Тема 5. Дефіцит та профіцит бюджету

1. Дефіцит та профіцит бюджету.

2. Фінансування бюджету.

3. Державний кредит.

4. Державний борг.

5. Боргова безпека.

1. Дефіцит та профіцит бюджету

Дефіцит бюджету — перевищення видатків бюджету над його доходами.

Дефіцит бюджету як економічна категорія являє собою економічні відносини, що виникають між учасниками суспільного виробництва щодо використання коштів понад наявні закріплені джерела доходів бюджету через збільшення граничних витрат виробництва, та мають конкретний інтервал дії.

При проведенні бюджетного пргнозування розмір дефіциту бюджету (ДБ) визначається таким чином:

ДБ = Вб – Дб = (Дз +Тр+Бд) – (Y*t);

де Вб – видатки бюджету;

Дб – доходи бюджету;

Дз – державні закупівлі;

Тр – соціальні трансферти і платежі;

Бд – розмір державного боргу, що підлягає сплаті;

Y – обсяг реального внутрішнього продукту країни;

T – частка податкових виплат, %.

Розрізняють наступні форми дефіциту бюджету:

• реально спостережуваний дефіцит – визначається як різниця обсягу загальних доходів від загальнодержаних податків та витрат на державні закупівлі і трансфертні платежі;

• структурний дефіцит (розрахунковий) – визначається як різниця між загальнодержавними доходами та видатками за певної фіскальної політики і базовим рівнем безробіття;

• циклічний дефіцит – різниця між реально спостережуваним дефіцитом бюджету і структурним дефіцитом;

• активна форма дефіциту - обумовлена законами зростання капіталу (вартості);

• пасивна форма дефіциту - обумовлена законами інфляції.

Причинами виникнення дефіциту бюджету є: надзвичайні події; необхідність структурної перебудови економіки; кризові явища в економіці; неефективні фінансово-кредитні зв’язки.

Конституцією України (ст.97) визначається, що Україна прагне до формування бездефіцитного бюджету.

Основні економічні концепції доцільності формування бюджету з дефіцитом:

1. Бюджет необхідно балансувати щорічно. Така політика обмежує дії державного уряду при вирішенні анти циклічної перспективної задачі. Наприклад, економіка характеризується великим рівнем безробіття, тобто доходи населення незначні, надходження до бюджету падають. Уряд намагаючись збалансувати бюджет, має підвищити ставки податків та скоротити видатки бюджету. Але такі дії призведуть до ще більшого скорочення сукупного попиту. В таких умовах балансування бюджету є не антициклічним, а проти циклічним;

2. Бюджет необхідно балансувати не щорічно, а впродовж економічного циклу. Наприклад, під час економічного спаду, уряд скорочую податковий тиск, підвищує бюджетні видатки, тобто цілеспрямовано створює дефіцит бюджету. З початком періоду підйому урядом проводиться компанія з підвищення податків та скорочення бюджетних видатків. Позитивне сальдо бюджету, що виникає, буде спрямовано на погашення попереднього державного боргу.

3. Бюджет можливо формувати з дефіцитом. Метою державних фінансів є забезпечення збалансованості економіки, а не бюджету. Для підтримання макроекономічної стабільності уряд має використовувати будь які заходи, в тому числі формувати бюджет з дефіцитом.

Основні напрямки обмеження дефіциту:

1. зменшення видатків бюджету;

2. збільшення доходів бюджету;

3. зміна структури видатків бюджету.

Профіцит бюджету – перевищення доходів бюджету на його видатками, затверджується виключно з метою погашення основної суми боргу та на забезпечення збереження розміру оборотної касової готівки.

Оборотна касова готівка - частина залишку коштів загального фонду відповідного бюджету, яка формується на початок планового бюджетного періоду з метою покриття тимчасових касових розривів. Збереження розміру оборотної касової готівки на кінець бюджетного періоду має бути обов'язковим. Оборотна касова готівка встановлюється у розмірі не більше 2 % планових видатків загального фонду бюджету і затверджується відповідно у законі про Державний бюджет України та рішенні про місцевий бюджет.

Різниця між залишком коштів загального фонду бюджету та оборотною касовою готівкою на кінець бюджетного періоду складає вільний залишок бюджетних коштів, який не підлягає вилученню й використовується на проведення видатків згідно з рішенням відповідної ради.