§ 3. Об'єкти і суб'єкти приватизації

Приватизація як явище перехідної економіки в країнах колишнього Союзу і державах соціалістичної системи вступила у свою вирішальну фазу. За 10 років перехідної ринкової економіки в більшості колишніх країн соціалістичної орієнтації відбулися істотні зміни. Високі темпи розвитку економіки і підвищення життєвого рівня мали місце в Чехії, Польщі, Німеччині, Китаї, Кореї, Росії, Туркменії, Литві, Латвії, Естонії, почався процес приватизації великих об'єктів державної власності в Україні. Головною метою приватизації є передача дрібних і великих об'єктів державної власності в індивідуальну або колективну власність.

Економічні перетворення, проведені в державах, що вступили на шлях ринкової економіки, повинні

>>>149>>>

передбачати певні дії уряду, спрямовані на створення умов для розвитку ринку. Економічна реформа повинна передбачати глибокі зміни урядової політики, що спрямовані на зменшення ролі держави в економіці і підвищення ролі приватного сектора і ринків. Важлива роль у реалізації реформ відведена урядові, що повинен проводити роздержавлення і приватизацію в інтересах народу. У процесі роздержавлення приватизуються визначені об'єкти.

Класифікація об'єктів приватизації здійснюється з метою раціонального й ефективного застосування способів приватизації. Згідно з Державною програмою приватизації на 2000—2002 pp., затвердженою Законом України «Про Державну програму приватизації» від 18 травня 2000 p., об'єкти приватизації поділяються на такі групи:

Група А — цілісні майнові комплекси державних, орендних підприємств і структурні підрозділи підприємств, виділені в самостійні підприємства, у тому числі в процесі реструктуризації державних підприємств з середньосписочною чисельністю працюючих до 100 і більше чоловік, але вартість основних фондів яких недостатня для формування статутних фондів відкритих акціонерних товариств, а також готелів, об'єктів санаторно-курортних установ і будинків відпочинку, що перебувають на самостійних балансах; майно підприємств, що не було продане як цілісний майновий комплекс.

Група В — цілісні майнові комплекси підприємств із середньосписочною чисельністю працюючих понад 100 осіб і вартість основних фондів яких достатня для формування статутних фондів відкритих акціонерних товариств; акції ВАТ, випуск яких зареєстрований або продаж акцій якраз почався до затвердження Програми (крім підприємств групи Г); акції ВАТ, створених на базі підприємств агропромислового комплексу, у випадку, якщо вартість основних фондів достатня для формування статутного фонду ВАТ.

Група Г — цілісні майнові комплекси підприємств або пакети акцій ВАТ, що на момент ухвалення рі-

>>>150>>>

шення про приватизацію займають монопольне становище на загальнодержавному ринку відповідних товарів і послуг або мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Група Д — об'єкти незавершеного будівництва, законсервовані об'єкти.

Група Е — акції (частки, паї), що належать державі в статутних фондах господарських товариств (у тому числі підприємств з іноземними інвестиціями), розташованих на території України або за кордоном.

Група Ж — незалежно від вартості об'єкти охорони здоров'я, культури, мистецтва, преси, фізичної культури і спорту, телебачення і радіомовлення, видавничої справи, а також об'єкти санаторно-курортних установ, профілакторії, будинки і табори відпочинку (за винятком об'єктів санаторно-курортних установ і будинків відпочинку, що перебувають на самостійних балансах), у тому числі об'єкти соціально-побутового призначення, що перебувають на балансі підприємств, у випадку їхнього виключення зі складу майна, що передається в комунальну власність або приватизується.

Приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення. До них належать:

а) об'єкти, що забезпечують виконання державою своїх функцій, обороноздатність держави, її економічну незалежність, і об'єкти права власності українського народу, майно, що складає матеріальну основу суверенітету України, зокрема:

• майно органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування, майно Збройних сил України (крім визначених законодавством), Служби безпеки України, Прикордонних військ України, правоохоронних і митних органів;

• надра, корисні копалини загальнодержавного значення, водні й інші природні ресурси;

• майнові комплекси підприємств із лісорозведення, лісництва, їх підрозділи, організації з експертизи сортів рослин;

• золотий і валютний фонди та запаси, державні матеріальні резерви;

>>>151>>>

• емісійна система;

• державні радіо— і телевізійні канали, засоби урядового та спеціального зв'язку;

б) об'єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження і підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей, зокрема:

• об'єкти Національного космічного агентства України при Кабінеті Міністрів України;

• майнові комплекси установ Національної академії наук України із основних напрямків досліджень, архіви;

• об'єкти культури, мистецтва, архітектури, меморіальні комплекси, заповідники, парки;

• об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету;

в) об'єкти, контроль за діяльністю яких з боку держави гарантує захист громадян від наслідків впливу неконтрольованого виготовлення, використання або реалізації небезпечної продукції, послуг або небезпечних виробництв, зокрема:

• майнові комплекси підприємств із виготовлення і ремонту всіх видів зброї;

• майнові комплекси підприємств із випуску наркотичних, бактеріологічних, біологічних, психотропних, сильнодіючих хімічних і отруйних засобів (крім аптек);

• майнові комплекси підприємств, що забезпечують діяльність у сфері роззброєння та переробки радіоактивних речовин;

г) об'єкти, що забезпечують життєдіяльність держави в цілому, зокрема:

• структурні підрозділи майнових комплексів, що забезпечують постійне розміщення і збереження державних резервів і мобілізаційних запасів;

• пенітенціарні установи;

• майнові комплекси підприємств геологічних, гідрометеорологічної служб;

• об'єкти державних систем стандартизації, метрології і сертифікації продукції;

>>>152>>>

• майнові комплекси підприємств авіаційної промисловості;

• майнові комплекси підприємств залізничного транспорту з їх інфраструктурою;

• метрополітени, міський електротранспорт;

• атомні електростанції, гідроелектростанції, магістральні нафтогазопроводи, трубопровідний транспорт;

• майнові комплекси підприємств, що виготовляють спирт, вино і лікеро-горілчані вироби.

