістична конкуренція та ефективність, порівняльний аналіз з іншими ринковими структурами.

Теорія олігополії. „Дилема в’язня”. Стратегічна поведінка фірм на олігополістичному ринку, взаємозалежність. Основні моделі олігополістичного ціноутворення (моделі „ламаної” кривої попиту, лідерства в цінах, ціноутворення за принципом „витрати плюс”). Порівняльна характеристика ринкових структур.

Методичні рекомендації до вивчення теми курсу

Монополістичний ринок та олігопольний відносять до реальних ринкових структур. Вони організовані як суміш повної конкуренції та чистої монополії. Найбільш близькою до досконалої конкуренції є монополістична. Суттєвою характеристикою, якої є диференціація продукції при досить значній кількості постачальників і майже необмежених можливостях входження у галузь нових фірм.

Слід зрозуміти, що крива попиту для монополістичної фірми не є абсолютно еластичною як для фірми досконалого конкурента, але є значно більш еластичною, ніж для фірми монополіста; має від’ємний нахил навіть незважаючи на те ,що фірма може бути такою ж маленькою, як конкурентна. Останнє обумовлено тією ринковою владою, що дає диференціація продукту. Кожен продавець „отримавши” свого покупця може встановлювати ціну на свій товар, що є певним проявом монополізму продавця щодо покупця. Призначаючи ціну менше за конкурента монополістична фірма може збільшувати обсяг продаж, при цьому вона проводить свою цінову політику незважаючи на конкурента.

Одночасно продавець в умовах монополістичної конкуренції стикається з великою кількістю конкурентів, які виготовляють товари, що є замінниками, хоча й не абсолютними. Чим більше конкурентів і глибше диференціація продукту, тим більш еластичною буде крива попиту (тема 3).

Згадайте, за яких умов фірма знаходиться у стані рівноваги і обсяг її виробництва є оптимальним з точки зору максимізації прибутку, які умови мінімізації збитків фірмою (див. матеріали теми 9). Покажіть, в тому числі і за допомогою графіків, що ці умови для монополістичної фірми є такими, як і для інших фірм в короткому періоді.

Зважте на те, що монополістичні фірми, здійснюючи суперництво, застосовують як цінову, так і нецінову конкуренцію. Підкресліть важливість реклами, проаналізуйте традиційний та сучасні погляди на неї.

Аналізуючи рівновагу фірми у довгостроковому періоді, зосередьте увагу на тому, що типове монополістичне підприємство буде отримувати нульовий економічний прибуток. Відкритість галузі для входження нових фірм не дає можливості отримувати економічний прибуток в довгому періоді – спрацьовує конкурентний механізм.

До найбільш поширеного типу ринкових структур в сьогоднішніх умовах господарювання відносять олігополію, її вважають найбільш складною і найменш передбачуваною структурою. Пригадайте основні риси олігопольного ринку. Наведіть приклади галузей, підприємства яких виготовляють стандартизовану продукцію (чиста олігополія) та диференційовану (диференційована олігополія). Підкресліть, що вхід на ринок має значні вхідні бар’єри, які можуть бути як природними, так і виникати внаслідок стратегічних дій наявних конкурентів.

Досліджуючи поведінку фірм олігополістів, зверніть увагу на її особливості, які визначаються двома протилежними тенденціями. З одного боку, фірми зацікавлені в максимізації сукупного прибутку галузі через змову та спільні дії, оскільки це дає змогу реалізувати монопольну владу; з другого, кожна фірма прагне отримати надприбуток за рахунок конкурентів, порушуючи угоду, що суттєво загострює суперництво. Олігополія є найбільш суперечливою і найменш стійкою ринковою структурою.

У зв’язку з цим подумайте, що собою представляє дилема олігополіста, „дилема в’язня”. Особливу увагу зверніть на таку найважливішу рису олігопольного ринку, як олігополістична залежність – фірма олігополіст вимушена розробляти стратегію своїх дій на ринку з урахуванням зустрічних дій своїх конкурентів.

Зверніть увагу на цінові війни, таке явище вважають характерним тільки для олігополії. На зниження ціни одним з конкурентів, інші, щоб покарати порушника, здійснюють ще більше зниження цін. У відповідь перший олігополіст може ще зменшити ціни. Таких поетапних знижень може бути декілька. В результаті найбільш слабкі фірми банкрутують.

Моделі поведінки фірм олігополістів досить різноманітні і формуються на різних підходах щодо сценаріїв їх стратегічної поведінки – способів конкурентної боротьби і взаємодії із суперниками в умовах прагнення до максимальних прибутків. Виокремлюють чотири основні моделі олігопольного ціноутворення: ламаної кривої попиту (модель цінової стратегії олігополістів без змови); модель заснована на таємній угоді; лідерства в цінах; ціноутворення за принципом „витрати плюс”. Розгляньте кожну з цих моделей. Проаналізуйте ефективність монополістичної конкуренції та олігополії. Подумайте чому думки економістів щодо олігополії не є однаковими. Одні з них вважають, що олігополія навіть ще більш небажана, ніж монополія; інші – підкреслюють її позитивний ефект щодо сприяння технологічному прогресові. Вискажіть свою думку з цього приводу.

Література: 1 (с. 258-326); 2 (с. 161-186); 3 (с. 162-190); 11 (с. 109-134); 12 (с. 157-184); 13 (с. 365-447); 14 (с. 233-278); 15 (с. 385-422); 16 (с. 100-130, 306-334).

РОЗДІЛ 5: РИНОК ФАКТОРІВ ВИРОБНИЦТВА. ЦІНОУТВОРЕННЯ НА РИНКУ РЕСУРСІВ