Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
комментированный административній кодекс (1-88)....doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
05.12.2018
Размер:
1.36 Mб
Скачать

Стаття 27. Підстави для відводу (самовідводу) судді

1. Суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться:

1)   якщо він брав участь у розгляді цієї справи або пов'язаної з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач;

2)   якщо він прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи;

3)   якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;

4)   при наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

2.   Суддя відводиться також за наявності обставин, встановлених статтею 28 цього Кодексу.

3.   До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

 

1. За наявності такої зацікавленості суддя, прокурор та інші учасники процесу не можуть брати участі у розгляді справи. За­кон при цьому не перераховує всіх можливих підстав для від­воду, тому у коментованій статті міститься лише загальне пра­вило про неприпустимість участі судді у справі, у якій він є прямо чи побічно зацікавленим. Однак особа, яка заявляє від­від судді, має навести конкретні факти такої зацікавленості.

Неможливою також визнана участь судді у розгляді адміні­стративної справи, якщо на його рішення у цій справі можуть вплинути міркування особистого характеру. Тому відводу (са­мовідводу) підлягає суддя, який має сімейні або будь-які інші особливі відносини з особами, які беруть участь у справі. Оскіль­ки представник сторони також є особою, яка бере участь у спра­ві (ст. 56 КАС України), слід вважати, що дане правило стосу­ється також і родинних зв'язків та інших особистих стосунків судді з представником.

Слід зазначити, що п.З ч. 1 коментованої статті встановлено ступінь сімейних відносин, за яких суддя не може приймати участь у розгляді справи. Так, суддя має бути відведеним (або заявити про самовідвід), якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;

Перелік обставин, які можуть викликати сумнів у неуперед­женості судді і є підставою для його відводу (самовідводу), не є вичерпним, про що свідчить аналіз п.4 ч. 1 коментованої статті. У ньому зазначається, що судді підлягають відводу (самовідво­ду) також при наявності інших обставин, які викликають сум­нів у неупередженості судді.

2.          Суддя відводиться також за наявності обставин, встанов­лених статтею 28 КАС України (див. ст. 28 КАС України та ко­ментар до неї).

3.    Відповідно до ч. З коментованої статті, до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між со­бою чи родичами подружжя. На відміну від п. З ч. 1 коментова­ної статті, у даному випадку ступінь родинних зв'язків законом не визначена. Тому при їх визначенні слід керуватися відповідними нормами СК України і вважати підставою для відводу (самовідводу) будь-який ступінь родинних відносин.

Стаття 28. Недопустимість повторної участі судді

в розгляді адміністративної справи

1. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї ж справи в судах апеляційної І касаційної Інстанцій, у перегляді справи за винятковими обставинами, а також у но­вому її розгляді у першій інстанції після скасування поперед­ньої постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

2.           Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у ви­ рішенні цієї ж справи в судах першої і касаційної інстанцій, у перегляді справи за винятковими обставинами, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

3.           Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у ви­ рішенні цієї ж справи в судах першої і апеляційної інстанцій, у перегляді справи за винятковими обставинами, а також у но­вому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції.

4.     Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи за винятковими обставинами, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій. 

1. Коментована стаття містить перелік обставин, за яких

суддя не має права брати участі у повторному розгляді адміні­стративної справи після скасування попередньої постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної спра­ви в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї ж справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій. Він не може також брати участі у перегляді справи за винятковими об­ставинами, а також у новому її розгляді у першій інстанції піс­ля скасування попередньої постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі. Негативні наслідки повторної участі судді у розгляді однієї й тієї самої адміністра­тивної справи, можуть полягати у формуванні у судді вже ви­значеної попереднім розглядом справи чіткої позиції щодо суті Цієї справи, упередженості у її вирішенні.

2.Це стосується і випадків участі судді, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, у вирішенні цієї ж справи в судах касаційної і першої ін­станцій, у перегляді справи за винятковими обставинами, а та­кож у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

3.Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї ж справи в судах першої і апеляційної інстанцій, у перегляді справи за винятковими обставинами, а також у ново­му її розгляді після скасування постанови або ухвали суду каса­ційної інстанції.

4. Частина 4 коментованої статті встановлює правило, відповідно до якого участь у розгляді адміністративної справи у складі Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України позбавляє суддю Верховного Суду права участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої, апеляційної і каса­ційної інстанцій.

Стаття 29. Підстави для відводу (самовідводу)

секретаря судового засідання, експерта,спеціаліста, перекладача

1.   Секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі в адміністративному процесі та відводяться за підставами, встановленими у частині першій статті 27 цього Кодексу.

