- •Тема 1. Об’єкт, предмет і завдання курсу
- •Загальна характеристика, предмет і метод курсу
- •Взаємозв’язок курсу “Економіка праці і соціально-трудові відносини” з іншими дисциплінами
- •Тема 2. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства
- •2.1. Загальна характеристика трудових ресурсів
- •2.2. Види зайнятості та баланси трудових ресурсів
- •2.3. Структура та показники оцінки трудових ресурсів
- •2.4. Відтворення трудових ресурсів, його характеристики
- •2.5. Управління трудовими ресурсами як система
- •2.6. Персонал підприємства як об’єкт управління
- •2.7. Трудовий потенціал суспільства як економічна категорія
- •2.8. Трудоресурсна ситуація в Україні та її регіональні особливості
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Праця як основа життєдіяльності та провідний чинник виробництва
- •3.1. Поняття і сутність категорії “праця”
- •3.2. Соціально-економічна роль праці в історичному розвитку
- •3.3. Зміст і характер праці
- •3.4. Мотиви і стимули до праці
- •Контрольні запитання
- •Тема 4. Соціально-трудові відносини як система
- •Історія формування, поняття та зміст соціально-трудових відносин
- •Система соціально-трудових відносин
- •Сфери соціально-трудових відносин
- •Державна політика у сфері соціально-трудових відносин
- •Тема 5. Механізм функціонування соціально-трудових відносин як організаційної системи
- •Держава і соціально-трудові відносини
- •“Організація” і соціально-трудові відносини
- •Людина і соціально-трудові відносини
- •Профспілки і соціально-трудові відносини
- •Тема 6. Соціальне партнерство
- •6.1. Теоретичні основи і об’єктивні передумови виникнення соціального партнерства
- •6.2. Суб’єкти соціального партнерства
- •6.3. Система колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин
- •Тема 7. Ринок праці та його регулювання
- •Ринок праці: суть, зміст, структура
- •7.2. Умови виникнення і ефективного функціонування ринку праці
- •7.3. Функції та сегментація ринку праці
- •7.4. Безробіття, його види і показники
- •7.5. Соціально-економічні наслідки безробіття, соціальний захист безробітних
- •7.6. Державне регулювання ринку праці в Україні
- •Тема 8. Соціально-трудові відносини зайнятості
- •8.1. Зайнятість як соціально-економічна категорія. Концепції зайнятості
- •8.2. Державна політика зайнятості
- •8.3. Регулювання зайнятості населення
- •Тема 9. Планування праці
- •Задачі, зміст і показники плану з праці
- •Планування чисельності і складу кадрів
- •Планування зростання продуктивності праці
- •Планування фонду оплати праці
- •Тема 10. Організація праці
- •10.1. Сутність і задачі організації праці
- •10.2. Управління організацією праці на підприємстві
- •10.3. Робочий час, його класифікація і методи вивчення
- •10.4. Основи нормування праці
- •Контрольні запитання
- •Тема 11. Продуктивність і ефективність праці
- •11.1. Продуктивність та ефективність праці і основні чинники їх зростання
- •11.2. Показники оцінки продуктивності і ефективності праці
- •11.3. Основні напрямки підвищення продуктивності і ефективності праці
- •Тема 12. Політика доходів і оплата праці
- •Поняття “доходи населення”, їх види
- •Заробітна плата, її види, функції і принципи організації
- •Тарифна система оплати праці
- •Характеристика тарифної сітки, що діє в машинобудуванні
- •Єдина тарифна сітка оплати праці робітників та службовців за загальними (наскрізними) професіями і посадами
- •Форми і системи оплати праці
- •Тема 13. Аналіз, звітність і аудит у сфері праці
- •13.1. Основні задачі аналізу використання трудових ресурсів і витрат на оплату праці
- •13.2. Аналіз забезпеченості підприємства робочою силою і кваліфікаційного складу робітників
- •13.3. Аналіз руху і стабільності робочої сили
- •13.4. Аналіз використання робочого часу
- •Баланс робочого часу
- •Показники використання робочого часу
- •Вихідні дані для оцінки впливу факторів на відхилення фактичного фонду робочого часу від планового
- •13.5. Аналіз продуктивності праці
- •Аналіз продуктивності праці
- •Вихідні данi для розрахунку впливу факторів на середньорiчний виробіток робітників
- •Аналіз трудомicткостi продукції
- •13.6. Аналіз використання фонду оплати праці
- •Аналіз засобів на оплату праці
- •Структура фонду оплати праці
- •Аналіз співвідношення продуктивності праці
- •I середньої заробітної плати
- •Аналіз показників використання фонду оплати праці
- •13.7. Аналіз соціального розвитку підприємства
- •13.8. Аудит праці
- •Тема 14. Моніторинг соціально-трудових відносин
- •14.1. Сутність та зміст соціального моніторингу
- •14.2. Моніторинг соціально-трудових відносин як складова соціального моніторингу
- •Контрольні запитання
- •Тема 15. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
- •Історія і причини створення Міжнародної організації праці
- •Керівні органи Міжнародної організації праці і їх структура
- •1. Бюро по діяльності підприємців.
- •2. Бюро по діяльності трудящих.
- •3. Департамент урядової діяльності, законодавства й адміністрації праці.
- •Головні цілі і задачі Міжнародної організації праці
- •Тема 16. Міжнародний досвід регулювання соціально–трудових відносин
- •Моделі регулювання соціально-трудових відносин
- •Особливості німецької моделі регулювання соціально-трудових відносин
- •Українська політика вирішення проблеми соціально-трудових відносин
- •Література Основна
- •Додаткова
-
Заробітна плата, її види, функції і принципи організації
Заробітна плата як економічна категорія є одним із найбільш складних і важливих соціально-економічних явищ.
