§ 4. Правове становище спільних підприємств і регулювання іноземного інвестування

Важливим напрямком регулювання зовнішньоекономічних відносин є політика щодо іноземного капіталу й участі країни в міжнародному бізнесі. У теорії і практиці міжнародного бізнесу розрізняють такі головні його форми: експорт, спільне підприємництво різних видів, пряме 100% інвестування.

Спільне підприємництво — це діяльність, яка ґрунтується на співробітництві з іноземними підприємствами, організаціями або підприємцями і на спільному розподілі прибутків і ризиків від її здійснення. Типовими видами спільного підприємництва є ліцензування, управління за контрактом, спільне підприємство, пряме 100% інвестування.

>>>344>>>

Найбільш розвинутим видом спільної підприємницької діяльності є спільні підприємства далі — (СП).

Створення спільних підприємств передбачає розширення виробництва до міжнародних масштабів, тобто формування виробничої власності, що знаходиться під контролем з боку різнонаціональних кооперантів. При цьому допускається, що кожен засновник спільного підприємства згідно з договором робить внесок у статутний фонд такого підприємства у формі, що відповідає можливостям і цілям здійснення іноземних інвестицій.

Створення і діяльність спільних підприємств регулюються різними нормативними актами — про іноземну інвестиційну діяльність національне підприємництво, антимонопольні заходи тощо.

В Україні спільне підприємство розглядається як самостійний вид зовнішньоекономічної діяльності, а створення спільних підприємств за участю іноземних партнерів — як одна з форм здійснення іноземних інвестицій.

Регулювання іноземних інвестицій в Україні здійснюється згідно з Законом України «Про режим іноземного інвестування» від 19 березня 1996 р. Закон визначає основні види і форми іноземних інвестицій, методи і способи їх оцінки, у ньому зафіксовані загальні гарантії захисту іноземних інвесторів і переведення за кордон прибутків і доходів в іноземній валюті.

Згідно з чинним законодавством, що регулює механізми організації і функціонування спільних підприємств (підприємств з іноземними інвестиціями), до останніх відносяться підприємства будь-якої правової форми, створені згідно з законодавством України, іноземна інвестиція в статутному фонді яких, за його наявності, становить не менше 10 відсотків.

Підприємство здобуває статус підприємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс.

Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. передбачає можливість створення

>>>345>>>

українсько-іноземних спільних підприємств у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повного товариства, командитного товариства.

Останні три форми донині ще не знайшли застосування підприємництва. Малий розмір мінімального статутного фонду, проста реєстраційна процедура, відсутність необхідності випуску акцій обумовлюють перевагу товариства з обмеженою відповідальністю при створенні малих і середніх спільних підприємств, особливо в сфері послуг і торгівлі. При створенні промислових СП, а також підприємств, що займаються банківською і страховою діяльністю, доцільно використовувати акціонерну форму.

Форми здійснення іноземних інвестицій в Україну:

— часткова участь у підприємствах, що створюються разом з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств;

— створення підприємств, що цілком належать іноземним інвесторам, філій та інших відособлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств цілком;

— придбання нерухомого і рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, устаткування, транспортні засоби й інші об'єкти власності, шляхом прямого одержання майна або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;

— придбання самостійно або при участі українських юридичних чи фізичних осіб прав на користування землею і використання природних ресурсів на території України.

Вибираючи сфери діяльності, слід виходити з того, що СП може здійснювати будь-яку діяльність, що відповідає цілям, передбаченим статутом підприємства, і не заборонена законами, що діють на території України. При цьому, для здійснення страхової і посередницької діяльності, пов'язаної з обертанням цінних паперів, необхідне одержання спільним під-

>>>346>>>

приємством ліцензії Міністерства фінансів України, а для здійснення банківської діяльності — ліцензії Національного банку України.

Чинним законодавством передбачено, що іноземні інвестиції в Україну можуть здійснюватися у вигляді:

— іноземної валюти, визнаної конвертованою НБУ;

— валюти України — при реінвестиціях в об'єкт первинного інвестування або в інші об'єкти інвестування;

— будь-якого рухомого і нерухомого майна і пов'язаних з ним майнових прав;

— акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав у конвертованій валюті України;

— грошових вимог і права на вимогу виконання договірних зобов'язань, гарантованих першокласними банками, які мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену відповідно до законів країни інвестора або міжнародних торговельних порядків;

— будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена відповідно до законів країни інвестора або міжнародних торговельних порядків, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо;

— прав на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами і використання природних ресурсів, наданих згідно з законодавством або договорами, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена відповідно до законів країни інвестора або міжнародних торговельних порядків.

