- •Тема 1. Об’єкт, предмет і завдання курсу
- •Загальна характеристика, предмет і метод курсу
- •Взаємозв’язок курсу “Економіка праці і соціально-трудові відносини” з іншими дисциплінами
- •Тема 2. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства
- •2.1. Загальна характеристика трудових ресурсів
- •2.2. Види зайнятості та баланси трудових ресурсів
- •2.3. Структура та показники оцінки трудових ресурсів
- •2.4. Відтворення трудових ресурсів, його характеристики
- •2.5. Управління трудовими ресурсами як система
- •2.6. Персонал підприємства як об’єкт управління
- •2.7. Трудовий потенціал суспільства як економічна категорія
- •2.8. Трудоресурсна ситуація в Україні та її регіональні особливості
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Праця як основа життєдіяльності та провідний чинник виробництва
- •3.1. Поняття і сутність категорії “праця”
- •3.2. Соціально-економічна роль праці в історичному розвитку
- •3.3. Зміст і характер праці
- •3.4. Мотиви і стимули до праці
- •Контрольні запитання
- •Тема 4. Соціально-трудові відносини як система
- •Історія формування, поняття та зміст соціально-трудових відносин
- •Система соціально-трудових відносин
- •Сфери соціально-трудових відносин
- •Державна політика у сфері соціально-трудових відносин
- •Тема 5. Механізм функціонування соціально-трудових відносин як організаційної системи
- •Держава і соціально-трудові відносини
- •“Організація” і соціально-трудові відносини
- •Людина і соціально-трудові відносини
- •Профспілки і соціально-трудові відносини
- •Тема 6. Соціальне партнерство
- •6.1. Теоретичні основи і об’єктивні передумови виникнення соціального партнерства
- •6.2. Суб’єкти соціального партнерства
- •6.3. Система колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин
- •Тема 7. Ринок праці та його регулювання
- •Ринок праці: суть, зміст, структура
- •7.2. Умови виникнення і ефективного функціонування ринку праці
- •7.3. Функції та сегментація ринку праці
- •7.4. Безробіття, його види і показники
- •7.5. Соціально-економічні наслідки безробіття, соціальний захист безробітних
- •7.6. Державне регулювання ринку праці в Україні
- •Тема 8. Соціально-трудові відносини зайнятості
- •8.1. Зайнятість як соціально-економічна категорія. Концепції зайнятості
- •8.2. Державна політика зайнятості
- •8.3. Регулювання зайнятості населення
- •Тема 9. Планування праці
- •Задачі, зміст і показники плану з праці
- •Планування чисельності і складу кадрів
- •Планування зростання продуктивності праці
- •Планування фонду оплати праці
- •Тема 10. Організація праці
- •10.1. Сутність і задачі організації праці
- •10.2. Управління організацією праці на підприємстві
- •10.3. Робочий час, його класифікація і методи вивчення
- •10.4. Основи нормування праці
- •Контрольні запитання
- •Тема 11. Продуктивність і ефективність праці
- •11.1. Продуктивність та ефективність праці і основні чинники їх зростання
- •11.2. Показники оцінки продуктивності і ефективності праці
- •11.3. Основні напрямки підвищення продуктивності і ефективності праці
- •Тема 12. Політика доходів і оплата праці
- •Поняття “доходи населення”, їх види
- •Заробітна плата, її види, функції і принципи організації
- •Тарифна система оплати праці
- •Характеристика тарифної сітки, що діє в машинобудуванні
- •Єдина тарифна сітка оплати праці робітників та службовців за загальними (наскрізними) професіями і посадами
- •Форми і системи оплати праці
- •Тема 13. Аналіз, звітність і аудит у сфері праці
- •13.1. Основні задачі аналізу використання трудових ресурсів і витрат на оплату праці
- •13.2. Аналіз забезпеченості підприємства робочою силою і кваліфікаційного складу робітників
- •13.3. Аналіз руху і стабільності робочої сили
- •13.4. Аналіз використання робочого часу
- •Баланс робочого часу
- •Показники використання робочого часу
- •Вихідні дані для оцінки впливу факторів на відхилення фактичного фонду робочого часу від планового
- •13.5. Аналіз продуктивності праці
- •Аналіз продуктивності праці
- •Вихідні данi для розрахунку впливу факторів на середньорiчний виробіток робітників
- •Аналіз трудомicткостi продукції
- •13.6. Аналіз використання фонду оплати праці
- •Аналіз засобів на оплату праці
- •Структура фонду оплати праці
- •Аналіз співвідношення продуктивності праці
- •I середньої заробітної плати
- •Аналіз показників використання фонду оплати праці
- •13.7. Аналіз соціального розвитку підприємства
- •13.8. Аудит праці
- •Тема 14. Моніторинг соціально-трудових відносин
- •14.1. Сутність та зміст соціального моніторингу
- •14.2. Моніторинг соціально-трудових відносин як складова соціального моніторингу
- •Контрольні запитання
- •Тема 15. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
- •Історія і причини створення Міжнародної організації праці
- •Керівні органи Міжнародної організації праці і їх структура
- •1. Бюро по діяльності підприємців.
- •2. Бюро по діяльності трудящих.
- •3. Департамент урядової діяльності, законодавства й адміністрації праці.
