4.Цикл грошової конверсії (цгк)

ЦГК – це середня тривалість обороту одиниці грошових коштів в поточних активах п-ва, це модель обороту грошових коштів фірми.

Отже, для розрахунку ЦГК необхідно визначити 3 коефіцієнта:

1)період обороту запасів – час, що необхідний для перетворення товарно-матер цінностей в готову продукцію і продажу цієї продукції.

К1=(середня тривалість матер запасів/обсяг реалізації)*360

2)середній період погашення дебіторської заборгованості – час, що необхідний для погашення ДЗ, тобто для отримання платежу.

К2=(ДЗ/Р)*360

Р-обсяг РП

3) період відстрочки платежу – час між купівлею сировини, робочої сили та їх оплати.

К3=(кредит заборгованість/обсяг РП, грн)*360

Отже, ЦГК розраховується так:

ЦГК = К1+К2-К3

П-ва завжди прагнуть зменшити період обороту товарно-матер запасів і ДЗ, тобто зменшити тривалість ЦГК.

Підвищення ефективності управління ОА сприяє вивільненню фін ресурсів, залучених до оборотних фондів.

Сума вивільнених коштів = (П1-П0)*(виручка від реалізації/360)

П1 – період обороту поточного року

П0 - період обороту базового року.

ОПЕРАЦ цикл – це середня тривалість у днях повного обороту всіх оборотних коштів, впродовж якого оборотний кап-л проходить всі стадії кругообігу і ОА перебувають у ври запасах, ГП і у розрахунках з дебіторами.

Основною хар-кою операц циклу є його тривалість:

Тоц=Овз+Огп+Одз+Ог

Овз – трив-ть обороту вир запасів

О гп – запасів ГП

О дз – період оборотності ДЗ

О г – трив-ть обороту грош коштів.

Овз=((ВЗ поч+Вз кін)/2)*365/виручка від реал-ції

Складові ОЦ: вир цикл, фін цикл

Вир цикл п-ва – середня трив-ть у днях повного обороту задіяних у вир процеси ОА, починаючи від отримання вир запасів до відвантаження ГП на склад.

Т вц = О вз+О нв+О гп

Фін цикл – середня трив-ть у днях обороту коштів, інвестованих в ОА, починаючи від оплати рахунків за закуплені запаси сировини і матеріалів до надходження коштів за продану продукцію, за мінусом терміну погашення кредит забор-ті

Т фц = Т вц+ Одз-Окз

5.Менеджмент товарно-матеріальних запасів.

Гол ціль – визначити величину тов-мат запасів і підтримувати їх на такому рівні, який забезпечить якісне виконання замовлень клієнтів.

Запаси слід підтримувати на високому рівні, якщо вигода від цього перевищує вартість утримання додаткових замовлень.

При розробці оптимальної політики управління запасами враховують 4 показники:

1)рівень запасів, при якому повинне бути зроблене замовлення

2)мінімально допустимий рівень запасів

3)макс допустимий рівень запасів

4)оптимальна партія замовлення.

Найбільш економічний обсяг замовлення – кількість товару, матеріалів, палива чи зап частин, які при регулярному повторі замовлень забезпечує нормальну виробничу діял-ть п-ва і оптимізує витрати на організацію замовлень і зберігання запасів.

Розрахунок величини оптимальної партії замовлення:

НОЗ = корінь з (2*К*З/С)

К – необхідна к-ть товару

З – витрати на організацію одного замовлення

С – складські витрати, пов’язані із зберіганням запасів і складуванням.

Для оптимального управління запасами необхідно:

-оцінити загальну потребу в сировині, матеріалах на плановий рік,

-періодично уточнювати НОЗ та момент замовлення

-регулярно контролювати умови зберігання запасів (необхідні автоматизовані складські приміщення, щоб уникнути втрат)

-необхідно мати ефективну систему обліку.