Мистецтво давнього сходу (єгипет, месопотамія. Мсистецтво народів межиріччя та стародавнього ірану)

Мистецтво Стародавнього Єгипту привертало увагу ще в добу античності. Середньовічні арабські поети біля підніжжя пірамід склали рядки: "Усе на землі боїться часу, та час страшиться пірамід". У першій половині XVIII ст. єдину документовану зарисовку ієрогліфів привіз відомий мандрівник і письменник, киянин В. Григорович-Барський. Велика заслуга у вивченні єгипетських старожитностей належить французам.

Новий розділ історії раннього хліборобства відкрився після сенсаційних розкопок у Передній Азії. В Ієрихоні були відкриті скульптурні портрети у вигляді глиняних масок. У цих творах, пов'язаних із шануванням предків, не важко побачити джерела єгипетських культових масок і портретів.

Історію стародавнього Єгипту поділяють: 1) Давнє царство (ІІІ ст. до н. е.); 2) Середнє царство (кінець ІІІ – початок ІІ тисячоліття до н. е.); 3) Нове царство (середина і друга половина ІІ тисячоліття до н. е.). Іноді події єгипетської історії датують за номером царської династії, що правила у час, коли подія трапилась.

У Східному Середземномор'ї існували такі держави: Шумер (IV - III тис. до н. е.), Аккад (XXIV - XXIII ст. до н. е.), Шумер (XXIII - XXI ст. до н. е.), Вавилон (XIX - XII ст. до н. е.), Хеттія (XVIII - XII ст. до н. е. ), Ассирія (IX - VII ст. до н. е.), Нововавилонське царство (VII - VI ст. до н. е.).

Шумер. Шумери споруджували округлі й прямокутні у плані глинобитні житла. У другій половині IV ст. до н. е. набули поширення монументальна архітектура, скульптура, гончарне, ткацьке і ливарне ремесла, обробка каменю. Рання доба Шумеру пов'язана з містами Урук, Лагаш, Ур, аль-Убайд на півдні Дворіччя, Ашнунак на півночі. Зведено "Білий" і "Червоний" храми у м. Урук, храм Богині Нінгурсаг в аль-Убайді, зиккурати, які будували на високій штучній платформі. У пластиці -монументальні форми (мармурова голова Богині, мідний горельєф із левоголовим орлом Імдугуд) і малі форми (циліндричні печатки). У рельєфах ("Стела Шулік") голова і ноги людей ставилися в профіль, тулуб - у фас. Найдавніша мальована кераміка знайдена на півночі Дворіччя, у поселеннях Халафа, Тель-Арпачийя, Самарри. На посуді, виготовленому руками, -виображення священного дерева, хрестоподібні розетки (символ Сонця), свастики (символ вогню).

Аккад. У XXIV ст. до н. е. Аккад об'єднав міста-дер-жави Дворіччя. У мистецтві, на відміну від шумерів, переважали реалістичні зображення. В архітектурі Аккаду застосовували арки (дверні просвіти у житлах) і склепіння. З пам'яток пластики найбільш відомі портретна голова Саргона із міді та рельєфна стела Нарамсина із червоного пісковика.

Шумер. Коли Аккад окупували гутії, то Шумер піднісся за часів правління Гудеа із м.Лагаш. Від його доби збереглося понад десяток статуй самого Гудеа. Скульптури відзначаються високим рівнем майстерності, обличчя надзвичайно індивідуалізовані. У часи III династії Ура (XXII - XXI ст. до н. е.), які об'єднали Шумеро-аккадську державу, збудували унікальний великий храмовий комплекс. До нього входить і зиккурат, три приступки якого мальовані чорною, білою і червоною барвою. За монументальністю форм, чіткістю площин зиккурат близький до єгипетських пірамід.

Вавилон. У XIX ст. до н. е. постала нова держава зі столицею Вавилон. "Стела Гаммурапі" (чорний базальт, висота понад 2 метра) є одним із шедеврів мистецтва і одним із перших документів права. Перед Богом Сонця і правосуддя Шамашем із побожністю стоїть Гаммурапі і приймає символи влади - жезл і перстень. У верхній частині - рельєфна композиція, у нижній - клинописний текст.

