4. Ключові рішення та дилеми фінансового менеджменту.

Важливі рішення, приймаємі в області фінансового менеджменту, відносяться до питань інвестування і вибору джерел фінансування інвестицій.

Інвестиційні рішення стосуються наступних напрямків:

• оптимізація структури активів, визначення потреб в їх заміні або ліквідації;

• розробка інвестиційної політики, методів та засобів її реалізації; визначення потреб у фінансових коштах;

• планування інвестицій підприємства в цілому;

• розглянення та затвердження інвестиційних проектів, розробляємих у виробничих підрозділах;

• управління портфелем цінних паперів.

Інвестиційні рішення передбачають виділення у фінансовому менеджменті двох видів фінансового управління – короткострокового та довгострокового.

Короткострокові інвестиційні рішення направлені на визначення структури капіталу фірми на поточний період. Ця структура знаходить відображення у балансі фірми.

Довгострокові інвестиційні рішення (стратегічні рішення) направлені на забезпечення успішного функціонування фірми в майбутньому.

Рішення з вибору джерел фінансування приймаються з розробки та реалізації політики оптимального поєднання власних і позичених коштів для забезпечення найбільш ефективного функціонування фірми; розробки та реалізації політики залучення капіталу на більш вигідних умовах; вибору дивідендної політики тощо.

Прийняття рішень здійснюється в результаті аналізу альтернативних варіантів, враховуючих компроміс між вимогами збільшення прибутку та зберігання ліквідності, фін. стійкості фірми, тобто он решает дилеммы

Первая дилемма—між дохідністю та ліквідністю.

Ліквідність – це здатність фірми розрахуватися по своїм боргам – це ознака здорового фін. стану фірми. Вона забезпечується наявністю грошей на рахунках (це для к/с боргів, кредитів), а для д/с зявляється поняття платоспроможності. Гроші є на рахунках, вони лежать, не працюють, не приносять прибутку.

В той же час збільшення прибутку викликає ріст дивідендів, і відповідно, зростає попит на акції. Але отримання великих доходів (прибутку) повязано звичайно з ризикованим бізнесом і чим вище доход, тим з більшим ризиком він повязаний. Ці два аспекта д-сті фін. менеджера прямо протилежно впливають на ціну акцій (головна мета менеджера – ріст ціни акцій (рост добробуту акціонерів!). в чому тут справа?!

Збільшення ризикованості доходів веде до зниження попиту на акції фірми. Що призводить до зниження її ціни. Починається скидання (активний продаж) цих акцій власниками, що веде до ускладнення фін. стану фірми. Це перша дилема, перед якою постійно стоїть менеджер фірми: необхідність вибору між високим прибутком фірми та високим ризиком або низький ризик, але й низький прибуток, але зторовий фін.стан фірми. Те ж саме: використання низькоякісних матеріалів і роб.сили низької кваліфікації.

Таким чином, вторая дилемма(між ризиком і доходом) - менеджер повинен вкладати грші з розумом та з найменшим ризиком, в той же час він повинен вміти ризикувати, інакше він (і його фірми) може упустити вигідний шанс.

Вміння ризикувати – це необхідна професійна якість менеджера

Третья дилемма (між менеджерами та кредиторами, між акціонерами та кред-ми) – как удовлетворить требования кред-ров и акционеров ( и тем и другим платим из чисто прибыли)

Фін. менеджер виступає у ролі (не юридично) довіреної реально особи фірми (компанії). І тут важливо не лише вміння знайти правильне рішення і швидко діяти, але й те як відносяться інвестори до цієї фірми, чи дадуть кредити і під які відсотки. І тут знов менеджер опиняється між двома вогнями, виникає друга дилема: необхідність задовільнити вимоги обох сторін – кредиторів і акціонерів. Ось тут і проявляється талант та знання гарного фін-го менеджера. Його праця повинна бути оплаченою відповідним чином, доцільно запропонувати йому акції своєї фірми і він зробить все, що ціни на акції фірми були найвищими.