- •Тема 5. Методи оцінки фін. Активів
- •1. Інвестиційне середовище та його елементи
- •2. Класифікація облігацій та види доходності облігацій
- •3. Визначення ціни облігації та фактори, що впливають на неї
- •4. Оцінка привілейованих акцій
- •5. Оцінка вартості звичайних акцій
- •1. Діяльність банків на фінансовому ринку
- •2. Особливості функціонування небанківських кредитних установ
- •3. Загальні принципи створення та діяльності недержавних пенсійних фондів
- •4. Загальна характеристика діяльності установ із страхування життя
- •Тема 6. Управління інвестиціями
- •1. Поняття інвестицій та клас-я їх видів
- •2. Інвестиційна діяльність та інвестиційна політика підприємства
- •3.2. Метод внутр. Ставки доходності
- •3.3. Метод середньої ставки доходності
- •3.4. Метод періоду окупності
- •2. Управління джерелами фінансування реальних інвестицій
- •1.Поняття оборотного капіталу, та його складові.
- •2.Методи інвестування в поточні активи.
- •3.Методи фін-ня ок.
- •4.Цикл грошової конверсії (цгк)
- •5.Менеджмент товарно-матеріальних запасів.
- •6.Управління дебіторською заборгованістю.
- •2. Види капіталу та їх хар-ка
- •3. Поняття вартості капіталу
- •4.1. Вартість власного капіталу
- •4.3. Вк від випуску звичайних акцій
- •4.4. Вк за рах. Нерозподіленого прибутку
- •4.5. Вк від залучення банк. Кредитів
- •4.6. Вк від випуску облігацій
- •4.7. Вартість товарного кредиту та планової кредиторської заборг-ті
- •Тема 9. Дивідендна політика
- •1. Зміст, значення та основні завдання дивідендної політики
- •2. Теорії в галузі дивідендної політики, їх характеристика
- •3. Фактори дивідендної політики
- •4. Форми виплати дивідендів
- •5. Інструменти дивідендної політики. Методи нарахування дивідендів.
- •6. Процедурні питання дивідендної політики. Оподаткування дивідендів.
- •7. Визначення ефективності дивідендної політики
- •8. Які переваги та недоліки має операція викупу власних акцій для акціонерів та підприємства?
- •9. Охарактеризуйте стан виплат вітчизняними підприємствами дивідендів.
- •Тема 8. Оптимізація структури капіталу
- •Структура капіталу: поняття, чинники впливу та порядок формування.
- •Критерії оптимізації структури капіталу.
- •Вибір джерела фінансування: власний капітал проти позикового.
- •4. Поняття фінансового левериджу.
- •Тема 10. Внутрішньофірмове фінансове прогнозування та планування
- •1. Необхідність планування фінансової діяльності підприємства та визначення потреби в зовнішньому фінансуванні.
- •2. Поняття бюджету та організаційні передумови його впровадження на підприємстві
- •3. Методи визначення потреби в зовнішньому фінансуванні.
- •3.2. Формульний метод.
4.7. Вартість товарного кредиту та планової кредиторської заборг-ті
Політика залучення товарного (комерційного) кредиту є частиною загальної політики залучення підприємством позикових засобів, що полягає в забезпеченні максимального задоволення потреби у фінансуванні формування його виробничих запасів і зниження загальної вартості залучення позикового капіталу.
Оптимізація умов залучення товарного кредиту.
Процес такої оптимізації передбачає розробку відповідних заходів щодо розширення сфери кредитних відносин із постійними господарськими партнерами з товарних операцій; з притягнення нових партнерів із можливостями широкого використання комерційного кредиту; із забезпечення збільшення середнього періоду використання комерційного кредиту; з вдосконалювання видів кредиту в розрізі господарських партнерів та інших.
4. Мінімізація вартості залучення товарного кредиту.
Механізм мінімізації вартості залучення товарного (комерційного) кредиту може бути розрахований за такою формулою:
Кс= min, де
ЦЗ – розмір цінової знижки при здійсненні платежу готівкою за продукцію, виражений десятковим дробом;
ПВ – період надання відстрочки платежу відповідно до умов товарного кредиту, в днях.
Вартість план.кред.заборг=0
5. Середньозважена вартість капіталу
Загальна вартість залученого підприємством капіталу визначається як середньозважена вартість фінансових ресурсів з окремих джерел:
де СЗВ — середньозважена вартість капіталу;
BKt — вартість капіталу, залученого за рахунок і-го джерела, %; 4t — частка і-го джерела у загальній сумі постійного капіталу. СВЗ=Кд*(1-Т)*Wd+Kp*Wp+Ks*Ws
характеризує середній рівень витрат для підтримки економічного потенціалу підприємства за наявної структури джерел коштів, вимог інвесторів і кредиторів та прийнятої дивідендної політики. Середньозважена вартість капіталу порівнюється з внутрішньою нормою прибутковості інвестиційного проекту. Для того щоб реалізація проекту була доцільною, середньозважена вартість капіталу не повинна перевищувати його внутрішню норму прибутковості.
Середньозважена вартість капіталу використовується для оцінки ціни вже задіяного підприємством капіталу. У випадку, коли необхідно обґрунтувати доцільність майбутнього нарощення капіталу, може визначатися гранична вартість капіталу за формулою середньозваженої (7.11). При цьому замість фактичного значення вартості капіталу з t-го джерела береться нова прогнозна ціна його залучення, а частка і-го джерела береться відповідно до цільової (бажаної для підприємства) структури.
Середньозважена вартість капіталу є одночасно мінімальною нормою прибутку, яку очікують інвестори від вкладення капіталу. Для визначення теперішньої вартості майбутніх грошових потоків від інвестиційного об'єкта ставку дисконту, як правило, встановлюють на рівні середньозваженої ціни капіталу. Основними елементами формування середньозваженої вартості капіталу є безризикова частина норми прибутку на інвестиційний капітал, премія за ризик та інфляційна премія.
В умовах інфляції необхідно одночасно включати інфляційну премію і в середньозважену вартість капіталу, і в множники нарощування. Для визначення реального інвестиційного доходу здійснюється інфляційна корекція грошових потоків.