Тема 7. Боротьба за відродження державності України

(1917–1920 рр.)

Розпочинаючи вивчення цієї теми, слід зосередити увагу на вивченні історіографії проблеми. У першу чергу необхідно ознайоми­тися з працями безпосередніх учасників революційних подій, а це перш за все М.Грушевський, В.Винниченко, Д.Дорошенко. Їх роботи хоч і мають певною мірою суб’єктивний характер, але передають безпосередні враження від історичних подій, в яких вони брали участь.

Щодо оцінки першого етапу революції, тобто діяльності Центральної Ради, радимо ознайомитись із працею В.Верстюка "Українська Центральна Рада" (К., 1997 р.) та двотомним виданням Інституту історії України НАН України "Українська Центральна Рада. Документи і матеріали" (К., 1996–1997 рр.).

Аналіз радянської та проблеми сучасної історіографії розкрито в праці В.Солдатенка "Українська революція. Історіографія проблеми" (К., 1998 р.) та "Українська революція" (К., 2000 р.).

Національно-політичні сили української революції слід вивчати за ІІ-м розділом праці В.Верстюка «Українська Центральна Рада», та І-м томом праці Д.Дорошенка. "Історія України. 1917–1923". (Ужгород, 1932 р.).

Розкриття першого питання теми слід розпочати з І-го розділу праці В.Верстюка та статті В.Кульчицького "Центральна Рада. Утворення УНР". (УІЖ, 1992, № 5,6, а також праці О.Рубльова та О.Реєнта «Українські визвольні змагання 1917-1921рр.».

Військове протиборство після жовтневого більшовицького перево-роту, проблеми Брестського миру та Гетьманату ви зможете висвітлити, ознайомившись із працею О.Романчука "Ультиматум" (К., 1990) та монографією П.Притуляка «Україна і Брестський мир: від підписання до виконання» (К.,2004 р.)..

Тема 8. Україна в умовах становлення комуністичного режиму

Проблеми утвердження в Україні комуністичного режиму подані на сторінках 460-472 третього розділу частини 4-ї підручника В.Литвина.

Вивчення цієї теми, однієї із найскладніших з курсу історії України, радимо розпочинати з ознайомлення з виданнями: "Національні процеси в Україні: Історія і сучасність (Документи і матеріали: У 2-х ч." (К., 1997), "Репресивно-каральна система в Україні 1917–1933: У 2-х кн." (К., 1994), "Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів" (К., 1990).

Методологічні підходи до вивчення міжвоєнного періоду розкриті у працях С.Кульчицького "УСРР в добу нової економічної політики. 1921–1928 рр." (К., 1995) та "Ціна великого перелому" (К., 1991), В.Гринчуцького "Промислові трести Укра­ї­ни в 20-х рр." (К., 1997), Ю.Шаповала "Україна 20–50-х рр." (К., 1993), В.Даниленка, Г.Касьянова, С.Кульчицького "Сталінізм на Україні: 20–30 рр." (К., 1991).

Розкриваючи становище України в системі міждержавних відносин, зверніть увагу на два періоди існування української дипломатії до 1924 року, причини її згортання після утворення Союзу РСР. Далі слід розглянути форми і методи ЦК ВКП(б) щодо обмеження української державності у формі військово-економічного союзу, союзної федерації та утворення Союзу РСР. Зверніть увагу на опозицію серед українських державних діячів щодо автономізації України.

Вивчення нової економічної політики варто розпочати з характеристики непу, її суті і змісту, причин згортання, що подані у працях С.Кульчицького та О.Пиріг.

Далі слід зрозуміти причини індустріалізації та колективізації країни та зміни економічного курсу після листопадового пленуму ЦК РКП (б) 1929 року, що найшло відображення у 2-му розділі праці С.Кульчицького «Україна між двома війнами (1929-1939)».

Слід усвідомити суперечливий характер економічного розвитку країни у роки перших п’ятирічок.

Питання політичних репресій широко висвітлені у праці С.Білоконя»Масовий терор як засіб державного управління в СРСР. (К.,1999.)

На завершення необхідно дати визначення тоталітаризму, зрозуміти процес становлення тоталітарної системи в Радянському Союзі та Україні, що розкрито у працях Ю.Шаповала.