Відповідно до Закону України “Про оплату праці”, прийнятого і введеного в дію з 1995 р., дано наступне визначення заробітної плати.
Заробітна плата – це винагорода, розрахована, як правило, у грошовому вираженні, що відповідно до трудового договору власник або уповноважений орган виплачує працівникові за виконану роботу.
Розмір заробітної плати залежить від кількості і якості праці, від складності й умов праці, професійно ділових якостей працівника, від результатів господарської діяльності підприємства.
Джерелом коштів, що направляються на оплату праці працівників підприємств, є доход, отриманий у результаті їхньої господарської діяльності, а для бюджетних організацій – кошти, що виділяються з бюджетів, отримані в результаті їхньої господарської діяльності.
Кошти, спрямовані на оплату праці складають фонд оплати праці, котрий у відповідності до стандарту складається з фонду основної і фонду додаткової заробітної плати.
Фонд основної заробітної плати включає:
заробітну плату, нараховану за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, вироблення, обслуговування, посадові обов'язки) за відрядними розцінками, тарифними ставками (окладами) працівників і посадових окладів, незалежно від форм і систем оплати праці, прийнятих на підприємствах;
суми процентних або комісійних нарахувань у залежності від обсягу доходів (прибутку), одержуваних від реалізації продукції (робіт, послуг) у випадках, коли вони є основною заробітною платою;
суми авторського гонорару працівникам мистецтва, редакцій газет і журналів, телеграфного агентства, видавництв, радіо, телебачення й інших підприємств, оплата їхньої праці здійснюється за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на даному підприємстві.
Фонд додаткової заробітної плати включає:
доплати і надбавки до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством;
премії працівникам, керівникам, фахівцям, включаючи премії за економію конкретних видів матеріальних ресурсів;
винагороди (процентної ставки) за вислугу років, стаж роботи, передбачений законодавством;
оплату праці працівників, що не знаходяться в штаті підприємства, за виконання робіт відповідно до договорів;
оплату праці за вихідні, святкові і неробочі дні, понаднормовий час за розцінками, встановленим законодавчими актами;
суми виплат, зв'язаних з індексацією заробітної плати працівників у межах, передбачених чинним законодавством;
оплату щорічних і додаткових відпусток відповідно до діючого законодавства, грошових компенсацій за невикористану відпустку й ін.;
заохочувальні і компенсаційні виплати (оплата простоїв не з вини працівників; надбавки і доплати, не передбачені законодавством; винагороди за підсумками роботи за рік; премії за сприяння винахідництву й раціоналізації;
суми наданих підприємством трудових і соціальних пільг працівникам і інші;
суми прибутку, спрямованої на придбання акцій (для працівників трудового колективу).
Розрізняють номінальну й реальну заробітну плату.
Номінальна заробітна плата – це сума коштів, виплачуваних працівникам за виконаний обсяг робіт відповідно до кількості і якості витраченої ними праці.
Реальна заробітна плата являє собою сукупність матеріальних і культурних благ, а також послуг, що може придбати працівник на номінальну заробітну плату. Розмір реальної заробітної плати залежить від величини номінальної заробітної плати і рівня цін на предмети споживання і послуги.
Цю залежність можна представити у вигляді формули:
Ірзп = Інзп / Іц,
де Ірзі, Інзп. – індекси реальної і номінальної заробітної плати;
Іц – індекс цін.
Співвідношення і динаміка номінальної і реальної заробітної плати характеризує зміни рівня добробуту в суспільстві.
Мінімальна заробітна плата являє собою законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану роботу, нижче якої не може вводитися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці.
Розмір мінімальної заробітної плати установлюється Верховною Радою України один раз у рік під час затвердження Державного бюджету України. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання.
Заробітна плата в суспільстві виконує певні функції:
1) відтворювальну – забезпечення працівників і членів їхніх родин необхідними життєвими благами;
2) стимулюючу – зв'язану з установленням залежності заробітної плати працівника від його внеску в результат діяльності підприємства;
3) ресурсорозміщувальну: сутність її складається в розміщенні трудових ресурсів (на підприємствах, у галузях);
-
формування платоспроможного попиту населення – ув'язування платоспроможного попиту з пропозицією споживчого ринку.
При організації заробітної плати необхідно керуватися наступними принципами:
рівна оплата за рівну працю за кількістю і якістю, незалежно від приналежності до статі, віку й інших ознак;
ріст реальної заробітної плати в результаті підвищення ефективності виробництва за рахунок поліпшення кількісних і якісних показників виробництва і праці, що дозволяє періодичного підвищувати тарифні ставки і оклади, збільшувати мінімальну заробітну плату;
перевищення росту продуктивності праці в порівнянні з ростом заробітної плати, що є об'єктивною закономірністю розширеного відтворення, необхідною умовою підвищення життєвого рівня населення;
диференціація заробітної плати в залежності від внеску працівника, складності праці, умов праці, територіального розташування підприємства, його галузевої приналежності;
єдність економічної політики у сфері організації заробітної плати;
встановлення в загальнодержавному масштабі мінімальної заробітної плати й інших норм і гарантій про оплату праці, умов і розмірів оплати праці в бюджетних організаціях, рівня оподатковування підприємств і доходів працівників;
простота, логічність і доступність розуміння для працівників елементів організації оплати праці.
Під організацією оплати праці розуміють визначений порядок встановлення і виплати заробітної плати. Основними елементами організації оплати праці є: нормування; тарифна система оплати; форми і системи оплати.