Повний перелік об'єктів, що не підлягають приватизації, наведений у ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна». Перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України і розробляється Кабінетом Міністрів України.

Оцінка вартості майна, що підлягає приватизації, а також аналіз фінансового стану підприємств за спрощеною схемою проводиться відповідно за методикою оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження методики оцінки вартості майна під час приватизації» від 12 жовтня 2000 р. У цій методиці визначені основні принципи оцінки майна, порядок застосування заходів фінансової реструктуризації під час проведення оцінки майна (мета — підвищення вартості власного капіталу і запобігання його банкрутства).

Відповідно до цієї методики оцінюються: цілісні майнові комплекси, у тому числі їх необоротний і оборотний активи; індивідуально визначене майно; частки, паї, акції, у тому числі пакети акцій; об'єкти незавершеного будівництва, що не входять до складу цілісних майнових комплексів і приватизуються окремо; будь-яке інше майно, що належить державі або господарському товариству, в якому держава володіє не менше ніж 25% статутного фонду.

Відповідно до методики визначається розмір статутного фонду господарського товариства, початкова вартість майна у випадку його продажу на конку-

>>>153>>>

рентних засадах, ціна майна у випадку його викупу тощо.

Суб'єктами приватизаційного процесу в Україні є державні органи приватизації, покупці, продавці, посередники і представники.

Державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва в районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що складають єдину систему державних органів приватизації в Україні.

Фонд державного майна України підлеглий та підзвітний і контролюється Верховною Радою України. Він діє на підставі законів України «Про Фонд державного майна України», «Про приватизацію майна державних підприємств» та інших законодавчих актів з питань приватизації.

Державні органи приватизації в межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження:

• змінюють у процесі приватизації організаційну форму підприємств, що перебувають у державній власності;

• здійснюють повноваження власника державного майна в процесі приватизації;

• є орендодавцем державного майна;

• продають майно, що перебуває в державній власності, у процесі його приватизації;

• створюють комісії з приватизації;

• затверджують плани приватизації майна;

• розробляють проекти державних програм приватизації і передають їх на затвердження Верховній Раді України;

• укладають угоди про підготовку об'єктів до приватизації та їх продажу.

Державні засоби виробництва, що підлягають приватизації, є особливим товаром, покликаним забезпечувати не тільки потреби приватизації, але і суспільні потреби в продукції, роботах, послугах. Тому законодавство спеціально регулює коло осіб, що можуть виступати покупцями в угодах привати-

>>>154>>>

зації, і деталізує ряд елементів правового становища покупця як суб'єкта приватизації.

Покупцями об'єктів приватизації можуть бути:

• громадяни України, іноземці й особи без громадянства;

• юридичні особи, зареєстровані в Україні;

• юридичні особи інших держав.

Для спільної участі в приватизації громадяни можуть створювати господарські товариства, у тому числі з членів трудового колективу, в порядку, установленому законодавством України.

Господарське товариство членів трудового колективу підприємства, що приватизується, створюється на підставі рішення загальних зборів, у якому брали участь понад 50 відсотків працівників підприємства або їх уповноважених представників.

Також законодавством визначений перелік осіб, які не можуть бути покупцями:

• юридичні особи, у майні яких частка державної власності перевищує 25 відсотків;

• органи державної влади;

• працівники державних органів приватизації;

• юридичні особи, майно яких перебуває в комунальній власності;

• органи місцевого самоврядування.

• для малої приватизації — працівники органів приватизації й інших осіб, яким згідно з чинним законодавством заборонено займатися підприємницькою діяльністю.

Державною програмою приватизації щодо конкретних об'єктів (груп об'єктів) можуть бути встановлені інші обмеження або особливості участі покупців у приватизації, включаючи галузеві і сумарні квоти на придбання юридичними особами державного майна, акцій (часток, паїв).

Стаття 6 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» відносить до суб'єктів приватизації представників і посередників. Тут мова йде про різні за юридичною природою й організаційно-правовою формою суб'єкти права, що входять в

>>>155>>>

інфраструктуру приватизації. Інфраструктура — це, насамперед, спеціалізовані організації, що забезпечують правові, економічні й інші умови процесу приватизації (наприклад, зменшення ризиків при розміщенні внесків покупців в об'єкти приватизації, укладання і виконання угод приватизації). Зазначена діяльність здійснюється організаціями інфраструктури на договірних засадах. Це означає, що звернення покупців до послуг посередницьких організацій при придбанні державного майна не є обов'язковим.

До складу інфраструктури входять різні консультаційні й аудиторські фірми, банки, біржі, інвестиційні фонди, довірчі товариства, холдинги й інші фінансові посередники.

З посередниками, які здійснюють посередницькі послуги з організації підготовки об'єктів до приватизації і продажу, Фонд державного майна України укладає генеральні договори. Зазначені роботи здійснюються цими посередниками винятково за участю осіб, що одержали кваліфікаційний атестат на здійснення робіт, пов'язаних з процесом приватизації.