2.   Експерт або спеціаліст, крім того, не може брати участі в адміністративному процесі, якщо:

1)   він перебував або перебуває в службовій або в іншій залежності від осіб, які беруть участь у справі;

2)   проводив ревізію, перевірку тощо, матеріали яких використовуються при розгляді даної справи;

3)   з'ясування обставин, які мають значення для справи, ви­ ходить за межі сфери його спеціальних знань.

3. Участь секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача в судовому засіданні при попередньому розгляді даної справи відповідно як секретаря судового засідання,експерта, спеціаліста, перекладача не є підставою для їхнього відводу (самовідводу).

1. Норми, що регулюють питання відводу (самовідводу) для суддів, є практично тотожними і для інших учасників адміністративного судового процесу, перелічених у коментова­ній статті: секретаря судового засідання, експерта, спеціаліс­та та перекладача. Таким чином, закон забороняє участь за­значених суб'єктів у адміністративному процесі, і вони під­лягають відводу за підставами, встановленими у ч. 1 ст. 27 КАС України.

Функціями та завданнями секретаря судового засідання у адміністративному процесі є чітке, послідовне і вірне фіксу­вання процесуальних дій у протоколі судового засідання, або у журналі судового засідання (в разі фіксування судового засі­дання технічними засобами), покладене на нього правилами ст. 42 КАС України. Крім цього, відповідно до ч. 2 ст.41 КАС України, за розпорядженням головуючого, на секретаря судо­вого засідання може бути також покладено обов'язок фіксу­вання судового засідання технічним засобом.

Зазначене свідчить про необхідність забезпечення неуперед­женості секретаря судового засідання, а також про можливість у випадку його зацікавленості у результатах вирішення спра­ви, вирішити питання про його відвід (самовідвід).

Щодо процесуального становища перекладача, він належить до осіб, які обслуговують судовий процес. Основними обов'яз­ками цієї групи учасників адміністративного процесу є: надан­ня кваліфікованої допомоги всім учасникам адміністративного процесу, забезпечення нормального ходу судового засідання із вживанням усіх передбачених законодавством засобів, тощо. Процесуальні обов'язки перекладача мають специфічний ха­рактер, пов'язані з тим, що він повинен здійснювати повний і правильний переклад, своїм підписом посвідчувати правиль­ність перекладу в процесуальних документах, що вручаються особам, які беруть участь у справі, в перекладі мовою, якою вони володіють. Тому перекладач не може брати участі в адмі­ністративному процесі та відводиться у разі, якщо він прямо чи побічно зацікавлений в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, се­стра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; при на­явності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості перекладача.

2. Частиною 2 коментованої статті встановлено перелік додаткових умов, за яких експерт або спеціаліст не можуть брати участі в адміністративному процесі.

І експерт, і спеціаліст належать до тих учасників процесу, які сприяють здійсненню правосуддя. Крім тих підстав для від­воду (самовідводу), які є загальними для всіх зазначених учас­ників процесу, введення додаткових підстав зумовлене специ­фікою їх процесуального становища як носіїв спеціальних знань у певній галузі. Тому висновок експерта або спеціаліста може мати суттєве значення для процесу і вплинути у підсумку на його результат. Зацікавленість експерта або спеціаліста у ре­зультатах адміністративної справи, перебування у родинних відносинах, інших близьких стосунках зазначених суб'єктів є підставою для відводу (самовідводу). Також підставою для від­воду (самовідводу) є факт, який підтверджує, що експерт або спеціаліст перебував або перебуває в службовій або в іншій за­лежності від осіб, які беруть участь у справі.

В якості додаткової підстави відводу (самовідводу) експерта або спеціаліста закон називає також факт проведення ревізії, перевірки тощо, матеріали яких використовуються при розгля­ді даної справи. Зацікавленість зазначених суб'єктів може про­явитися в тому, що матеріали перевірок, ревізій тощо стали підставою для подання позову у даній справі, використовують­ся як докази тощо.

Підставою для відводу (самовідводу) експерта або спеціаліста може бути їх некомпетентність у даному конкретному питанні, зумовлена тим, що з'ясування обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери їх спеціальних знань. При цьо­му мають бути враховані професійні знання особи, її здатність дати висновок у даній конкретній адміністративній справі

3.   Відповідно до ч. З коментованої статті, усі зазначені у ній особи (секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач) мають право вдруге брати участь у розгляді справи в судовому засіданні, якщо вони брали участь у попередньому розгляді даної справи в тій самій процесуальній якості (відповідно як секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, пере­кладач). В цьому випадку їх участь у попередньому розгляді даної адміністративної справи не є підставою для їхнього від­ воду (самовідводу).

Стаття 30. Заява про відвід (самовідвід)