Аналіз співвідношення продуктивності праці

I середньої заробітної плати

Показники	Факт базового року	Факт звітного року	Абсолютне вiдхиленя	Темпи росту, %
Середньорічна заробітна плата промислово-виробничого персоналу, грн.	4441	4790	349	107,8
Продуктивність праці промислово-виробничого персоналу, грн./чол.	32940	33570	630	101,9

Продуктивність праці за період, що розглядається, зросла на 1,9%, в той час як темп приросту заробітної плати становить 7,8 %, що підтверджує наведені вище висновки про неефективність використання фонду оплати праці на підприємстві.

В умовах інфляції при аналізі індексу реальної середньої заробітної плати необхідно враховувати індекс інфляції (Iі) за період, що аналізується.

, (13.25)

де Ізпр –– індекс росту реальної заробітної плати;

Іі –– індекс інфляції;

СЗ1, СЗ0 –– середня заробітна плата працівників за звітний і базовий періоди.

Наприклад, якщо за період, що розглядається, індекс інфляції становить 102%, тоді темп росту реальної заробітної плати буде дорівнювати:

,

що означає, що реальна заробітна плата знизилась на 0,1 %.

Після загального аналізу використання фонду оплати праці по підприємству подібний аналіз здійснюється за його структурними підрозділами. Особливу увагу треба приділити порівняльному аналізу середньої заробітної плати працюючих, в тому числі і за категоріями в розрізі структурних підрозділів підприємства.

Для оцінки ефективності використання засобів на оплату праці застосовуються також такі показники, як обсяг товарної продукції в діючих цінах, сума прибутку на 1 грн. заробітної плати й ін. У процесі аналізу варто вивчити динаміку цих показників (табл. 13.10).

Таблиця 13.10

Аналіз показників використання фонду оплати праці

Показники	Факт базового року	Факт звітного року	Абсолютне вiдхилення	Темпи росту, %
1. Сума чистого прибутку на 1 грн. зарплати, грн.	0,52	0,51	-0,01	98,1
2. Виробництво товарної продукції на 1 грн. зарплати, грн.	5,64	5,40	-0,24	95,7

Наведені данi також свідчать про зниження ефективності використання фонду оплати праці.

13.7. Аналіз соціального розвитку підприємства

Задачами аналізу соціального розвитку підприємства є:

оцінка рівня виконання плану соціального розвитку і соціальної захищеності;

оцінка забезпеченості виконання плану фінансовими ресурсами;

вивчення динаміки показників соціального розвитку і соціальної захищеності;

виявлення і розробка заходів реалізації резервів підвищення соціальної захищеності і соціального розвитку.

Показники соціального розвитку вивчаються за наступними основними групами:

соціально-кваліфікаційна структура персоналу;

підвищення кваліфікації і загальноосвітнього рівня працюючих;

удосконалення умов праці і посилення охорони здоров'я працюючих;

поліпшення соціально-культурних і житлово-побутових умов.

Аналіз соціально-кваліфікаційної структури здійснюється з використанням показників:

загальної чисельності працівників, у тому числі за категоріями працюючих;

з загальної чисельності чоловіків і жінок;

робітників, зайнятих кваліфікованою і некваліфікованою працею;

середнього кваліфікаційного розряду робітників.

Рівень загальноосвітньої підготовки і підвищення кваліфікації характеризують показники, що відображають чисельність працюючих на підприємстві з вищою, середньоспеціальною, середньою освітою та їх питому вагу в загальній чисельності відповідної категорії працюючих; кількість працівників, що навчаються, здійснюють підвищення квалі-фікації та перепідготовку як на підприємстві, так і в різних закладах освіти, а також чисельність працівників, що приймають участь у раціона-лізаторстві.

Аналіз умов праці здійснюється за кожним цехом, ділянкою, робочим місцем. Це дає змогу виявити ділянки з несприятливими умовами праці. Умови праці характеризуються такими показниками:

забезпеченість працівників санітарно-побутовими приміщеннями;

рівень санітарно-гігієнічних умов праці: рівень освітлення, температурних умов, запиленості, загазованості, шуму, вібрації і т. ін.;

рівень частоти травматизму в розрахунку на 100 працюючих;

процент працівників, що мають професійні захворювання;

кількість випадків захворювання на 100 працюючих;

число днів тимчасової непрацездатності на 100 працюючих.

Умови праці вивчаються з точки зору відповідності діючим нормативам.

Для оцінки заходів з укріплення здоров’я працівників визначається кількість путівок в санаторії, профілакторії, дома відпочинку і процент працюючих, що отримали путівки.

Соціально-психологічну атмосферу оцінюють з урахуванням симпатій і антипатій, тісноти контактів, активного ядра і т. ін. За результатами аналізу визначають мотиваційну поведінку окремих працівників для реалізації цілей підприємства. Велику роль у цьому відіграє встановлення нормативних взаємовідносин між керівниками і підлеглими, дотримання етичних норм поведінки.

Соціально-культурні і житлово-побутові умови працюючих і членів їх сімей характеризуються:

часткою працівників, забезпечених житлом за діючими нормами;

кількістю посадочних місць у столовій в розрахунку на 100 працівників;

забезпеченістю дітей працюючих дитячими садками, оздоровчими таборами.

Для узагальненої характеристики рівня соціального розвитку колективу може використовуватися інтегральний показник, що розрахо-вується як середня арифметична на основі поодиноких показників.

Усі наведені показники розглядаються в динаміці. Доцільне їх порівняння з показниками інших підприємств.

Аналіз виконання усіх позицій плану соціального розвитку необхідно проводити з одночасним аналізом фінансування заходів плану соціального розвитку і окремих його напрямків.