Вихідні данi для розрахунку впливу факторів на середньорiчний виробіток робітників

Показники	Звітний рік		Абсолютне відхилення	Темпи росту, %
	план	факт
1. Продуктивність праці одного робітника, грн./чол.	33 280	33 570	290	100,9
2. Кількість днів, відпрацьованих одним робітником	227	220	– 7	96,9
3. Тривалість робочого дня, год.	7,93	7,89	– 0,04	99,5
4. Середньогодинний виробіток одного робітника, грн./чол.	18,49	19,34	0,85	104,6

Вплив кількості днів, відпрацьованих одним робітником (∆РВд), визначається за формулою:

∆РВд = Дф × Рпл × ГВпл – Дпл × Рпл × ГВпл, (13.16)

∆РВд = 220 × 7,93 × 18,49 – 227 × 7,93 × 18,49 = – 1022 (грн./чол.),

Вплив середньої тривалості робочого дня:

∆РВр = Дф × Рф × ГВпл – Дф × Рпл × ГВпл, (13.17)

∆РВр = 220 × 7,89 × 18,49 – 220 × 7,93 × 18,49 = – 163 (грн./чол.)

.

Вплив годинного виробітку одного робітника (∆РВгв%):

∆РВгв = Дф × Рф × ГВф – Дф × Рф × ГВпл, (13.18)

∆РВгв = 220 × 7,89 × 19,34 – 220 × 7,89 × 18,49 = 1475 (грн./чол.),

.

Сумарний вплив факторів становить:

Σ∆РВі = – 1022 – 163 + 1475 = 290 (грн./чол.),

Σ∆РВі% = – 3,1 – 0,5 + 4,5 = 0,9 (%).

Наведені розрахунки свідчать про те, що на зміну середньорічного виробітку позитивний вплив оказав фактор збільшення середньо-годинного виробітку (4,5 %), два інших фактори призвели до зменшення результативного показника.

Найважливішою задачею аналізу є вивчення факторів зміни виробітку, що поділяються на такі групи:

підвищення технічного рівня виробництва;

удосконалювання управління, організації виробництва і праці;

структурні зрушення у виробництві і ін.

Вплив цих факторів на продуктивність праці визначається на основі розрахунку відносної зміни чисельності працюючих за рахунок здійснення конкретних організаційно-технічних заходів за формулою:

. (13.19)

Приріст продуктивності праці під впливом усіх факторів у цілому визначається так:

, (13.20)

де ППі –– приріст продуктивності праці за рахунок дії i-го техніко-економічного фактора, %;

Еi –– відносна економія чисельності працюючих за рахунок i-го фактора;

ПП –– приріст продуктивності праці в цілому, %;

Е –– відносне скорочення чисельності працюючих за рахунок дії усіх техніко-економічних факторів;

Чрозр –– розрахункова чисельність працюючих, що показує, яка чисельність працівників необхідна підприємству для виконання заданого обсягу виробництва при збереженні базового рівня виробітку.

Для оцінки ефективності використання трудових ресурсів використовується також показник –– прибуток на одного працюючого.

Трудомісткість одиниці продукції представляє собою відношення робочого часу до кількості виготовленої продукції у натуральному або умовно-натуральному вимiрi. Такий метод вимірювання продуктивності праці застосовується, коли підприємство виробляє однорідну продукцію. Цей метод широко використовується для оцінки продуктивності праці за підрозділами підприємства. Базою для оцінки фактичної трудомicткостi є її нормативне значення. Доцільно також здійснити аналіз динаміки трудомicткостi за ряд років, її постійне зниження свідчить про ефективну інвестиційну політику на підприємстві, впровадження новітніх технологій, підвищення рівня механізації i автоматизації виробничих процесів, удосконалення організації виробництва i праці. Крім того, трудомісткість може бути розрахована з використанням вартісної оцінки обсягу виробництва i показує фонд робочого часу, що приходиться на 1 грн. виготовленої продукції.

Приклад зального аналізу трудомicткостi продукції наведений в табл. 13.6.

Таблиця 13.6