- •Тема 5. Методи оцінки фін. Активів
- •1. Інвестиційне середовище та його елементи
- •2. Класифікація облігацій та види доходності облігацій
- •3. Визначення ціни облігації та фактори, що впливають на неї
- •4. Оцінка привілейованих акцій
- •5. Оцінка вартості звичайних акцій
- •1. Діяльність банків на фінансовому ринку
- •2. Особливості функціонування небанківських кредитних установ
- •3. Загальні принципи створення та діяльності недержавних пенсійних фондів
- •4. Загальна характеристика діяльності установ із страхування життя
- •Тема 6. Управління інвестиціями
- •1. Поняття інвестицій та клас-я їх видів
- •2. Інвестиційна діяльність та інвестиційна політика підприємства
- •3.2. Метод внутр. Ставки доходності
- •3.3. Метод середньої ставки доходності
- •3.4. Метод періоду окупності
- •2. Управління джерелами фінансування реальних інвестицій
- •1.Поняття оборотного капіталу, та його складові.
- •2.Методи інвестування в поточні активи.
- •3.Методи фін-ня ок.
- •4.Цикл грошової конверсії (цгк)
- •5.Менеджмент товарно-матеріальних запасів.
- •6.Управління дебіторською заборгованістю.
- •2. Види капіталу та їх хар-ка
- •3. Поняття вартості капіталу
- •4.1. Вартість власного капіталу
- •4.3. Вк від випуску звичайних акцій
- •4.4. Вк за рах. Нерозподіленого прибутку
- •4.5. Вк від залучення банк. Кредитів
- •4.6. Вк від випуску облігацій
- •4.7. Вартість товарного кредиту та планової кредиторської заборг-ті
- •Тема 9. Дивідендна політика
- •1. Зміст, значення та основні завдання дивідендної політики
- •2. Теорії в галузі дивідендної політики, їх характеристика
- •3. Фактори дивідендної політики
- •4. Форми виплати дивідендів
- •5. Інструменти дивідендної політики. Методи нарахування дивідендів.
- •6. Процедурні питання дивідендної політики. Оподаткування дивідендів.
- •7. Визначення ефективності дивідендної політики
- •8. Які переваги та недоліки має операція викупу власних акцій для акціонерів та підприємства?
- •9. Охарактеризуйте стан виплат вітчизняними підприємствами дивідендів.
- •Тема 8. Оптимізація структури капіталу
- •Структура капіталу: поняття, чинники впливу та порядок формування.
- •Критерії оптимізації структури капіталу.
- •Вибір джерела фінансування: власний капітал проти позикового.
- •4. Поняття фінансового левериджу.
- •Тема 10. Внутрішньофірмове фінансове прогнозування та планування
- •1. Необхідність планування фінансової діяльності підприємства та визначення потреби в зовнішньому фінансуванні.
- •2. Поняття бюджету та організаційні передумови його впровадження на підприємстві
- •3. Методи визначення потреби в зовнішньому фінансуванні.
- •3.2. Формульний метод.
3. Фактори дивідендної політики
До основних з таких факторів належать:
-
Стадія життєвого циклу підприємства (для нещодавно створених підприємств доцільним є максимальне реінвестування прибутку).
-
Наявність у підприємства прибуткових інвестиційних проектів. Якщо в підприємства відсутні обґрунтовані плани щодо прибуткового реінвестування прибутку, то найраціональнішим буде максимальний розподіл прибутку (виплата дивідендів).
-
Альтернативні джерела капіталу. Цей чинник пов’язаний з доступністю і вартістю залучення коштів із зовнішніх джерел, які можна використати для покриття потреби в капіталі, що залежить від:
кредитоспроможності підприємства та наявності в нього кредитного забезпечення;
вартості залучення позичкового капіталу;
інвестиційної привабливості та можливостей залучення додаткового акціонерного чи пайового капіталу (шанси розміщення нової емісії);
накладних витрат, пов’язаних із залученням власного капіталу із зовнішніх джерел.
-
Обмеження. Законодавством, статутом чи угодами підприємства можуть бути встановлені певні обмеження на виплату дивідендів. Ці обмеження можуть застосовуватися, як правило, в таких випадках:
у разі заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу;
за наявності на момент виплати дивідендів підстав щодо порушення справи про банкрутство підприємства чи виникнення таких підстав у результаті виплати дивідендів;
власний капітал підприємства є меншим за обсяг його статутного та резервного капіталу;
повністю не сплачені поточні та накопичені дивіденди за привілейованими акціями;
відсутність відповідних фінансових джерел виплати дивідендів;
наявність договірних обмежень, наприклад з банком-кредитором.
-
Преференції найважливіших груп власників: більшість з них орієнтовані на споживання (дивіденди) чи заощадження (тезаврація та збільшення вартості підприємства).
-
Податкові наслідки застосування того чи іншого типу дивідендної політики: для власників та для самого підприємства.
Рівень процентних ставок на ринку капіталів, а також ставки дивідендів у конкурентів та в інших підприємств, які належать до тієї самої чи суміжних галузей виробництва.
4. Форми виплати дивідендів
Загалом дивіденди можуть виплачуватися в таких формах: грошова; негрошова; змішана форма; приховані дивіденди.
Стандартною формою виплати дивідендів є грошова. З прийняттям зборами власників рішення про нарахування дивідендів частина власного капіталу перетворюється на позичковий. Заборгованість підприємства його власникам, пов’язана з нарахуванням дивідендів, відображається за статтею «Поточні зобов’язання за розрахунками з учасниками». Виплачуючи дивіденди, підприємство погашає згаданий борг.
На практиці досить часто приймається рішення про виплату дивідендів у негрошовій формі: корпоративними правами, іншими фінансовими інструментами, товарами, знижками на товари тощо. Найпоширенішою негрошовою формою є виплата дивідендів у формі додаткових корпоративних прав, зокрема акцій.
Специфічною формою виплати дивідендів у негрошовій формі, до якої досить часто вдаються підприємства в економічно розвинутих країнах, є дивіденди у формі цінних паперів інших емітентів, які є в інвестиційному портфелі підприємства.
Характерною рисою дивідендної політики багатьох вітчизняних підприємств є те, що дивіденди досить часто виплачуються у товарній формі. Її використовують як підприємства, що виробляють товари народного споживання, так і ті, які ці товари отримують за бартерними схемами.
Змішана форма виплати дивідендів передбачає комбінацію різних форм виплати винагороди власникам: частково у вигляді грошових коштів, а частково іншими (негрошовими) засобами.
Приховані дивіденди. Керівництво підприємства може маніпулювати розміром чистого прибутку, який засвідчується в звітності і є джерелом виплати дивідендів та основою для прийняття рішення про це на зборах власників.