- •14. Життєвий і творчий шлях п. Куліша
- •39. Зображення життя і побуту в повісті „маруся”
- •3. Думи, історичні пісні
- •33. Творчість кропівницького
- •27. Драматургія тобілевича (к.-карого)
- •35. Порівняльна хар-ка „енеїди” вергілія та котляревького
- •21. Загальний аналіз поеми і.П. Котляревського „енеїда”
- •19. „Маруся” – перша українська повість
- •23. Творча діяльність старицького
- •41. Полковник і священик шрам – ідеал українця
- •7. Народний побут. „енеїда” – енциклопедія українознавства
- •47. Показ козацького лицарства і любові до україни в романі „чорна рада”
- •31. Головні герої роману „чорна рада”
- •45. „Чорна рада” – перший історичний роман нової укр. Літ-ри
- •26. Образ головного героя у поемі „енеїда”
- •6. Художній світ василя стефаника
- •12. Образ жінки-матері у творчості швченка
- •16. Драч. „чорнобильська мадонна”
- •28. Філософські погляди сковороди
- •18. Творчість гулака-артемовського
- •38. Життєвий і творчій шлях франка
- •42. Іван вишенський
- •60. Життєвий і творчий шлях карпенко-карого
- •13. Фольклор. Етнографія. Обрядова пісенна творчість
- •57. Кобилянська. „земля”
- •25. Давньоукраїнська література. 11-12 ст.
- •10. Козацькі літописи
- •59. Пісні літературного походження
- •15. Література рідного краю
- •50.Література рідного краю
- •22, Зародження театру
- •40. Література 16-18 ст.
- •36. Давня українська література (14-18 ст.) 14-15ст.
- •51. Слово про похід ігорів
- •56. „Маруся чупай” ліни костенко
- •29. Творчість сучасних поетів та письменників
- •65. Загальна хар-ка давної літ.
- •53. Корифеї укр. Драматургії та театру
- •8. Славетні актори укр. Театру
- •4. Творчий зв`язок діячів рос. Та укр. Сцени
- •32. Спілка письменників криму
- •2. Віршована література
- •24. Народна драма
- •30. Проза. Прозаїки 70-90 р 19 ст.
- •44. Драматургія л. Українки
- •49. Становлення нової укр. Літ-ри
- •52. Гумор і сатира кв-осн.
- •63. Народні перекази та легенди
- •64. Творчість письменників емігрантів
- •9. „Чорна рада” – перший історичний роман нової укр. Літ-ри
- •58. Образ головного героя у поемі „енеїда”
- •11. Народний побут. „енеїда” – енциклопедія українознавства
- •1. Зародження театру
- •62. Думи, історичні пісні
- •48. Давня українська література (14-18 ст.) 14-15ст.
- •28. Філософські погляди г.Сковороди.
- •55.Іван вишенський
- •34.Творчість сучасних поетів та письменників
- •43.Корифеї укр. Драматургії та театру
- •61.Творчість сучасних поетів та письменників
- •20. Балади
- •37. Драматургія 70-90 рр.
- •17. Пісні літературного походження
- •66. Корифеї укр. Сцени.
- •54 Усна народна поетична творчість
- •5 Усна народна поетична творчість
- •46.Вклад укр. Літ-ри у світову
56. „Маруся чупай” ліни костенко
Поезія Ліни Костенко застерігає нас від втрати своєї історичної пам’яті. Особливо виразно ця думка звучить у її романі у віршах “Маруся Чурай”. Образ Марусі зливається з образом України, що сигналізує через століття: пам’ятайте нащадки, свою славну історію, і лише тим будете сильні і знані у світі. Художній твір вважається історичним передовсім тоді, коли автор правильно й всеохоплююче відображає історичну епоху. Ліна Костенко це зробила неперевершено. Та навіть принцип умовності, за яким на початку роману сама поетеса визнає перевагу художнього домислу над фактами не тільки не знижує читацьку цікавість, а ще більше її посилює, змушуючи читати художній текст прискіпливіше. "Маруся Чурай" - це справжнiй iсторичний роман з легендарною героїнею, з трагiчним i водночас пiднесено-величним вiдчуттям iсторичної доби, iм'я якiй Хмельниччина, доби змагань, духовної звитяги всього народу. Герої роману «Маруся Чурай» (1979) живуть і діють у відблиску всеохоплюючого образу – історичної України, яка піднялась на священну війну за свої права, державність і незалежність. Полтава, де відбуваються основні події роману, – складова частина України. Міське козацтво, запорожці – палкі патріоти, які захищають свій край від ворожих навал і готові померти за Україну славною козацькою смертю. У них багато спільних рис: відданість козацькій присязі, побратимству, відчайдушна хороб-рість, духовне благородство, але кожний з них – це яскрава індивідуалізована постать. В образі головної героїні художньо вмотивована одна із найкращих національних рис характеру українців – вірність даному слову, вірність у коханні.
29. Творчість сучасних поетів та письменників
Серед сучасних письменників та поетів хочеться виділити таких, як Микола Вінграновський (збірка «Атомні прелюди»,1962), Анатолій Дімаров («Гості з Волині»), Анатолій Довидов («Ширшає виднокруг», 1967р.), Всеволод Нестайко («Це було в Києві», 1957), Руденко Микола (—“Син Сонця—Фастон”, “Формула Сонця”). Хочу зупинитися на А. Дімарові. Анатолій Андрійович Дімаров народився 5.05.1922 р. у Миргороді на Полтавщині в учительській сім'ї. Після закінчення середньої школи був мобілізований до армії. Увесь цей життєвий досвід пізніше відбився в його творах. У 1949р. він видав першу збірку оповідань «Гості з Волині». А. Дімаров є автором нарису «Дві Марії» (1951), збірки оповідань та новел «На волинській землі» (1951), «Волинські легенди» (1956), «Через місточок» (1957), повісті «Син капітана» (1958), збірки повістей та оповідань «Жінка з дитиною» (1959), романів «Його сім’я» (1956), «Ідол» (1961), «І будуть люди» (1964). Творчий доробок письменника складає кілька десятків томів. Важливіші з них: «Зінське щеня» (1969), «Містечкові історії» (1983), «На коні і під конем» (1978), «Вершини» (1986). У 1981 р. роман у двох книгах «Біль і гнів» був відзначений Державною премією ім. Т: Шевченка. Письменник, переконує, що війну перемогло саме народне життя. «Болем і гнівом» А. Дімаров стверджує це пристрасно, доконано. Найулюбленішим жанром письменника в роки творчої зрілості стали «історії» — сільські, містечкові, міські. Започатковані вони були збіркою «Зінське щеня» (1969). Головні мотиви творчості Анатолія Дімарова, це — людина у всьому розмаїтті п відносин з оточуючим світом. Навіть за загальним пафосом повісті, що увійшли до «Міських історій», фіксують різні зрізи дійсності: комічні («Роман», «Білі троянди, червоні троянди...»), трагічні («Лунохід і Квазімодо», «Дітям до шістнадцяти», «Симон-різник», «Попіл Клааса»), фантастично-умовні («Крила»). Отже, твори Анатолія Дімарова — багатогранні, різнопланові й, безперечно, не можуть не привернути уваги читача.