- •14. Життєвий і творчий шлях п. Куліша
- •39. Зображення життя і побуту в повісті „маруся”
- •3. Думи, історичні пісні
- •33. Творчість кропівницького
- •27. Драматургія тобілевича (к.-карого)
- •35. Порівняльна хар-ка „енеїди” вергілія та котляревького
- •21. Загальний аналіз поеми і.П. Котляревського „енеїда”
- •19. „Маруся” – перша українська повість
- •23. Творча діяльність старицького
- •41. Полковник і священик шрам – ідеал українця
- •7. Народний побут. „енеїда” – енциклопедія українознавства
- •47. Показ козацького лицарства і любові до україни в романі „чорна рада”
- •31. Головні герої роману „чорна рада”
- •45. „Чорна рада” – перший історичний роман нової укр. Літ-ри
- •26. Образ головного героя у поемі „енеїда”
- •6. Художній світ василя стефаника
- •12. Образ жінки-матері у творчості швченка
- •16. Драч. „чорнобильська мадонна”
- •28. Філософські погляди сковороди
- •18. Творчість гулака-артемовського
- •38. Життєвий і творчій шлях франка
- •42. Іван вишенський
- •60. Життєвий і творчий шлях карпенко-карого
- •13. Фольклор. Етнографія. Обрядова пісенна творчість
- •57. Кобилянська. „земля”
- •25. Давньоукраїнська література. 11-12 ст.
- •10. Козацькі літописи
- •59. Пісні літературного походження
- •15. Література рідного краю
- •50.Література рідного краю
- •22, Зародження театру
- •40. Література 16-18 ст.
- •36. Давня українська література (14-18 ст.) 14-15ст.
- •51. Слово про похід ігорів
- •56. „Маруся чупай” ліни костенко
- •29. Творчість сучасних поетів та письменників
- •65. Загальна хар-ка давної літ.
- •53. Корифеї укр. Драматургії та театру
- •8. Славетні актори укр. Театру
- •4. Творчий зв`язок діячів рос. Та укр. Сцени
- •32. Спілка письменників криму
- •2. Віршована література
- •24. Народна драма
- •30. Проза. Прозаїки 70-90 р 19 ст.
- •44. Драматургія л. Українки
- •49. Становлення нової укр. Літ-ри
- •52. Гумор і сатира кв-осн.
- •63. Народні перекази та легенди
- •64. Творчість письменників емігрантів
- •9. „Чорна рада” – перший історичний роман нової укр. Літ-ри
- •58. Образ головного героя у поемі „енеїда”
- •11. Народний побут. „енеїда” – енциклопедія українознавства
- •1. Зародження театру
- •62. Думи, історичні пісні
- •48. Давня українська література (14-18 ст.) 14-15ст.
- •28. Філософські погляди г.Сковороди.
- •55.Іван вишенський
- •34.Творчість сучасних поетів та письменників
- •43.Корифеї укр. Драматургії та театру
- •61.Творчість сучасних поетів та письменників
- •20. Балади
- •37. Драматургія 70-90 рр.
- •17. Пісні літературного походження
- •66. Корифеї укр. Сцени.
- •54 Усна народна поетична творчість
- •5 Усна народна поетична творчість
- •46.Вклад укр. Літ-ри у світову
43.Корифеї укр. Драматургії та театру
З ім'ям М. Кропивницького пов'язані створення українського професіонального театру й наступний етап розвитку реалістичної драматургії.
Марко Лукич Кропивницький народився 7 травня 1840р. в с. Бежбайраки на Херсонщині. Під враженням однієї з перекладних мелодрам, побачених у київському театрі, він пише п'єсу "Микита Старостенко". То був твір недосвідченого автора (згодом він сам критично оцінив цю спробу). Тепер вона відома у варіанті, який зазнав численних ґрунтовних авторських доробок. У 1871р. Кропивницький перейшов у професіональні актори, погодившись працювати у трупі графів Моркових (Одеса). Протягом десяти років роботи в російських театральних трупах він набув величезного сценічного досвіду, глибоко вивчив специфіку й закони театрального мистецтва, виробив свої творчі принципи, розуміння місця театру в житті суспільства. У 1882р. він організовує свою трупу, яка приблизно через рік зливається з трупою М. Старицького, де Кропивницький стає провідним режисером. Починається нова епоха в історії українського професійного театру, на сцені якого виступали, визначаючи його творче обличчя, М. Заньковецька, М. Садовський, а дещо пізніше - М. Садовська-Барілотті, Г. Затиркевич-Карпинська, П. Саксаганський, І. Карпенко-Карий. Михайло Петрович Старицький народився 14 грудня 1840 року в селі Кліщинцях, Золотоніського повіту, на Полтавщині, в небагатій дворянській сім'ї. На початку сімдесятих років М. Старицький разом з
М. Лисенком влаштовує кілька літературних вечорів, а потім організовує український аматорський драматичний гурток, вистави якого з великим успіхом ідуть спершу на домашній сцені, а згодом у київському міському театру. Для цього гуртка Старицький написав оперети “Чорноморці” та “Різдвяна ніч”, яка пізніше була поширена і перероблена на оперу, а також оригінальний водевіль “Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка”. З літа 1883 року на чолі першої української трупи став М. Старицький, який вклав в організацію української театральної справи великі кошти. Карпенко-Карий створив найзвичніші художні цінності в українській драматургії ХІХ – початку ХХ ст. Народився Іван Карпович Тобілевич 29 вересня 1845 р. в селі Арсенівка поблизу Єлисаветграда. Карпенко-Карий написав такі п’єси, як “Розумний і дурень” у 1885 р., “Наймичка” в 1885 р., “Сто тисяч” 1890 р., “Хазяїн” 1900 р. – цим п’єсам притаманне не просто збільшення економічних масштабів їх діяльності, і здирства, вона ще яскравіше виявляє людську дрібність, а то й нікчемність, духовну порожнечу. Заньковецька Марія видатна драматична акторка і громадська діячка родом з Чернігівщини, з поміщицької родини, вчи-лася в чернігівському пансіоні Осовської і в консерваторії в Гельсінкі. На сцені з 1882 в трупі Кропивницького (дебютувала в Єлисаветграді в ролі На-талки – Полтавки), 1883 в трупі М. Старицького, потім М. Садовського і П. Сакса ганського, 1886 знову у Кропивницького в Петербурзі і Москві (1887).