При підготовці проектів установчих документів — Договору про створення спільного підприємства і його статуту, партнери закріплюють основні положення діяльності у відповідній формі. Після остаточних переговорів і підписання установчих документів

>>>347>>>

проводиться реєстрація спільного підприємства як юридичної особи в місцевих органах влади (за місцем юридичної адреси спільного підприємства).

Органи, що здійснюють державну реєстрацію іноземних інвестицій, зобов'язані протягом трьох робочих днів з моменту одержання інформації (вона може подаватися особисто іноземним інвестором, через офіційних представників або надсилатися поштою), зареєструвати іноземні інвестиції або повідомити причини відмовлення.

Податкові, митні органи і банківські установи в межах своєї компетенції ведуть облік операцій, пов'язаних з фактичним здійсненням іноземних інвестицій, і надсилають відповідно до установлених форм і термінів зведену оперативну інформацію про це Міністерству статистики України й органам, що здійснюють державну реєстрацію іноземних інвестицій.

Чисельність персоналу спільного підприємства не регламентується і є предметом узгодження його засновників. Самостійно вирішуються питання наймання і звільнення, форми і розміри оплати праці і матеріального заохочення. Трудові відносини з працівниками регулюються колективними і трудовими угодами. За домовленістю сторін із працівниками можуть бути укладені трудові контракти. При цьому умови колективних і трудових угод не повинні погіршувати становище найманих робітників спільних підприємств порівняно з умовами, установленими чинним законодавством України про працю.

На трудові відносини з працівниками, які не мають постійного місця проживання в Україні, поширюється право України, якщо сторони трудової угоди (контракту) не вибрали право іншої країни, що буде регулювати окремі елементи трудових відносин. Вибір сторонами права, що регулює трудові відносини, вважається дійсним, якщо воно має тісний зв'язок із трудовими відносинами і не погіршує становище працівника порівняно з умовами, передбаченими законодавством України.

Природним середовищем для ефективного розвит-

>>>348>>>

ку спільних підприємств є ринкова економіка з властивими їй розвинутими нормативно-правовими регуляторами і відповідною інфраструктурою. Ринкова переорієнтація економіки в Україні відбувається в складному сплетенні політичних і соціально-економічних процесів.

Необхідними умовами політико-правового середовища для розвитку спільних підприємств є політична стабільність, позитивне ставлення до іноземних інвестицій і наявність нормативно-правових регуляторів, їхня надійність і доступність.

Рівень політичної стабільності в Україні залежить, з одного боку, від масштабів і темпів політичних і економічних перетворень, а з іншого боку — від комплексу зовнішніх факторів. Якщо будуть знайдені раціональні шляхи розв'язання суперечностей, можна буде прогнозувати в цілому сприятливі для міжнародного бізнесу політичні умови.

Ставлення до іноземних інвестицій в Україні в загальному позитивне. Тепер акцент переноситься на вирішення практичних питань обсягів, сфер застосування, термінів і умов таких інвестицій.

Для стимулювання іноземного інвестування в економіку України доцільно застосувати комплекс загальних і спеціальних заходів, орієнтуючись на наступні принципи:

— незмінність (стабільність) основних законодавчих положень щодо умов іноземного інвестування;

— диференційований підхід до пільг іноземним інвесторам, з погляду обсягів іноземних інвестицій, видів, форм і сфер інвестування і з урахуванням відповідних пріоритетів розвитку економіки України;

— надійне, доступне й оперативне організаційне й інформаційне забезпечення, залучення і здійснення іноземних інвестицій.

У процесі формування сприятливого середовища для спільного підприємництва, Україні потрібно перебороти відірваність від міжнародних структур і інтенсивно розвивати внутрішню ринкову структуру.

Перші кроки в цьому напрямку вже зроблені: Україна вступила у Міжнародний валютний фонд,

>>>349>>>

Міжнародний банк реконструкції і розвитку, Міжнародну фінансову корпорацію, Міжнародну асоціацію розвитку, Європейський банк реконструкції і розвитку й інші впливові міждержавні організації.