1.Поняття оборотного капіталу, та його складові.

Оборотний кап-л – це частина кап-лу п-ва, що авансується в оборотні активи для операційної діял-ті і повертається підп-ву після завершення кожного вир. циклу, або складається в короткострокові фін. активи.Оборотні активи – це сукупність майнових цінностей п-ва, що обслуговують поточну операційну діял-ть повністю та повністю споживаються протягом одного операц. циклу.

Операц. цикл (для розничної торгівлі):

Г – запаси – НЗВ – ГП - Г’

Для промисловості:

Г – запаси – НЗВ – ГП - дебіт. Заборгованість - Г’

Класифікація ОА:

1.за характером фінансування: власні, чисті.

2.За характером участі в операц. процесі: ОА, що обслуговують вир. процес; ОА, що обслуговують фін цикл п-ва.

3.За хар-ром і періодом функ-ня: постійна і змінна частина ОА.

4.За видами ОА: запаси сировини, матеріалів, НЗВ; запаси готової продукції; дебіторська заборгованість; грошові кошти та їх еквіваленти; інші ОА.

Чисті ОА - це частка ОА, що профінансована за рахунок довгострокових джерел.

ЧО(К)А=ОА-ПЗ

ПЗ - поточні зобов’язання

Власні ОА - це частка ОА, що профінансована за рахунок власного кап-лу.

ВО(К)А=ОА-ПЗ-ДЗ

ДЗ – довгостр зобов’язання

Оскільки вир-во характеризується циклічністю, то рівень ОА коливається від мін до макс. Різницю між макс і мін ОА наз сезонною або змінною складовою ОА.

2.Методи інвестування в поточні активи.

Особливістю інв-ня в ОА є необхідність забезпечення безперервного операц циклу п-ва, тобто одночасного вкладання ОА на всіх його стадіях.

У практиці фін мен існує 3 осн підходи до інв-ня в ОА.

1)консервативна політика хар-ся:

- формуванням ОА у вигляді значного обсягу резервних запасів сировини, матеріалів, готової продукції.

- триманням відносно високої суми коштів, які страхує п-во від будь-яких проявів неплатоспроможності.

- проведення лояльної політики щодо покупців ГП, яка призводить до форм-ня значної суми деб заборгованості.

В цій політиці форм-ня ОА, притаманний найменший ризик порушення безперервності вир процесу і платоспроможності п-ва, але й найнижчий рівень рентабельності ОА.

2)агресивна політика хар-ся:

- створенням на п-ві лише мін обсягу запасів сировини, матеріалів, ГП

- триманням коштів лише в мін обсягах.

- проведенням найбільш жорсткої кредитної політики щодо покупців ГП з метою забезпечення мінімізації ДЗ.

Даний тип політики в умовах стабільної діял-ті п-ва забезпечує найвищий рівень рентабельності ОА, проте він буде супроводжуватись найвищим операц ризиком неплатоспроможності п-ва у разі будь-яких коливань ринкової кон’юнктури.

3)поміркована політика хар-ся: середнім значенням показників між їхніми рівнями, що притаманні консервативній та агресивній політиці.

3.Методи фін-ня ок.

Є наступні стратегії фін-ня ОА:

1) ідеальна означає рівність ОА з поточними зобов’язаннями (ОА=ПЗ). За цією політикою передбачається, що довгострокові джерела фін-ня встановлюються на рівні необоротних активів.

2)агресивна – базується на принципі відповідності, згідно з яким обсяг як постійної, так і тимчасової потреби в них забезпечується за рахунок лише короткострокового позикового кап-лу.

3)консервативна політика: за рахунок власного капіталу та довгості фін позик має повністю фінансуватись постійна частина ОА і повна частина змінних ОА, яка має задовольняти сезонну потребу в них.

Коли сезонної потреби в нарощуванні обсягів ОА немає, вільний кап-л може бути використаний для здійснення короткостр фін вкладень.

4)поміркована політика: принцип здійснення – забезпечення фін-ня постійної потреби в ОА за рахунок власного та довгостр позикового кап-лу, а тимчасової потреби в них виключно за рахунок короткостр позикового кап-лу.

При даній політиці в окремі періоди госп діял-ті п-во може мати надмірні поточні активи, що негативно позначається на розмірі його прибутку.

Утім це надає можливості підтримувати ліквідність балансу п-ва на відновному рівні.