Хеттія. Автохтони нинішньої Анатолії, хетти будували міцні укріплені міста, що мали у плані коло чи овал. Стіни з вежами зводилися т. зв. "циклопічною кладкою", що вперше застосовувалася в Передній Азії. Будинки оздоблювали рельєфами. Розвинулася й кругла скульптура; визначною пам'яткою хеттського монументального мистецтва є рельєфна постать Бога Тешуба на "царській брамі" у м. Хатта.

Ассирія. В І тис. до н. л. підноситься Ассирія, що займала середню течію Тигра. Грандіозні фортеці, величезні храми й палаци, зображення колісниць, що стрімко летять, суворі воїни, сцени полювання у монументальних рельєфах характеризують ассирійське мистецтво (люди-леви - "шеду", зображення Ашшурнасірапала II, орлиноголове божество біля "дерева життя", зображення пораненої левиці).

Нововавилонське царство. На початку VII ст. до н. е. відновлюється могутність Вавилона. Здійснюється грандіозне палацове, храмове і оборонне будівництво. Вавилон у цей час мав визначні архітектурні ансамблі, зокрема 53 великих храми, з них найбільший - святилище Бога Мардука, до якого вела головна процесійна дорога, стіни якої складені з багатоколірних полив'яних плиток. Палац Навуходоносора II, зведений на штучній платформі, мав знамениті "висячі сади".

модульний контроль І

Змістовний модуль ІІ

ЛЕКЦІЯ 5.

Тема: ФІНІКІЙСЬКА ТА КРИТО-МІКЕНСЬКА КУЛЬТУРА. ГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА. СІМ ЧУДЕС СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ.

Навчальна мета: вивчити основні найбільш суттєві етапи розитку мистецтва та архітектури. Закріпити лекційний матеріал. Навчитися працювати з додатковою літературою, зарисовувати пам’ятки архітектури, їх декор, конструктивне рішення, а також відтворювати обємне зображення споруди.

Час: 80 хв.

Метод: Лекція

Місце: Навчальна аудиторія

Навчальні питання:

1. 20 хв.

2. 20 хв.

3. 30 хв.

4. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповідні на запитання).

Матеріально-технічне забезпечення: література, фото матеріали тощо.

Джерела і література:

1. Всеобщая история искусств: В шести томах. - Москва, 1956. -Т. 1. - С. 131-144.

2. Всеобщая история архитектурьі. - Москва, 1958. - Т. 1. - С 76-86.

3. История искусства зарубежньїх стран. - Москва, 1962. - Т. 1. - С. 76-84.

4. История зарубежного искусства: Учебник для средних худож. заведений. - Москва, 1971. - С. 34-37.

5. Ривкин Б. И. Античное искусство. - Москва, Дрезден, 1972. -С. 9-42 /Малая история искусств/.

ПЛАН

1. Особливості архітектури егейського світу та Крітської морської держави.

2. Палацовий комплекс в Кноссі. Архітектура мікенського пеіоду на Пелопонезі та видатні пам’ятки Мікен і Тірінфа. Роль егейської культури для розвитку культури стародавньої Греції.

3. Основні етапи розвитку грецької будівельної культури: архаїчний, класичний та елліністичний періоди. їх характеристика.

4. Зародження основних типів житлової, громадської і монументальної архітектури та еволюція їх об’ємно-просторових і конструктивних вирішень в архаїчний період.

5. Утворення і розвиток ордерних систем та проблеми синтезу скульптури й архітектури в грецьких монументальних спорудах.

6. Особливості архітектури егейського світу та Крітської морської держави. Палацовий комплекс в Кноссі. Архітектура мікенського пеіоду на Пелопонезі та видатні пам”ятки Мікен і Тірінфа.

7. Роль егейської культури для розвитку культури стародавньої Греції. Основні етапи розвитку грецької будівельної культури: архаїчний, класичний та елліністичний періоди,. їх характеристика.

8. Зародження основних типів житлової, громадської і монументальної архітектури та еволюція їх об’ємно-просторових і конструктивних вирішень в архаїчний період. Утворення і розвиток ордерних систем та проблеми синтезу скульптури й архітектури в грецьких монументальних спорудах.

9. Розквіт грецької архітектури в класичний період і видатні пам”ятки громадських та сакральних споруд. Ансамбль Акрополя в Афінах, Парфенон. Грецький театр. Грецька архітектура елліністичного періоду як вияв злиття грецьких традицій з традиціями мистецтва народів Близького Сходу. Містобудування Греції.