§ 1. Підприємництво, його суть і принципи організації

Основним законодавчим актом, що регулює стан і розвиток підприємництва в Україні, є Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року, який визначає загальні правові, економічні і соціальні засади здійснення підприємницької діяльності (підприємництва) громадянами і юридичними особами на території України, установлює гарантії свободи підприємництва і його державної підтримки.

Стаття 42 Господарського кодексу визначає підприємництво як самостійну ініціативу, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання і підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Матеріальну основу підприємницької діяльності складає власність. Власник має право використовувати належне йому майно (будівлі, споруди, будинки, засоби виробництва, виготовлену продукцію, транспортні засоби, грошові кошти, цінні папери тощо) для здійснення підприємницької діяльності. При цьому всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Залежно від форми власності розрізняють державне, колективне і приватне підприємництво.

Державне підприємництво — це діяльність державних підприємств, що випускають товари і послуги, необхідні для розвитку національної економіки.

Приватне підприємництво ґрунтується на власності окремих громадян України з правом наймання робочої сили.

Колективне підприємництво ґрунтується на власності трудового колективу, іншого статутного товариства, суспільної і релігійної організації.

>>>50>>>

Нині державне підприємництво відіграє провідну роль у економіці в зв'язку з переважанням державної власності і недостатнім розвитком ринкових відносин. Із часом з проведенням роздержавлення і приватизації, розвитку дрібного і середнього виробництва, ринкової інфраструктури, становлення фермерських господарств при відповідному правовому забезпеченні і фінансовій підтримці повинні зміцнитися недержавні сектори економіки, скоротитися частка державного підприємництва.

Що стосується форм підприємництва, то у дрібному бізнесі переважатиме приватний бізнес. А у великому і середньому підприємництві, якщо врахувати світовий досвід, пріоритет повинен належати формам бізнесу, який базується на обмеженій матеріальній відповідальності його учасників.

Оскільки будь-яка економічна діяльність пов'язана з типовими фазами відтворювального циклу (виробництво — обмін — розподіл — споживання), виділяють такі види підприємницької діяльності, як виробнича, фінансова і комерційна.

Виробниче підприємництво поширюється здебільшого на виробництво і споживання товарів і послуг та здійснюється на виробничих підприємствах і в організаціях.

Комерційне підприємництво поширюється на обмін, розподіл і споживання товарів та послуг і має місце в сфері торгівлі, на товарних біржах.

Фінансове підприємництво поширюється на обіг і обмін вартостей, тобто охоплює комерційні та ощадні банки, фондові біржі.

Найбільш важливим є виробниче підприємництво, за ним іде комерційне і фінансове. Виробниче підприємництво найважче, тому в нашій реальній дійсності, де багато бізнесменів прагнуть швидко «зняти вершки», переважає комерційне і торгово-посередницьке підприємництво.

Підприємницька діяльність являє собою сукупність послідовно або паралельно здійснюваних угод, кожна з яких обмежена порівняно нетривалим, чітко окресленим часовим інтервалом. Угодою є взаємодія

>>>51>>>

двох або декількох господарських суб'єктів, які господарюють в інтересах одержання взаємної вигоди, що ґрунтується на письмовому договорі або усній угоді. Підприємництво здійснюється на основі таких принципів (ст. 44 ГКУ):

• вільний вибір видів діяльності;

• залучення на добровільних засадах майна і засобів юридичних осіб і громадян для здійснення підприємницької діяльності;

• самостійне формування програми діяльності і вибір постачальників та споживачів виробленої продукції, установлення цін згідно із законодавством;

• вільне наймання працівників;

• залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонене або не обмежене законодавством;

• вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством;

• самостійне здійснення підприємцем — юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютного виторгу на свій розсуд.

Умови для розвитку підприємницької діяльності:

• створення законодавчої і нормативної бази (надання всім господарюючим суб'єктам гарантій щодо цілості їх власності, створення для всіх учасників ринкових відносин рівних прав і надання повної економічної свободи тощо);

• конкурентний режим господарювання;

• формування елементів ринкової інфраструктури (система товарних і фондових бірж, комерційних банків, вільний доступ до ресурсів, кредитів, інформації);

• заохочення та розвиток дрібного підприємництва;

• створення сприятливого економічного середовища (податкові і фінансові пільги, прямі державні дотації, фінансування ризикових проектів інноваційного характеру).

>>>52>>>

Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах на вибір підприємця. Порядок створення, діяльності, реорганізації і ліквідації окремих організаційних форм підприємництва визначається відповідними актами України. У випадку, коли цей порядок спеціальним законодавством не передбачений, підприємець керується Господарським кодексом України (ст. 43—46). Відповідно до Господарського кодексу України повинна бути державна підтримка підприємництва (ст. 48 ГКУ), для чого органи влади повинні:

— надавати підприємцям земельні ділянки, передавати державне майно, необхідне для здійснення підприємницької діяльності;

— сприяти підприємцям в організації матеріально-технічного забезпечення та інформаційного обслуговування їх діяльності, підготовці кадрів;

— здійснювати первісне облаштування неосвоєних територій об'єктами виробничої і соціальної інфраструктури з продажем або передачею їх підприємцям у визначеному законом порядку;

— стимулювати модернізацію технології, інноваційну діяльність, освоєння підприємцями нових видів продукції та послуг;

— подавати підприємцям інші види допомоги.