§ 2. Суб'єкти господарювання. Обмеження і ліцензування підприємництва

Згідно зі ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб'єктами господарювання є:

— господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України,

>>>53>>>

державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

— громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;

— філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності.

Суб'єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління та права оперативно-господарського використання майна відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах.

Суб'єкти господарювання — господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом.

Суб'єкти господарювання — відокремлені підрозділи (структурні одиниці) господарських організацій можуть діяти лише на основі права оперативно-господарського використання майна, без статусу юридичної особи.

Стосовно юридичних осіб і громадян, для яких підприємницька діяльність не є основною, чинний Закон застосовується до тієї частини їх діяльності, що за своїм характером є підприємницькою.

Не допускаються до заняття підприємницькою діяльністю такі категорії громадян: військовослужбовці, посадові особи органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, державного арбітражу, нотаріату, а також органів державної влади і управління, покликаних здійснювати контроль за діяльністю підприємств.

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів від 31 грудня 1992 р. «Про упорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю

>>>54>>>

державних підприємств», заборонено безпосередньо займатися підприємницькою діяльністю керівникам, заступникам керівників державних підприємств, установ і організацій, органів самоврядування. Це, однак, не виключає їх права одержувати дивіденди від акцій, а також доходи від інших корпоративних прав.

Корпоративне право — право брати участь у керуванні суб'єктами підприємницької діяльності й одержувати дивіденди відповідно до своєї частки майна.

Особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути зареєстровані як підприємці з правом здійснення відповідного виду діяльності до закінчення терміну, установленого вироком суду.

Особи, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво й інші корисливі злочини, не можуть бути зареєстровані як підприємці і бути співзасновниками підприємств, а також займати керівні посади і посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю в підприємницьких товариствах і об'єднаннях.

Свобода підприємницької діяльності передбачена ст. З Закону України «Про підприємництво». Підприємці мають право приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству. Особливості регулювання окремих видів підприємництва встановлюються законодавством України.

Перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, або де підприємництво не може мати місце у зв'язку з підвищеними вимогами до безпеки робіт і необхідністю централізації функцій управління, встановлюється Верховною Радою України за представленням Кабінету Міністрів України. Визначення видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, в інших законодавчих актах, крім вищевказаного, не допускається.

Обмеження в здійсненні підприємницької діяльності визначені ст. 4 Закону «Про підприємництво». Крім обмежень кола суб'єктів підприємництва, законодавством України встановлені певні винятки щодо здійснення окремих видів підприємницької діяльності:

>>>55>>>

По-перше, деякі види підприємництва мають право здійснювати тільки визначені суб'єкти. Так, діяльність, пов'язана з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, виготовленням і реалізацією військової зброї та боєприпасів до неї, охороною окремих особливо важливих об'єктів регламентується державою. Права державної власності, перелік яких визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а також діяльність, пов'язана з розробкою, випробуванням, виробництвом і експлуатацією ракетоносіїв, можуть здійснюватися тільки державними підприємствами й організаціями, а проведення ломбардних операцій — також і повними товариствами.

Діяльність, пов'язана з технічним обслуговуванням і експлуатацією первинних мереж (крім місцевих мереж) і супутникових систем телефонного зв'язку в мережах зв'язку загального користування, виплатою і доставкою пенсій, грошової допомоги малозабезпеченим громадянам, здійснюється винятково державними підприємствами й об'єднаннями зв'язку.

По-друге, деякі види діяльності, перелік яких встановлює Верховна Рада України за представленням Кабінету Міністрів України, заборонено здійснювати без спеціального дозволу (ліцензії).

Для здійснення підприємницької діяльності, яка ліцензується, необхідно одержати відповідну ліцензію і дотримуватися визначених умов та правил здійснення цього виду діяльності (ліцензійні умови), що встановлює Кабінет Міністрів України. Ліцензія — це документ, який видається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим органом виконавчої влади, згідно з яким власник ліцензії має право займатися певним видом підприємницької діяльності.

Без ліцензії не можуть здійснюватися:

• пошук (розвідка) і експлуатація родовищ корисних копалин;

• виробництво, ремонт і реалізація спортивної, мисливської вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, створення і утримання стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів;

>>>56>>>

виготовлення і реалізація медикаментів; виготовлення і реалізація алкогольних напоїв, спирту етилового, коньячного і плодового, пива; виготовлення і реалізація тютюнових виробів; медична, ветеринарна практика; юридична практика; створення і утримання ігорних закладів; міжнародні перевезення пасажирів і вантажів залізничним і автомобільним (крім країн СНД), повітряним, річковим, морським транспортом;

• аудиторська і страхова діяльність;

• діяльність, пов'язана з організацією іноземного і закордонного туризму;

• судово-експертна діяльність;

• посередництво в працевлаштуванні на роботу за кордоном;

• надання послуг телефонного зв'язку;

• наукові дослідження, пов'язані зі створенням і використанням космічної техніки і технологій (крім ракет-носіїв);

• діяльність, пов'язана з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

• виготовлення і реалізація вибухових речовин.

Ліцензія на здійснення підприємницької діяльності видається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом у термін не більший ніж ЗО днів із дня одержання заяви.

У ліцензії вказуються: найменування, ідентифікаційний код органу, що видав ліцензію; прізвище, ім'я, по батькові, адреса проживання, ідентифікаційний код фізичної особи або найменування і місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи; вид діяльності, на яку видається ліцензія; місце її здійснення; особливі умови і правила здійснення даного виду діяльності (ліцензійні умови); номер реєстрації ліцензії, дата її видачі й термін дії.

У видачі ліцензії може бути відмовлено за виявлення недостовірних даних у документах, пред'явлених заявником, а також у випадку неможливості здійснення заявником певного виду діяльності від-

>>>57>>>

повідно до ліцензійних умов. Відмова у видачі ліцензії може бути оскаржена в судовому порядку. Передача ліцензій іншим юридичним і фізичним особам забороняється.

Термін дії ліцензії встановлюється органом, що її видає, але не може бути меншим від трьох років. Дія ліцензії може бути продовжена за заявою суб'єкта підприємницької діяльності.

Орган, що видає ліцензію, має право зупинити дію ліцензії у випадку порушення суб'єктом підприємницької діяльності ліцензійних умов. Якщо порушення усунуті, орган, що видав ліцензію, приймає рішення про поновлення її дії.

Ліцензія може бути анульована у випадку виявлення недостовірних даних у заяві на одержання ліцензії, передачі суб'єктом підприємницької діяльності ліцензії іншій особі, повторного або грубого порушення суб'єктом підприємницької діяльності ліцензійних умов.