- •Тема 5. Методи оцінки фін. Активів
- •1. Інвестиційне середовище та його елементи
- •2. Класифікація облігацій та види доходності облігацій
- •3. Визначення ціни облігації та фактори, що впливають на неї
- •4. Оцінка привілейованих акцій
- •5. Оцінка вартості звичайних акцій
- •1. Діяльність банків на фінансовому ринку
- •2. Особливості функціонування небанківських кредитних установ
- •3. Загальні принципи створення та діяльності недержавних пенсійних фондів
- •4. Загальна характеристика діяльності установ із страхування життя
- •Тема 6. Управління інвестиціями
- •1. Поняття інвестицій та клас-я їх видів
- •2. Інвестиційна діяльність та інвестиційна політика підприємства
- •3.2. Метод внутр. Ставки доходності
- •3.3. Метод середньої ставки доходності
- •3.4. Метод періоду окупності
- •2. Управління джерелами фінансування реальних інвестицій
- •1.Поняття оборотного капіталу, та його складові.
- •2.Методи інвестування в поточні активи.
- •3.Методи фін-ня ок.
- •4.Цикл грошової конверсії (цгк)
- •5.Менеджмент товарно-матеріальних запасів.
- •6.Управління дебіторською заборгованістю.
- •2. Види капіталу та їх хар-ка
- •3. Поняття вартості капіталу
- •4.1. Вартість власного капіталу
- •4.3. Вк від випуску звичайних акцій
- •4.4. Вк за рах. Нерозподіленого прибутку
- •4.5. Вк від залучення банк. Кредитів
- •4.6. Вк від випуску облігацій
- •4.7. Вартість товарного кредиту та планової кредиторської заборг-ті
- •Тема 9. Дивідендна політика
- •1. Зміст, значення та основні завдання дивідендної політики
- •2. Теорії в галузі дивідендної політики, їх характеристика
- •3. Фактори дивідендної політики
- •4. Форми виплати дивідендів
- •5. Інструменти дивідендної політики. Методи нарахування дивідендів.
- •6. Процедурні питання дивідендної політики. Оподаткування дивідендів.
- •7. Визначення ефективності дивідендної політики
- •8. Які переваги та недоліки має операція викупу власних акцій для акціонерів та підприємства?
- •9. Охарактеризуйте стан виплат вітчизняними підприємствами дивідендів.
- •Тема 8. Оптимізація структури капіталу
- •Структура капіталу: поняття, чинники впливу та порядок формування.
- •Критерії оптимізації структури капіталу.
- •Вибір джерела фінансування: власний капітал проти позикового.
- •4. Поняття фінансового левериджу.
- •Тема 10. Внутрішньофірмове фінансове прогнозування та планування
- •1. Необхідність планування фінансової діяльності підприємства та визначення потреби в зовнішньому фінансуванні.
- •2. Поняття бюджету та організаційні передумови його впровадження на підприємстві
- •3. Методи визначення потреби в зовнішньому фінансуванні.
- •3.2. Формульний метод.
4. Поняття фінансового левериджу.
Одне із головних завдань діяльності п-ва – максимізація рівня рентабельності власного капіталу за заданим рівнем фін ризику. Основний механізм реалізації цього завдання є “фінансовий леверидж ”, який характеризує використання запозичених засобів, які впливають на зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу. Тобто, фін леверидж – це об’єктивний фактор, який виникає із появою позичених засобів у обсязі капіталу, що використовує п-во, і дозволяє п-ву отримати додатковий прибуток на власний капітал.
Показник, який відображає рівень отримання додаткового прибутку на власний капітал за рахунок різної частини використання позикових засобів, називається ефектом фінансового левериджу і розраховується за формулою:
ЕФЛ = (1-Спп)*(КВРа-ПК)*ЗК/ВК,
де ЕФЛ – ефект фін левериджу, який полягає у прирості коефіцієнта рентабельності власного капіталу, %;
Сnn – ставка податку на прибуток, що виражена десятковим дробом;
КВРа – коефіцієнт валової рентабельності активів (відношення валового прибутку до середньої вартості активів), %;
ПК – середній розмір процентів за кредит, що сплачує підприємство за використання позикового капіталу, % ;
ЗК – середня сума позиченого капіталу, що використовується підприємством;
ВК – середня сума власного капіталу підприємства.
У наведеній формулі можна виділити три основні складові:
-
Податковий коректор фінансового левериджу (1–Сnn), що показує, якою мірою проявляється ефект фін левериджу у зв’язку з різним рівнем оподаткування прибутку.
Податковий коректор фінансового левериджу практично не залежить від діял-ті п-ва, оскільки ставка податку на прибуток установлюється законодавством.
-
Диференціал фінансового левериджу (КВРа – ПК), що характеризує різницю між коефіцієнтом валової рентабельності активів і середнім розміром процента за кредит.
Диференціал фінансового левериджу є головною умовою, що формує позитивний ефект фінансового левериджу. Ефект виявляється тільки в тому випадку, коли рівень валового прибутку, що створюється активами підприємства, перевищує середній розмір процента за кредит, який використовує п-во (включаючи не тільки його пряму ставку, але й інші витрати, що пов’язані із його залученням, страхуванням, обслуговуванням), тобто якщо диференціал фін левериджу є позитивною величиною. Чим більше позитивне значення диференціала фін левериджу, тим кращий буде його ефект.
3. Коефіцієнт фінансового левериджу (ЗК/ВК), що характеризує суму позиченого капіталу, який використовує п-во, із розрахунку на одиницю власного капіталу.
Виділення цих складових дозволяє цілеспрямовано керувати ефектом фінансового левериджу у процесі фін діял-ті п-ва.
Коефіцієнт фін левериджу – це важіль, що вказує на позитивний або негативний ефект, який отримується за рахунок відповідного значення його диференціалу. При позитивному значенні диференціала приріст коефіцієнта фін левериджу буде позитивно впливати на підвищення приросту коефіцієнта рентабельності власного капіталу і, навпаки, при негативному значенні диференціалу приріст коефіцієнта фін левериджу збільшить темп зниження коефіцієнта рентабельності ВК.
Знання механізму впливу фін левериджу на рівень прибутковості ВК і рівень фін ризику дозволяє цілеспрямовано управляти вартістю і структурою капіталу п-ва.