- •Головні цілі і задачі Міжнародної організації праці
- •Тема 16. Міжнародний досвід регулювання соціально–трудових відносин
- •Моделі регулювання соціально-трудових відносин
- •Особливості німецької моделі регулювання соціально-трудових відносин
- •Українська політика вирішення проблеми соціально-трудових відносин
- •Література Основна
- •Додаткова
-
Держава і соціально-трудові відносини
Взаємодія суб’єктів соціально-трудових відносин представлена на рис. 5.1.
Рис. 5.1. Взаємодія елементів соціально-трудових відносин
Розглянемо обов'язки кожного суб'єкта соціально-трудових відносин.
В сучасних умовах держава перетворюється в суб’єкт макроекономічної діяльності, що повинен забезпечувати рівновагу економіки країни у відповідності з державними законами. Логічно припустити, що кінцевим результатом діяльності держави має бути підвищення рівня життя всіх верст населення. Це витікає з взаємозв’язку виробництва та споживання: будь-яка виробнича та інша діяльність людини спрямована на задоволення потреб цієї людини та її розвиток відповідно до розвитку економічної діяльності.
Негативний соціально-політичний фон, що створився в ході ринкового розвитку економіки в Україні, поширення таких явищ, як підвищена диференціація прибутків, бідність, слабе врегулювання та контроль ринкової діяльності, поглиблене сприйняття більшістю населення соціальних традицій, майже повна відсутність розвитку громадянського суспільства, неспроможність державної влади налагодити достатній контроль за економічною та соціальною діяльністю – все це ускладнює розв’язання соціальних проблем, налагодження соціально-трудових відносин.
Ще одним складним питанням у політиці держави щодо формування соціально-трудових відносин є таке: на чию користь в першу чергу повинні орієнтуватися ці відносини. Умовно населення поділяють на 3 класи: “бідні”, “середняки”, та “багаті”. “Бідні” споживають соціальну допомогу, а створюють для цього кошти “середняки”. Тобто в будь-якому випадку на сучасному рівні економічного розвитку держави про справедливість соціально-трудових відносин мова йти не може. Сучасна політика держави в цьому питанні є ліберальною, тому не задовольняє жодну з верст населення: бідні не отримують достатньої допомоги, а середні та багаті версти населення, що виконують вимоги законодавства, несуть непомірний економічний тягар.
Тому головним питанням в сучасних умовах є перегляд соціальних обов’язків держави за обсягом та змістом. На даний момент внесок держави в соціально-трудові відносини має три основних напрямки: соціальне страхування, соціальна допомога, законотворча функція. Більш наглядно соціальні обов’язки держави краще за все розглядати за схемою, наведеною на рис. 5.2.
Рис. 5.2. Обов'язки держави як суб'єкта соціально-трудових відносин
Соціальне страхування включає: пенсійне страхування, страхування на випадок безробіття, соціальне страхування, медичне страхування. Кожен із цих видів страхування спрямований на забезпечення населення грошовою підтримкою у відповідності з третьою групою соціальних обов’язків держави (забезпечення соціальних гарантій) за рахунок коштів відповідних фондів, створених державою. При цьому держава забезпечує надходження коштів у відповідні фонди завдяки продуманому бюджету, податковій політиці, врегулюванню операцій з коштами цих фондів, тощо.
Соціальна допомога включає надання конкретної допомоги незахищеним верстам населення. Вона може виступати в матеріальній та натуральній формах, у вигляді безкоштовного харчування, одноразових виплат малозабезпеченим, зменшення обсягів обов'язкових платежів та ін. В обов’язки держави входить створення, підтримка та контроль діяльності організацій, що виявляють та контролюють стан відповідних верст населення, сімей, осіб, визначають першочерговість надання відповідної допомоги. В Україні цим займаються відділи соціального забезпечення, пенсійні фонди, служби зайнятості населення різних рівнів (обласні, міські, районні).
Законотворча функція включає створення правової системи, що законодавчо підтримує державні та організаційні соціальні гарантії, надає право відповідним органам проводити перевірки виконання цих зобов'язань, обумовлює заходи щодо порушників прав сторін при соціально-трудових відносинах [55]. Цим питанням приділяють увагу: Кабінет Міністрів, Президент, Верховна Рада, що закріплюється відповідними законодавчими актами: законами, постановами, наказами.
Державні заходи щодо підтримки соціально-трудових відносин можна поділити на прямі, непрямі, а також виділити монетарні. Але їх зміст залежить безпосередньо від виду соціально-трудових відносин (наприклад, державні гарантії зайнятості населення).
До прямих методів впливу віднесемо законодавчу підтримку цього питання – врегулювання процесу прийому-звільнення робітників, їх зайнятості на робочих місцях, обов'язків працівників та роботодавців; заходи щодо стимулювання створення нових робочих місць та ін.
До непрямих методів віднесемо державну фінансову політику, державні інвестиції, субсидії, замовлення, державний вплив на науково-технічний розвиток окремої галузі, політичний та економічний стан в державі і світі, підтримку освіти тощо.
До монетарних методів можна віднести політику держави щодо кредитування окремих напрямків економічного розвитку, заходів відносно боротьби з інфляцією, зі стабілізацією грошової одиниці країни, фіскальну, податкову політику, зміст бюджету та ін.
Встановлення розмірів деяких виплат – пенсій, мінімальної заробітної плати, неоподатковуваного мінімуму – можна віднести як до прямих, так і до монетарних методів впливу на суб'єкти господарювання.
Також до соціальних обов’язків держави відносять забезпечення соціальної злагоди шляхом вирішення таких складних питань, як зайнятість населення та підвищення рівня його життя. Поки що не знайдено шляхів повного вирішення цих питань у країні.